flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Узагальнення досудове врегулювання спору

Узагальнення судової практики Харківського апеляційного суду по врегулюванню спору за участю судді:  практична реалізація новели глави 4 розділу ІІІ ЦПК України за І півріччя 2018 року

 

На виконання листа Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 19.07.2018 року вих. № 1914/0/208-18.

 

Теоретична частина.

Однією з процедур неюрисдикційної форми захисту є медіація, яка полягає у альтернативному врегулюванні спору за допомогою посередника, який після аналізу ситуації сприяє налагодженню діалогу між сторонами для досягнення найбільш прийнятного для усіх сторін рішення

Формальне визначення медіації (або мирової угоди) наводиться у ст. 1 Типового закону ЮНСІТРАЛ (Комісії ООН з міжнародного торгового права) за 2002 р. щодо міжнародних комерційних арбітражних процедур, згідно з якою медіація – це процес, коли сторони залучають третю особу або осіб  з метою надання ними допомоги у мирному врегулюванні спорів, що виникають із приводу контрактних чи інших правових відносин, або пов’язані з ними.

Особливу увагу звертає на себе правозастосовна практика США, де при вирішенні спорів за цивільними позовами в деяких штатах обов’язково використовують послуги арбітра або медіатора. Активно користуються послугами медіаторів при вирішенні цивільних спорів у Швейцарії, Канаді, країнах Бенілюкс. Більш того, в США, Сполученому Королівстві, Австрії, Бельгії, Польщі, Норвегії, Фінляндії правові норми щодо позасудового вирішення спорів закріплені на законодавчому рівні.

Можна сказати, що у медіації є свої переваги перед юрисдикційною формою захисту:- швидкість процедури, яка може займати декілька днів;- рішення не нав’язується сторонами, а вони самі до нього приходять;- гнучкість вирішення спору;- конфіденційність;- щоб врегулювати спір, одній зі сторін не обов’язково визнавати свою відповідальність;- добровільність.

В Україні поняття медіації є досить новим, однак Законодавець вирішив запровадити інститут судової медіації у цивільний процесуальни кодекс України. Так, із набранням чинності 15.12.2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІІ викладено у новій редакції Цивільний процесуальний кодекс України, яким впроваджено інститут врегулювання спору за участю судді (або судова медіація).

Відповідно до ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Згідно ст. 202 ЦПК України про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді. Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо.

Суддя спрямовує проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору. З урахуванням конкретних обставин проведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання.

На початку проведення першої спільної наради з врегулювання спору суддя роз’яснює сторонам мету, порядок проведення врегулювання спору за участю судді, права та обов’язки сторін.

Під час проведення спільних нарад суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору.

Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Під час проведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі.

Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.

За необхідності до участі в нарадах залучається перекладач. Перекладач попереджається про конфіденційний характер інформації, отриманої під час проведення врегулювання спору за участю судді.

Під час врегулювання спору за участю судді забороняється використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.

Згідно ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється:

- у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;

- у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;

- за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;

- у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.

Відповідно до ст. 205 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення. Строк проведення врегулювання спору за участю судді продовженню не підлягає.

 

Статистичні данні

За період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у судах першої інстанції м. Харкова і Харківської області застосовано процедуру врегулювання спору за участю судді у 15 справах, з яких закрито провадження у зв’язку із примиренням сторін у 4 справах, поновлено провадження у справі у зв’язку із припиненням врегулювання спору за участю судді у 11 справах.

У наступній таблиці наведені дані щодо застосування процедури врегулювання спору за участю судді у місцевих судах м. Харкова і Харківської області.

 

 

Назва суду

Всього застосовано процедуру

Врегулювання спору за участю судді

Примирення сторін

Поновлення судових проваджень

1.

Балаклійський районний суд

2

0

2

2.

Барвінківський районний суд

0

0

0

3.

Близнюківський районний суд

0

0

0

4.

Богодухівський районний суд

3

0

3

5.

Борівський районний суд

0

0

0

6.

Валківський районний суд

0

0

0

7.

Великобурлуцький районний суд

0

0

0

8.

Вовчанський районний суд

0

0

0

9.

Дворічанський районний суд

0

0

0

10.

Дергачівський районний суд

0

0

0

11.

Дзержинський районний суд м. Харкова

0

0

0

12.

Жовтневий районний суд м. Харкова

2

1

1

13.

