Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення
судової практики місцевих судів м. Харкова і Харківської області при постановленні ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного та кримінального провадження за період з 01.01.2018 по 20.12.2018.
ПЛАН:
Вступ.
ВСТУП
Даний аналіз проведено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду (далі – ХАС) відповідно до завдання Голови Харківського апеляційного суду.
Під час проведення аналізу вивчались: статистичні дані та судова практика, які були надані місцевими судами м. Харкова та Харківської області.
Об’єктами дослідження були ухвали судів першої інстанції м. Харкова та Харківської області щодо вказаної вище тематики.
Метою зазначеного узагальнення є дослідження підстав відводу (самовідводу) суддів у цивільному та кримінальному процесах, які мали місце за період з 01.01.2018 по 20.12.2018.
Нормами національного законодавства та положеннями міжнародно-правових актів забезпечується невід’ємне процесуальне право особи – право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до статей 6 та 19 Основного Закону України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
У ряді рішень Європейський суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу «досудової» діяльності судді на рівень безсторонності суду.
У справі «Нортіер проти Нідерландів» ЄСПЛ зауважив, що «один лише факт про те, що суддя приймав рішення на досудовому етапі не можна вважати підставою для сумнівів щодо його безсторонності; основне значення у справі мають обсяг і характер цих рішень». У справі «Сен-Марі проти Франції» двоє з трьох членів суду раніше приймали рішення про відмову у звільненні заявника з-під варти, що не було визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки попереднє рішення обмежувалося лише короткою оцінкою представлених фактів з метою встановити, чи є обґрунтованими підозри поліції та чи дають вони підстави побоюватися, що обвинувачений втече з-під варти.
У справі «Хольм проти Швеції», в якій порушувалося питання про притягнення до відповідальності за наклеп, ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений можливості розгляду справи безстороннім судом присяжних, оскільки більшість із них належала до політичної партії, що була власником компанії, яка опублікувала неправдиві, за твердженням заявника, відомості. Суд ухвалив досить багато рішень щодо справ цієї категорії.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.
Правові норми, які регулюють підстави відводу в цивільному процесі закріплені в статті 36 ЦПК України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У кримінальному процесуальному законодавстві, в статті 75 КПК України, закріплено наступні обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім цього, відповідно до ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
З огляду на те, що збільшилась кількість надходжень на адресу Харківського апеляційного суду скарг щодо необґрунтованості задоволення відводів (самовідводів) суддів при розгляді цивільних справ та кримінальних проваджень, проведення узагальнення з вищезазначеної тематики є актуальним та необхідним.
Всього за період з 01.01.2018 по 20.12.2018 в місцевих судах м. Харкова та Харківської області було постановлено -631 ухвалу про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного та кримінального провадження.
При цьому по цивільним справам було постановлено -279 ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді, а по кримінальним провадженням -352 ухвали.
Відповідно до інформації, наданої місцевими судами м. Харкова та Харківської області, у 34 судах першої інстанції із 37 судів, за період з 01.01.2018 по 20.12.2018, мало місце постановлення ухвал з досліджуваної тематики.
Судами де не було такої практики є: Кегичівський районний суд Харківської області, Коломацький районний суд Харківської області, Печенізький районний суд Харківської області.
