Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики Харківського апеляційного суду по електронному правосуддю: між ідеєю та втіленням
На виконання листа Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 19.09.2018 року вих. № 2364/0/208-18.
Теоретична частина.
В Україні концепція «Електронний суд» була розроблена ще у 2012 р. державним підприємством «Інформаційні судові системи» на розвиток положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 pоку № 2453-VI7, «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 pоку № 3262-VIII, «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 року № 74198-вр2 та інших, а також Концепції галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи та Стратегічного плану розвитку судової влади в Україні на 2013-2015 роки. Ще з 2013 р. в Україні діє Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи, котра була погоджена в рамках Національної програми інформатизації. Головною метою програми інформатизації судів концепція визначає вдосконалення інформаційно- телекомунікаційної системи судів: якісне поліпшення рівня судового захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб; підвищення доступності, зростання довіри до органів правосудця, поліпшення думки населення про суди, їх ролі та соціальної значимості; формування позитивного іміджу судової системи в цілому; підвищення правового рівня інформованості населення, їх ділової активності щодо забезпечення захисту своїх прав, свобод і законних інтересів у судовому порядку.
На сьогодні ж завдання, визначені названою вище Концепцією електронного суду для системи «Електронного суду», реалізовані лише частково.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує:
- ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ та між ними, реєстрацію вхідних і вихідних документів та етапів їх руху;
- централізоване зберігання процесуальних та інших документів та інформації в єдиній базі даних;
- захищене зберігання, автоматизовану аналітичну і статистичну обробку інформації;
- збереження справ та інших документів в електронному архіві;
- обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу;
- автоматизацію роботи судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, їх органів та підрозділів;
- формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі;
- віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу;
- визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи у порядку, визначеному процесуальним законом;
- добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних;
- розподіл справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах;
- аудіо- та відеофіксацію судових засідань, засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, її органів, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом;
- ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
- функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- функціонування єдиного контакт-центру для управління запитами, іншими зверненнями;
- можливість автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя, органів правопорядку, Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів та установ;
- можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв’язок із судом;
- інші функції, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до п. 1 § 2 розд. 5 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З 14.06.2018 року система «Електронний суд» запрацювала у 18 пілотних судах Києва, Вінниці, Одеси та Донецької області. Судів Харківської області у вказаному переліку не має, тому можливості електронного суду застосовуються судами м. Харкова і Харківської області судами тільки частково.
Стосовно питань, зазначених у листі Верховного Суду повідомляємо.
З 17 червня 2013 року у всіх місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції запроваджено порядок щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання судом таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді (згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 31.05.2013 року № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» зі змінами внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 14.06.2013 року № 81 (далі - Порядок).
З 01.10.2013 року у всіх місцевих та апеляційних загальних судах запроваджено порядок щодо надсилання судами учасникам судового процесу та кримінального провадження текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень (згідно з наказом Державної судової адміністрації України № 119 від 20 вересня 2013 року «Про реалізацію проекту щодо надсилання судами SMS-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження ) у місцевих та апеляційних загальних судах»)
Місцеві суди м. Харкова і Харківської області зазначають, що на їх думку найбільш виправдало себе смс-інформування, оскільки надає можливість суду оперативно повідомити сторони про судове засідання та таким чином своєчасно розглянути судовий спір. Інформування сторін по електронній пошті не так часто використовувалось судами, однак також є доволі ефективною можливістю оперативно розглянути справу. Місцеві суди м. Харкова і Харківської області зазначають, що здебільшого інформуванням сторін по електронній пошті користуються банківські установи та комунальні підприємства.
Крім того, до позитивних моментів відносять економію бюджетних коштів, оскільки послуги поштового зв’язку виходять на багато дорожчі ніж послуги смс - інформування та послуги інтернету.
До негативу відносять те, що відповідно до Порядку надсилання смс повідомлень та інформування по електронній пошті, таке інформування можливе тільки за заявою сторони у справі.
На теперішній час у місцевих судах м. Харкова і Харківської області проводиться роз’яснювальна робота стосовно можливості інформування сторін за допомогою смс повідомлень та електронної пошти за заявою сторін у справі. Здебільшого відмовляються від такого інформування люди похилого віку та люди в сільській місцевості, які мають проблеми з мобільним покриттям та переймаються, що не зможуть своєчасно отримати смс повідомлення.
Прикладом застосування смс інформування про розгляд справи може бути заочне рішення Близнюківського районного суду від 16.05.2018 року у справі № 612/153/18. В описовій частині заочного рішення зазначено, що відповідачем 25.04.2018 року до суду подана заява про отримання судових повісток в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень. Таке смс-повідомлення з викликом до суду на 09:30 16.05.2018 року відповідачу доставлено 25.04.2018 року, тому суд вважав що відповідач про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Іншим прикладом застосування смс-інформування сторін у справі може бути постанова Апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року по справі № 644/1118/18, якою скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.05.2018 року про залишення позову без розгляду у зв’язку з неявкою позивача у судове засідання.
