flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Аналіз дотримання розумних строків розгляду справ у першому пів. 2018

Аналіз дотримання розумних строків розгляду місцевими судами та апеляційним судом цивільних справ при

здійсненні судочинства

у І півріччі 2018 року

 

План

  1. Законодавча база
  2. Статистичні дані
  1. Загальна тривалість розгляду справ апеляційною інстанцією. Кількість закінчених провадженням справ
  2. Основні причини розгляду справ з порушенням процесуальних строків
  3. Рекомендації щодо уникнення тривалого розгляду справ
  4. Висновки

 

Законодавча база

 

Даний аналіз підготовлений згідно Плану роботи на ІІ півріччя 2018 року судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області. Для аналізу використані статистичні дані і звіти, надані ТУ ДСА України в Харківській області за перше півріччя 2018 року, щодо розгляду справ в порядку цивільного судочинства, статистичні дані, матеріали у виді таблиць щодо розгляду справ за відповідними категоріями.

Строки, встановлені ЦПК України є обов’язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене  є завданням цивільного судочинства.

З 15 грудня 2018 року почав діяти Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-19 від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Справи у порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі згідно ст. 275 ЦПК України.

Слід зауважити, що з дня набрання чинності нової редакції ЦПК України строки розгляду справ збільшилися, однак принцип розумності строку розгляду справи залишився незмінним.

У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено тлумачення «розумного строку». У пункті 3 даної постанови зазначено, що розумним вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Крім того, вказана постанова поєднала визначення та його характеристику з огляду на поточну судову практику.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004 року та інші).

Наприклад, оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що ускладнюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з’ясування і застосування норм іноземного права.

 

Статистичні дані.

Місцеві суди м. Харкова і Харківської області

 

За перше півріччя 2018 року у місцевих судах м. Харкова і Харківської області всього перебувало на розгляді (цивільне судочинство) 53 706 позовних заяв, скарг, клопотань, подань, з яких розглянуто 32 570 справ і матеріалів, залишок нерозглянутих на кінець звітного періоду складає 21 136 документів.

Із загальної кількості цивільних справ за перше півріччя 2018 року у провадженні місцевих судів перебувало справ і матеріалів:

- справ наказного провадження 7 570, з яких усього розглянуто 5 533, у тому числі задоволено 3 707, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного періоду становить 2 037, що складає 26,9 %;

- справ позовного провадження розглянуто – 29 255, з яких усього розглянуто 17 479, у тому числі задоволено 13 836, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного періоду становить 11 776, що складає 40,2% від загальної кількості;

- справ окремого провадження розглянуто 2 723, з яких усього розглянуто 2 230, у тому числі задоволено 1 189, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного періоду становить 493, що складає 18,1 % від загальної кількості.

На кінець звітного періоду, станом на 30.06.2018 року справ, у яких відкладено розгляд та не закінчено провадження – 4 451; з них:

-понад 6 місяців до 1 року – 1 205 справи;

-понад 1 рік до 2 років – 769 справ;

-понад 2 роки – 271 справ.

Відповідно до статистичних даних, із загальної кількості справ, у яких не закінчено провадження, розгляд справ відкладався у зв’язку з неявкою:

- одного з учасників процесу, що беруть участь у справі – 879;

з них:

- через невручення судових повісток – 109;

- через інші підстави – 770;

-  інших учасників процесу – 8.

 

Найбільшу кількість цивільних справ, що перебувають у провадженні місцевих судів м. Харкова та Харківської області та станом на кінець звітного періоду відкладено розгляд та не розглянуті:

- понад 6 місяців до 1 року, встановлено у наступних судах:

1) Московський районний суд м. Харкова – 241;

2) Дзержинський районний суд м. Харкова – 141;

3) Орджонікідзевський районний суд м. Харкова – 103;

4) Київський районний суд м. Харкова – 92;

5) Фрунзенський районний суд м. Харкова – 77,

- понад 1 рік до 2 років, встановлено у наступних судах:

1) Московський районний суд м. Харкова – 140;

2) Дзержинський районний суд м. Харкова – 121;

3) Нововодолазький районний суд Харківської області – 103;

4) Червонозаводський районний суд м. Харкова– 45;

5) Київський районний суд м. Харкова – 42,

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова – 42,

- понад 2 роки, встановлено у наступних судах:

1) Дзержинський районний суд м. Харкова – 55;

2) Московський районний суд м. Харкова – 44;

3) Нововодолазький районний суд Харківської області – 29;

4) Фрунзенський районний суд м. Харкова – 20,

Чугуївський міський суд Харківської області – 20;

5) Жовтневий районний суд м. Харкова – 18.