Статистичні дані щодо кількості ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного та кримінального провадження за період з 01.01.2018 по 20.12.2018, по місцевим судам м. Харкова та Харківської області виглядають наступним чином:
|
Найменування суду |
Кількість ухвал по цивільним справам |
Кількість ухвал по кримінальним провадженням |
|
Дзержинський районний суд м. Харкова |
38 |
17 |
|
Жовтневий районний суд м. Харкова |
46 |
77 |
|
Київський районний суд м. Харкова |
28 |
27 |
|
Комінтернівський районний суд м. Харкова |
8 |
25 |
|
Ленінський районний суд м. Харкова |
3 |
22 |
|
Московський районний суд м. Харкова |
0 |
7 |
|
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова |
9 |
7 |
|
Фрунзенський районний суд м. Харкова |
3 |
7 |
|
Червонозаводський районний суд м. Харкова |
20 |
28 |
|
Балаклійський районний суд Харківської області |
6 |
15 |
|
Барвінківський районний суд Харківської області |
9 |
0 |
|
Близнюківський районний суд Харківської області |
10 |
4 |
|
Богодухівський районний суд Харківської області |
9 |
2 |
|
Борівський районний суд Харківської області |
6 |
3 |
|
Валківський районний суд Харківської області |
3 |
5 |
|
Великобурлуцький районний суд Харківської області |
4 |
3 |
|
Вовчанський районний суд Харківської області |
2 |
6 |
|
Дворічанський районний суд Харківської області |
17 |
8 |
|
Дергачівський районний суд Харківської області |
7 |
22 |
|
Зачепилівський районний суд Харківської області |
0 |
1 |
|
3міївський районний суд Харківської області |
0 |
10 |
|
Золочівський районний суд Харківської області |
0 |
1 |
|
1зюмський міськрайонний суд Харківської області |
5 |
7 |
|
Кегичівський районний суд Харківської області |
0 |
0 |
|
Коломацький районний суд Харківської області |
0 |
0 |
|
Красноградський районний суд Харківської області |
2 |
18 |
|
Краснокутський районний суд Харківської області |
6 |
0 |
|
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області |
0 |
2 |
|
Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
8 |
9 |
|
Люботинський міський суд Харківської області |
4 |
1 |
|
Нововодолазький районний суд Харківської області |
2 |
0 |
|
Первомайський міськрайонний суд Харківської області |
0 |
1 |
|
Печенізький районний суд Харківської області |
0 |
0 |
|
Сахновщинський районний суд Харківської області |
1 |
1 |
|
Харківський районний суд Харківської області |
22 |
1 |
|
Чугуївський міський суд Харківської області |
0 |
13 |
|
Шевченківський районний суд Харківської області |
1 |
2 |
Як вбачається із наведеної таблиці, кількість ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) по кримінальним провадженням на 26% більше, ніж по цивільним справам.
Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи причини постановлення ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного провадження, встановлено, що протягом звітного періоду судді найбільше в ухвалах посилались на положення п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України (суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді).
Також, мали місце непоодинокі випадки постановлення ухвал про самовідвід у зв’язку з тим, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК України) та у зв’язку з тим, що суддя є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (п.1 ч.1 ст. 36 ЦПК України).
Крім цього підставою для заявлення відводів (самовідводів) суддів стало і вчинення на них тиску як учасниками процесу так і сторонніми особами.
Так, у зв’язку з вчиненням на суддю тиску суддями Дзержинського районного суду м. Харкова – Подус Г.С. та Шишкіним О.В. були подані заяви про відвід по справі № 757/7568/18-ц.
В судовому засіданні 04.07.2018 року представником ТОВ Українська металургійна компанія» адвокатом Перепилиця В.М. було подано заяву про відвід головуючої судді Подус Г.С., з метою усунення її від розгляду справи за скаргою народного депутата Святоша Д.В. на дії державного виконавця. В задоволені заяви про відвід судді Подус Г.С. ухвалою від 10.07.2018 року відмовлено. Справу передано для розгляду скарги у тому ж складі суду, після чого на адресу особистої електронної пошти судді Подус Г.С. почали надходити електронні листи невідомих осіб з погрозами застосувати насильство щодо неї та членів її сім’ї у разі, якщо вона продовжить розглядати справу за скаргою Святаша Д.В. Реальність погроз розправи підтвердилась, як збором біля суду так і в залі судового засідання, де слухалась справа, кількох десятків молодиків спортивної статури, а також зламом особистої поштової скриньки судді Подус Г.С. та її чоловіка, зміною паролів доступу, закриттям доступу до особистої сторінки судді в мережі «Фейсбук», змінено логін та пароль для входу.
Вказаним адвокатом також було заявлено відвід і судді Шишкіну О.В., якому цю справу було передано для подальшого розгляду. Невідомими особами стосовно судді Шишкіна О.В. вчинялись аналогічні дії, висловлювалися погрози розправи, вчинявся інший тиск, з метою винесення ним певного судового рішення. В зв’язку із чим суддею було заявлено самовідвід, який ухвалою суду від 03.08.2018 року задоволено.
У зв’язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК України), було заявлено самовідвід по справі № 639/1001/16-ц. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2018 року суддя задовольнила заявлений самовідвід та передала цивільну справу до канцелярії суду для визначення судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Підставою стало те, що згідно наказу № 06-04/56 голови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.07.2018 суддя Гаврилюк С.М. знаходилася у відрядженні 13 липня та 14 липня 2018 року. Справу було передано протоколом передачі судової справи від 13.07.2018 року. Відповідно до п.5 ч.4 розділу 8 Положення про автоматизовану систему документообігу, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли у день відсутності судді на робочому місці - за наявності у табелі обліку робочого часу щодо нього відомостей про підстави відсутності на роботі (за наказом про відрядження), підтверджених первинними документами.