Постанова мотивована тим, що не можна вважати позивача належним чином повідомленим про судове засідання через смс-повідомлення, оскільки довідки про доставку смс-повідомлень всупереч наказу ДСА України від 20.09.2013 року № 119 не містять інформації про відповідальну особу, яка здійснювала направлення смс-повідомлення та її підпису.
04 липня 2012 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції». Завдяки цьому документу учасники судового розгляду в порядку цивільного, господарського, адміністративного судочинства отримали право брати участь у судовому процесі шляхом проведення відеоконференції.
На теперішній час процедура участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції передбачена ст. 212 ЦПК України.
У місцевих судах м. Харкова і Харківської області достатньо часто застосовується відеозв’язок для отримання показань сторін у справі та свідків. Здебільшого відеозв’язок застосовується у випадку коли особа подає клопотання про участь у справі у режимі відеоконференції через неможливість самостійно бути присутнім у судовому засіданні у зв’язку з мешканням на віддаленій відстані.
До недоліків які мають місце у судах м. Харкова і Харківської області можна віднести недостатню кількість обладнання для проведення відеоконференції, у зв’язку з чим може бути щільний графік його використання.
Для прикладів застосування відеозв’язку надаємо копії наступних процесуальних документів:
- Ухвала Близнюківського районного суду Харківської області від 27.03.2018 року по справі № 612/45/18 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
- ухвала Московського районного суду м. Харкова від 25.07.2018 року по справі № 643/5664/18 про розгляд справи в режимі відеоконференції;
- ухвала Московського районного суду м. Харкова від 03.05.2018 року по справі № 643/2932/17 про допит свідка в режимі відеоконференції
- ухвала Московського районного суду м. Харкова від 29.08.2018 року по справі № 643/7134/18 про допит свідка в режимі відеоконференії;
- ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.09.2018 року по справі № 645/1900/18 про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
У Фрунзенському районному суді м. Харкова зазначали про необхідність роз’яснення співвідношення ст. 100, 101 ЦПК України і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки в останньому у ст. 7 зазначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З огляду на вказані положення на оригіналі електронного документу повинні бути обов’язкові реквізити, якщо таких реквізитів на електронному доказі немає чи можна вважати його допустимими.
Балаклійський районний суд Харківської області зазначає, що часто на його адресу надходять з національної поліції України та з органів державної реєстрації актів цивільного стану відскановані документи без використання електронного цифрового підпису та з неофіційних електронних адрес.
Червонозаводський районний суд м. Харкова зазначає про проблему визначення оригіналу та копії електронного доказу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Визначення оригіналу електронного документу впливає на порядок його подачі до суду (з цифровим підписом чи без такого).
Крім того, зазначають про труднощі з демонстрацією електронних доказів (наприклад сторінки веб-сайту) у судовому засіданні та ознайомлення з ним усіх учасників справи.
Також Червонозаводський районний суд м. Харкова зазначає, що мали місце випадки використання спеціальних веб-сервісів чи програм, за допомогою яких автоматично створюються архівні копії веб-сайтів. В деяких випадках такі копії приймали як належний та допустимий доказ, а в інших відмовляли у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи на підставі того, що сторона не довела суду докази достовірності такого електронного доказу.
Фрунзенський районний суд м. Харкова зазначав про складнощі у зв’язку з ідентифікацією особи, яка є автором і поширювачем того чи іншого електронного документу, особливо щодо публікації у соціальних мережах. Крім того, зазначали про складність оцінки електронних доказів у зв’язку з можливістю підробки таких доказів за допомогою електронних ресурсів. Також ставлять питання чи необхідно засвідчувати електронним цифровим підписом звуко- та відеозаписи.
Відповідно до п. 15 ч. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
- апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Оскільки на теперішній час у місцевих судах м. Харкова і Харківської області та Харківському апеляційному суді ще не розпочала функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система, то подання позовних заяв та апеляційних скарг можливе виключно в паперовому вигляді, у зв’язку з чим подача вказаних документів у електронному вигляді не є можливою. У такому випадку на адресу відправника надсилалась відповідь з роз’ясненнями норм п. 15 ч. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України щодо необхідності подання апеляційної скарги чи позовної заяви у паперовій формі у суд першої інстанції.
У випадку ж подання інших заяв процесуального характеру по вже відкритому провадженню (наприклад заяви про долучення доказів до матеріалів справи чи письмових пояснень або відзиву), то вказані заяви передавались на розгляд головуючому судді. Головуючий у справі на найближчому судовому засіданні вирішував питання про залучення вказаних заяв і доказів з урахуванням позиції сторін у справі та здебільшого просили подати вказані докази у письмовому вигляді.
Інших спірних питань у суддів місцевих судів та апеляційного суду не виникало.
Суддя судової колегії судової палати
у цивільних справах
Харківського апеляційного суду С. С. Кругова
Начальник відділу судової статистики
та узагальнення судової практики
Харківського апеляційного суду А. В. Киричок
_03_03.png)