 

Щодо загальної тривалості розгляду справ місцевими судами м. Харкова та Харківської області, станом на кінець звітного періоду, кількість закінчених провадженням справ встановлено:

- понад 3 місяці до 1 року включно:

1) Московський районний суд м. Харкова – 1407;

2) Дзержинський районний суд м. Харкова – 981;

3) Київський районний суд м. Харкова – 663;

- понад 1 року до 2 років включно:

1) Московський районний суд м. Харкова – 206;

2) Дзержинський районний суд м. Харкова – 123;

3) Нововодолазький районний суд Харківської області – 59;

- понад 2 років до 3 років включно:

1) Московський районний суд м. Харкова –39;

2) Дзержинський районний суд м. Харкова – 27;

3) Харківський районний суд Харківської області – 19;

- понад 3-х років:

1) Дзержинський районний суд м. Харкова –14;

2) Золочівський районний суд Харківської області – 11;

3) Нововодолазький районний суд Харківської області – 10.

Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень передбачене п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України від 02 червня 2016 року  № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Так, 21 березня 2018 року рішенням № 850/3дп/15-18 Вищої ради правосуддя (Третьої Дисциплінарної палати) притягнуто суддю Московського районного суду міста Харкова Короткого Ігоря Петровича до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

На переконання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддею Московського районного суду міста Харкова Коротким І.П. внаслідок неналежного ставлення до службових обов’язків допущено безпідставне затягування розгляду цивільної справи (№ 643/1090/17) та не вжито заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом, що  відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Таким чином, всі дії судді свідчать про безпідставне затягування та невжиття необхідних заходів для розгляду вказаної цивільної справи протягом строку, встановленого законом, що істотно порушило інтереси позивача та призвело до незворотних наслідків.

 

Апеляційний суд Харківської області

 

За перше півріччя 2018 року перебувало у провадженні суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Харківської області скарг та матеріалів 4 155, за апеляційними скаргами на судові рішення місцевих судів - 2 770 справ (з яких 1 801 справи надійшли у звітному періоді), з них усього розглянуто – 1 897справ, залишок нерозглянутих апеляційних скарг та матеріалів – 873, що складає 31,5 % від загальної кількості, в тому числі не розглянутих понад 1 рік – 23.

Кількість ухвал про визначення підсудності за звітній період становить – 13, з них розглянуто – 12, у тому числі задоволено – 11.

Закінчено апеляційне провадження за апеляційними скаргами на:

Щодо судових рішень з розгляду питань про: виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні; роз’яснення судового рішення; ухвалення додаткового судового рішення, їх кількість становить 162.

За звітній період було розглянуто 24 справи, судове провадження яких здійснювалося у режимі відеоконференції та 1080 справ, розглянутих із фіксуванням судового процесу технічними засобами.

Найчастіше суб’єктом звернення до апеляційної інстанції були фізичні особи – 1647, юридичні особи (920) на 44,2 % менше, ніж фізичні, у тому числі державні органи – 20.

У наступній таблиці наведені дані по кількості закінчених провадженням справ, що розглянуті суддями судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Харківської області та перебувають на розгляді строком понад 3 місяці до 1 року та понад 1 рік до 2-х років включно протягом першого півріччя 2018 року.

 

 

Основні причини розгляду справ з порушенням

процесуальних строків

 

Провівши аналіз причин тривалого розгляду цивільних справ, можна дійти висновку, що здійснення ефективного та оперативного правосуддя залежить не тільки від суду, але і від учасників процесу.

Відповідно до ЦПК виділяють такі причини розгляду справ з порушенням строку:

Найчастіше у суді апеляційної інстанції причинами тривалого розгляду справ є необхідність усунення недоліків розгляду справи судом першої інстанції, а також відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою та відрядженням судді та надходження апеляційних скарг від інших учасників процесу з вирішенням питання про відкриття апеляційного провадження за цими скаргами.