По справі №618/380/15-ц також було заявлено самовідвід судді з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Суддя Дворічанського районного суду Харківської області Рябоконь Є.А. постановила ухвалу від 19 березня 2018 року, якою задовольнила заяву про самовідвід судді Рябоконь Є. А.
Оскільки рішення по цивільній справі № 618/380/15 було ухвалено судом одноособово під головуванням судді Гніздилова Ю. М., вказана обставина унеможливлює участь судді Рябоконь Є. А. у розгляді заяви про перегляд рішення Дворічанського районного суду від 01.07.2015 року у зв’язку з нововиявленими обставинами на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
З причин того, що суддя є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу (п.1 ч.1 ст. 36 ЦПК України), суддею Гуляєвою Г.М. було заявлено самовідвід по справі №614/770/18 та повернуто матеріали позовної заяви про стягнення боргу до канцелярії Борівського районного суду Харківської області, для повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до ухвали від 17.08.2018 року.
Як встановив суд, до Борівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. ОСОБА_1 є чоловіком судді Гуляєвої Г.М., за таких умов об’єктивно розглянути позовну заяву про стягнення боргу неможливо.
У тому ж суді тією ж суддею було постановлено ухвалу і по іншій цивільній справі (№ 614/601/18).
Підставою стали, також, родинні зв’язки судді Гуляєвої Г.М із стороною провадження - відповідачем.
Так, до Борівського районного суду Харківської обл. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу № 614/601/18 розподілено судді Гуляєвій Г.М.
ОСОБА_2 є рідним братом судді Гуляєвої Г.М., за таких умов об’єктивно розглянути позовну заяву про розірвання шлюбу неможливо (ухвала від 16.07.2018 року).
Як вже було зазначено вище, найбільша кількість відводів (самовідводів) було заявлено з підстав передбачених п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Наприклад, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2018 справу № 639/3599/18 було передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України у зв’язку з заявленим суддею Єрмоленко В.Б. самовідводом.
Тривалий час ОСОБА_1 заявляє відводи судді Єрмоленко В.Б., посилаючись на неврегульований, на її думку, реальний конфлікт інтересів, а також надає копії звернень щодо порушення її прав суддею. Суб'єктивна оцінка у справі щодо дій головуючого висловлена у скаргах на дії судді, спрямованих до Вищої ради правосуддя і ще не розглянутих. Крім того, ОСОБА_1 пред’явлено позов до КП «Харківські теплові мережі» про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, із залученням співвідповідачами посадових осіб, а також деяких суддів, у тому числі Єрмоленко В.Б., з метою уникнення можливості розгляду ними її позовів, заяв та зміни підсудності. Судовий розгляд цієї справи триває.
Також, з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддею Жовтневого районного суду м. Харкова Барковою Н.В., 22 серпня 2018 року було постановлено ухвалу по справі №639/204/16-ц, якою заявлено самовідвід.
Оскільки представником позивача більше 6 разів заявлялись відводи судді Барковій Н.В., а також повідомлено про звернення позивачем до Прокуратури Харківської області про вчинення кримінальних правопорушень суддею Барковою Н.В. та секретарем судових засідань Кузнецовою (Тіщенко) А.О., суд прийшов до висновку, що є інші підстави (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України), що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Оскільки провадження по справі ще не було відкрито, з метою вирішення конфлікту інтересів суддею Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А. по справі № 644/4273/18 заявлено самовідвід, так як існували підстави, передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Як зазначила суддя Саркісян О.А. в своїй ухвалі від 06 серпня 2018 року її чоловік працює в КП «Харківські теплові мережі», яке є заявником по справі, електромонтером. Ці відомості містяться в суддівському досьє і підтверджуються відповідними документами.
Під час постановлення ухвали суддя послалась на рішенні №75 від 04 листопада 2016 року "Про роз'яснення щодо наявності конфлікту інтересів" Рада суддів України. Відповідно до якого, наявність у судді близьких осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які є учасниками судових проваджень, що знаходяться у провадженні судді створює конфлікт інтересів і вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.
Цивільну справу № 645/1054/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної, матеріальної шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я, незаконним затриманням органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, відповідно до ухвали від 03.03.2018 року про самовідвід судді Іващенка С.О., було передано до канцелярії Фрунзенського районного суду м. Харкова для передачі іншому судді, визначеному в порядку ст.14 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути моральну, матеріальну шкоду, посилаючись на вирок суду відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
В той час. як в провадженні судді Іващенка С.О. в 2011 році перебувала кримінальна справа №2033/1-39/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, вирок по якому було ухвалено 19.09.2011 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року даний вирок суду скасовано, справу повернуто на додаткове розслідування.
