flag Судова влада України

НАВЧАННЯ СУДДІВ МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ «ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»

02 лютого 2018, 16:42

НАВЧАННЯ СУДДІВ МІСЦЕВИХ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ

«ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»

 

        

01 лютого 2018 року відбувся семінар, організований Харківським регіональним відділенням Національної школи суддів України.

 Захід проведено для суддів місцевих загальних судів з метою підвищення рівня кваліфікації.

На семінарі було присутніми понад 120 суддів з різних регіонів України: Харківської, Полтавської, Луганської, Донецької та Сумської областей.

Тема семінару: «Цивільний процесуальний кодекс: нові тенденції та особливості застосування».

Відкрили навчання директор Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України Валентина Коржик  та Алла Котелевець, суддя, секретар судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Харківської області, кандидат юридичних наук.

В заході приймали участь і науковці, оскільки теоретичні знання будь-якої тематики завжди поряд з думками практикуючих діячів. 

Олександр Попов, кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого, розповів про «Концепції змін до Цивільного процесуального кодексу України» та про «Основні новели процесуального законодавства» та зупинився на проблемних питаннях подання доказів сторонами судового процесу та стадіях підготовчого провадження. Увагу було акцентовано на тому, що ці положення, визначені новим ЦПК, будуть дисциплінувати учасників процесу та запобігати зловживанню правами сторін. 

При цьому Олександр Попов зазначив, що певна частина новел має гостро дискусійний характер, наприклад, введення такої процесуальної фігури як експерт з питань в галузі права. Науковець вважає, що експертиза з питань права не може призначатися, оскільки єдиним експертом з питань права в процесі може бути  лише суддя.

Лариса Швецова, суддя Апеляційного суду Харківської області, розповіла про особливості доказування в цивільному процесі та новели законодавства щодо призначення судових експертиз. Зазначивши, що на теперішній час виключено поняття фактичних доказів, зупинилась на запровадженні процедури надання доказів під час подання позову та головному понятті процесу - змагальності. 

Також розповіла про процедуру допиту свідка в аспекті новели - надання можливості поставити десять запитань; про електронні докази; про змінений перелік видів експертиз за новим ЦПК України, про зобов’язання проведення експертиз за клопотанням сторін та про виключення з переліку експертиз генетичної експертизи.

На завершення доповіді Лариса Швецова висвітлила окремі питання процедури врегулювання спору за участю судді,  зазначивши, що питання врегулювання спору на сьогодні є актуальними, оскільки примірювальні процедури є реальною альтернативою судам. При цьому навела приклади відсутності підстав для проведення такої експертизи. 

Віктор Яцина, суддя Апеляційного суду Харківської області, висвітлив тему «Забезпечення позову в цивільному процесі. Зустрічне забезпечення позову».  Доповідач детально зупинився на підставах забезпечення позову, визначених ст.149 ЦПК України, видах та заходах забезпечення позову, формах та змісті заяви, порядку подання заяви про забезпечення позову, строках подання заяви. Крім того, звернув увагу на ризики та можливе спричинення збитків під час забезпечення позову та заходи процесуального примусу, передбачені статтею 148 ЦПК України.

Алла Котелевець, модератор семінару, почала свій виступ з питання стріму із судового засідання без дозволу суду. Зазначила, що «…за новим ЦПК України будь-яка особа, присутня в залі судового засідання може фотографувати чи знімати відео процесу на портативний пристрій без дозволу суду. Однак, якщо йдеться про трансляцію в інтернеті, такий дозвіл є обов’язковим. Частиною 4 статті 7 чинного ЦПК України передбачено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіо запис з використанням портативних відео- та аудіотеххнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. Надалі роз’яснила: «…витлумачити цю норму можна лише так, що ні за яких обставин суд не може заборонити користуватися портативними пристроями відео чи аудіо запису,  і при цьому думка учасників процесу не враховується».

«Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду»,- зазначає Алла Котелевець; «якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в режимі Інтернет в обов’язковому порядку. Якщо це стало відомо в судовому засіданні, особу, яка здійснює транслювання онлайн, суд має право попередити. Якщо ж після цього особа продовжує таке транслювання, але це не заважає розгляду справи та не впливає на ухвалене рішення суду, необхідно продовжити розгляд справи…».

Більш детально Алла Котелевець зупинилась на огляді питань застосування судами оновленого процесуального законодавства, які були предметом обговорення під час наради Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за участю голів та секретарів судових палат апеляційних судів.

Також акцентувала увагу на положеннях ч.2 ст.16 ЦПК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Крім того були обговорені питання відводів за новим ЦПК України, щодо інституту представництва в суді, процедури відкриття провадження та розширення обсягу доказів за новим ЦПК України.

Лілія Гуцал, викладач-науковий консультант відділу науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції Національної школи суддів України, суддя Апеляційного суду Харківської області у відставці, в режимі інтерактивного обговорення докладно надала відповіді на письмові запитання суддів, які виникають при застосуванні ЦПК України, а саме: щодо змісту ухвали, яка є виконавчим документом та чи має суд в резолютивній частині ухвали зазначати строк пред’явлення виконавчого документа (ухвали) до виконання; про  застосування статей 273, 354 ЦПК України щодо набрання судовим рішенням законної сили, якщо учасники процесу не були присутні в судовому засіданні, і повний текст рішення отримали пізніше дня його складання; про положення статей 284,289 ЦПК України щодо набрання заочним рішенням законної сили; щодо витрат на професійну правничу допомогу в частині визначення їх розміру та співмірності; щодо залучення з власної ініціативи суду до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; щодо необхідності у вступній та резолютивній частині ухвали зазначати секретаря судового засідання; необхідності зазначати дату ухвалення повного тексту рішення, якщо проголошується тільки вступна та резолютивна частина; про нові правила юрисдикції та підсудності; правила посвідчення довіреностей в суді; про положення ч.7 ст.33 ЦПК України щодо передачі невирішених судових справ для повторного автоматизованого розподілу, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше 14 днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом; про підстави для визнання поважними причин пропуску встановлених законом або судом строків для подання доказів та інші. 

 

 Прес-служба суду