Зачепилівський районний суд

1

0

1

14.

Зміївський районний суд

0

0

0

15.

Золочівський районний суд

0

0

0

16.

Ізюмський міськрайонний суд

0

0

0

17.

Кегичівський районний суд

0

0

0

18.

Київський районний суд м. Харкова

0

0

0

19.

Коломацький районний суд

2

1

1

20.

Комінтернівський районний суд м. Харкова

3

1

2

21.

Красноградський районний суд

0

0

0

22.

Краснокутський районний суд

0

0

0

23.

Куп’янський міськрайонний суд

0

0

0

24.

Ленінський районний суд м. Харкова

0

0

0

25.

Лозівський міськрайонний суд

0

0

0

26.

Люботинський міський суд

0

0

0

27.

Московський районний суд м. Харкова

0

0

0

28.

Нововодолазький районний суд

0

0

0

29.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

0

0

0

30.

Первомайський міськрайонний суд

0

0

0

31.

Печенізький районний суд

0

0

0

32.

Сахновщинський районний суд

0

0

0

33.

Фрунзенський районний суд м. Харкова

1

1

0

34.

Харківський районний суд

0

0

0

35.

Червонозаводський районний суд м. Харкова

0

0

0

36.

Чугуївський міський суд

1

0

1

37.

Шевченківський районний суд

0

0

0

Всього

15

4

11

 

Стосовно питань, зазначених у листі Верховного суду повідомляємо.

  1. Категорії цивільних справ, до яких процедура врегулювання спору за участю судді застосовується найчастіше.

У місцевих судах м. Харкова і Харківської області застосовано процедуру врегулювання спору за участю судді по наступним справам:

1) 610/1093/18 – сімейні правовідносини;

2) 610/636/18 – сімейні правовідносини;

3) 613/1475/17 – відшкодування шкоди;

4) 613/898/17 – відшкодування шкоди;

5) 613/1575/15-ц – сімейні правовідносини, стягнення аліментних платежів;

6) 639/2240/17 – сімейні правовідносини, поділ майна подружжя;

7) 639/1285/18 – сімейні правовідносини, поділ майна подружжя;

8) 620/110/18 – відшкодування шкоди;

9) 625/415/17 – кредитні правовідносини;

10) 625/93/18 – кредитні правовідносини;

11) 641/7876/17 – сімейні правовідносини;

12) 641/1079/17 – сімейні правовідносини, поділ майна подружжя;

13) 641/4847/17 – визнання недійсним договір купівлі-продажу;

14) 645/2443/15-ц – кредитні правовідносини;

15) 636/1450/18 – стягнення надміру виплачених коштів.

З огляду на вказані дані у 7 цивільних справах, що виникають із сімейних правовідносин застосовано процедуру врегулювання спору за участю суддів, у 3 справах щодо відшкодування шкоди, у 3 справах, що виникають із кредитних правовідносин та по 1 справі у стягненні надміру виплачених грошових коштів і визнання недійсним договору.

  1. Особливості та підстави проведення закритих нарад як форми врегулювання спору за участю судді.

У місцевих судах м. Харкова і Харківської області закриті наради при врегулювання спору за участю судді не проводились.

  1. Яка з підстав, передбачених частиною першою статті 204 ЦПК України, виникає найчастіше для припинення врегулювання спору за участю судді.

У місцевих судах м. Харкова і Харківської області припинено процедуру врегулювання спору за участю судді на підставі:

п. 1 ч. 1 ст. 204 ЦПК України (у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді) у 7 цивільних справах (610/1093/18, 610/636/18, 613/1475/17, 613/898/17, 613/1575/15-ц, 641/7876/17, 641/1079/17);

п. 2 ч. 1 ст. 204 ЦПК України (у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді) у 4 цивільних справах (639/1285/18, 620/110/18, 625/415/17, 625/93/18);

п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України (у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.) у 4 цивільних справах (639/2240/17, 641/4847/17, 645/2443/15-ц, 636/1450/18).

  1. Інші спірні питання, що потребують роз’яснення.

Інших спірних питань не виникало.

 

Суддя судової колегії судової палати

у цивільних справах

Харківського апеляційного суду                                                О. Ю. Тичкова

 

Начальник відділу судової статистики

та узагальнення судової практики                                        

Харківського апеляційного суду                                        А. В. Киричок