За таких обставин суд вбачає наявними обставини, які можуть викликати сумнів у сторін в неупередженості або об’єктивності судді, що відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для самовідводу судді.
Протягом звітного періоду, були непоодинокі випадки задоволення заяв про самовідвід суддів у зв’язку з родинними зв’язками працівників апарату суду.
Так, суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Нестайко Ю.В., визначений для розгляду справи № 616/821/17, подав заяву про самовідвід з посиланням на те, що ОСОБА_1, яка є дочкою відповідача ОСОБА_2, працювала на посаді помічника судді Великобурлуцького районного суду та на посаді керівника апарату Великобурлуцького районного суду Харківської області (з 15.06.2006 по 10.07.2014).
З метою недопущення у сторін та стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об’єктивності судді при розгляді справи, заявлений самовідвід відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України було задоволено ухвалою суду від 06.02.2018 року.
Іншим прикладом подібної судової практики можна навести справу №611/1050/18, що перебувала в провадженні Барвінківського районного суду Харківської області.
Суддя Коптєв Ю.А. ухвалою від 05 листопада 2018 року задовольнив заяву судді Коптєва Ю.А. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_3, яка працює секретарем судових засідань Барвінкіського районного суду Харківської області.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
3 урахуванням зазначеного, з метою уникнення у сторін сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду, заява судді Коптєва Ю.А. про самовідвід у справі підлягає задоволенню.
Після цього, 06 листопада 2018 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Андросов О.М. ухвалив таку ж ухвалу про самовідвід судді з тих же самих підстав, що і суддя Коптєв Ю.А.
Наведені вище приклади не є всеосяжними та вичерпними. Однак, вони свідчать про те, що суди в цілому дотримуються засад судочинства при постановленні ухвал про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного провадження.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб’єктів, усі дії та процесуальні рішення.
Обов’язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Протягом звітного періоду, найпоширенішою підставою постановлення ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді по кримінальним провадженням стала недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні (ст. 76 КК України).
В той же час, аналізуючи практику місцевих судів м. Харкова та Харківської області було виявлено і інші причини постановлення ухвал про відвід та самовідвід по кримінальним провадженням. Так, були непоодинокі випадки заявлення самовідводів з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Нажаль, мали місце і заявлення суддями самовідводів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу або іншими сторонніми особами. Як правило, відводи заявлялись суддям на яких учасниками процесу вчинявся тиск з метою усунення їх від розгляду справи чи прийняття суддями бажаного для цих осіб рішення
Інші причини, з яких було постановлено ухвали про відвід (самовідвід) мали місце лише в одиничних випадках.
Щодо фактів самовідводів чи відводів суддів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу або з боку інших осіб – то випадки відводів суддів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу мали місце у Орджонікідзевському районному суді м. Харкова.
Так, в провадженні колегії суддів цього суду (головуючого судді Попової В.О., суддів Горчакової О.І., Саркісян О.А.) знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 14.04.2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України (справа №.646/12397/14-к).
В судовому засіданні адвокат Тананакін О.В. заявив відвід головуючому судді Поповій В.О. та запасному судді Бугері О.В. у провадженні, посилюючись на наявність обставин, які можуть викликати сумнів в їх неупередженості, а саме те, що зазначені судді є внутрішньо переміщеними особами із зони АТО, де внаслідок захопленням м. Горлівки та м. Луганська залишилось їх нерухоме майно; при цьому ОСОБА_1 обвинувачується у сприянні створенню та діяльності так званої ДНР.
Також адвокат Тананакін О.В. заявив відвід члену колегії - судді Саркісян О.А., мотивуючи тим, що на мобільний телефон цієї судді надійшло СМС- повідомлення, зміст якого носив характер погроз, що ставить під сумнів неупередженість та безсторонність судді Саркісян О.А. під час подальшого розгляду даного провадження та може прямо вплинути на об’єктивність судового розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 01.06.2018 р. вказані заяви про відвід суддів Попової В.О., Бугери О.В. та судді Саркісян О.А. задоволено, при цьому щодо перших 2-х суддів на підставі вимог ч.1 п.4 ст.75 КК України. Задовольняючи заяву про відвід судді Саркісян О.А, суд врахував постанову Пленуму ВСУ №8 від 13.06.2017р «Про незалежність судової влади».
В якому зазначено, що «під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі, в тому числі погроза з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. Прийняття суддею рішення під тиском може поставити під сумнів, дотримання принципів об’єктивності та неупередженості при розгляді даного кримінального провадження».