Перебіг строку у справах про цивільні права та обов’язки відраховується з моменту відкриття провадження у справі, а в окремих випадках – і з моменту виникнення права на подання позову до суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що порушення строків розгляду справ зумовлюють і такі негативні фактори, як значне навантаження, перш за все на суддів першої інстанції, незадовільне матеріально-технічне забезпечення судів, тривалість часу, необхідного для доставки судових повісток про дату судового засідання, тощо.

 

Рекомендації щодо уникнення тривалого розгляду справ

 

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014, з метою правильного і своєчасного розгляду цивільних справ, а також з урахуванням завдань попереднього судового засідання, зазначених у частині першій статті 130 ЦПК, що по суті є завданнями з підготовки справи до судового розгляду, судам необхідно дотримуватися строків проведення попереднього судового засідання та виконувати у повному обсязі необхідні для кожної конкретної справи дії, передбачені ч. 6 ст. 130 ЦПК, якщо спір не врегульовано до судового розгляду. 

Судді повинні проводити ретельну підготовку справ досудового розгляду, оскільки недоліки і недбалість, допущені на цій стадії, можуть призвести до порушення не лише строків розгляду справ, а й прав учасників судового процесу та ухвалення незаконних і необґрунтованих рішень.

З метою підвищення ефективності правозастосовної діяльності в місцевих судах, дотримання строків розгляду цивільних справ та матеріалів, рекомендувати вжити наступні заходи:

- суддям звернути увагу на необхідність покращення якості розгляду цивільних справ, вивчаючи зміни до законодавства та аналізи розгляду цивільних справ різних категорій;

- вивчати та аналізувати причини тривалого розгляду справ, здійснювати контроль за дотриманням суддями розумних строків розгляду справ;

- суддям не допускати довготривалих перерв та безпідставних відкладень судових засідань;

- застосовувати заходи процесуального примусу до осіб, які з неповажних або необґрунтованих підстав злісно ухиляються від явки до суду та застосовувати штрафні санкції відповідно до ст.185-3 КУпАП України до учасників процесу;

- суддям посилювати контроль за організацією підготовки справ до судового розгляду, своєчасним викликом учасників процесу у судові засідання та видачею процесуальних документів.

Крім того, проблему оперативності розгляду цивільних справ треба вирішувати шляхом проведення комплексних заходів, зокрема, за допомогою більш масового інформування громадян щодо переваг отримання СМС-повісток (більшість учасників процесу на пропозиції працівників апарату суду відмовляються від їх отримання і обирають поштовий спосіб отримання процесуальних документів), удосконалення роботи «Електронного суду» з метою вчасного отримання процесуальних документів сторонами справи.

 

 

Висновки

 

Строк визнається розумним, враховуючи складність конкретної цивільної справи, поведінку заявника та державних органів, значущість питання для заявника чи особливе становище особи, яка звертається до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, свободи чи інтересу.

Безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень передбачене п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України від 02 червня 2016 року  № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускаючи фактів зволікання та вживати всіх необхідних заходів, з метою дотримання процесуальних строків.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України № 11 від 17.10.2014., строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Суддям доцільно додержуватися розумних строків розгляду справи і завершувати справи у розумний для кожного випадку строк, не очікуючи на закінчення граничного строку, визначеного процесуальним кодексом.

 

За результатами проведеного аналізу вважаємо за необхідне:

 

  1. Зазначений аналіз обговорити на нараді суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області.
  2. Систематично аналізувати стан дотримання розумних строків розгляду цивільних справ та якість відправлення правосуддя у цих справах місцевими судами, звертаючи особливу увагу на факти порушення загальних засад цивільного судочинства, необхідність правильного застосування в судовій практиці рішень Європейського Суду з прав людини.

 

 

Заступник голови

Апеляційного суду Харківської області                          Р.М. Піддубний

 

Начальник відділу забезпечення діяльності

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Харківської області                          О.С. Осадча

 

Від відділу судової статистики та

 узагальнення судової практики

Апеляційного суду Харківської області                          М.Ю. Маро