В судовому засіданні при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 колегія суддів Ленінського районного суду м.Харкова у складі суддів Ольховського Є.Б., Євтіфієва В.М. та Гримайло А.М. заявила самовідвід на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, посилаючись на наявність обставин, які можуть викликати сумнів у їх неупередженості, а саме проведення досудового розслідування прокуратурою Харківської області у кримінальному провадженні №42017220000001072 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.375 КК України (справа №.646/12397/14-к).
Ухвалою від 11 січня 2018 року з підстав вимог п.4 ст.75 КПК України було задоволено самовідвід цієї колегії суддів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.110, ч.1 ст.258-3 КК України. Задовольняючи самовідвід, суд також врахував, що суддя Євтіфієв В.М. є переселенцем з зони АТО, де на теперішній час залишились проживати його мати та інші близькі родичі і він боїться за їх життя та здоров’я, а це може вплинути на його упередженість та об’єктивність.
В Червонозаводському районному суді м. Харкова також мав місце відвід слідчого судді з приводу вчинення на нього тиску постановлений ухвалою від 24.04.2018 року. Відвід був заявлений слідчому судді Гребенюку В.В. по справі №646/2917/18 у зв’язку з незгодою з ухвалою суду від 16.04.2018р., яку винесено слідчим суддею Гребенюком В.В. у цьому ж кримінальному провадженні та рішеннями судді в інших провадженнях.
При цьому було зазначено, що прокуратурою Харківської області розслідується кримінальне провадження стосовно слідчого судді Гребенюка В.В. за ст.375 КК України. Заяву прокурора про відвід було задоволено зважаючи на відомості про розслідування кримінального провадження слідчим відділом прокуратури Харківської області відносно слідчого судді Гребенюка В.В., які свідчать про вчинення тиску на суддю з метою задоволення клопотань слідчого та наявність у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді за таких обставин.
Один випадок заявлення суддею самовідводу по кримінальному провадженню мав місце також у Вовчанському районному суді Харківської області.
Так, по кримінальній справі № 617/2175/15-к стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, який тривалий час працював на посаді начальника слідчого відділу Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, суддею Уханьовою І.С. було заявлено про самовідвід.
В обґрунтування самовідводу суддя зазначила, що справа за обвинуваченням ОСОБА_1 перебуває у неї в провадженні більше 2-х років, розгляд справи постійно відкладається із-за неявки свідків обвинувачення, а на неї як суддю та на членів її сім’ї здійснюється тиск, пов'язаний з розглядом даної справи. Ухвалою від 19 червня 2018 року суд задовольнив заяву судді Уханьової І.С. про самовідвід у розгляді кримінального провадження по цій справі.
У зв’язку зі спробою вплинути на прийняття суддею справедливого, законного та неупередженого рішення у кримінальному провадженні було заявлено відвід по справі №620/131/18, яка перебувала на розгляді у Зачепилівському районному суді Харківської області.
У провадженні судді Яценко Є.І. перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України (справа №620/131/18).
Підставами заявлення відводу стало те, що відповідно до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_1 перебуваючи в кабінеті начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюка Б.С. запропонувала неправомірну вигоду останньому, при цьому заявила, що не розуміє кримінального процесу та просить вчинити будь які дії з метою винесення вироку не пов’язаного з реальним позбавленням волі відносно обвинуваченого ОСОБА_2, в тому числі і дії пов’язані з впливом на суддю у цій справі - Яценко Є.І. Також, заявивши, що вона самостійно не змогла домовитись з Яценко Є.І. з цього приводу.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що при розгляді справи відносно ОСОБА_1 у судді Яценко Є.І. може виникнути упередженість, яка викликана спробою ОСОБА_1 вплинути на прийняття суддею справедливого, законного та неупередженого рішення у іншій кримінальній справі.
В Чугуївському міському суді Харківської області був випадок погроз застосування заходів впливу на суддю з боку потерпілого.
Ухвалою суду від 18 липня 2018 року по справі № 636/488/17 було задоволено заяву судді Чугуївського міського суду Харківської області Ковригіна О.С. про самовідвід по клопотанню слідчого про накладення арешту в рамках кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно ксерокопії повідомлення від 15.06.2018 року, суддя Ковригін О.С. вважає, що ОСОБА_1 (потерпілим) було здійснено втручання у його суддівську діяльність щодо здійснення правосуддя, що супроводжувалось погрозами застосування заходів впливу, як на суддю.
Як вже зазначалось вище, у зв’язку з недопустимістю повторної участі судді в кримінальному провадженні (ст. 76 КПК України) суддями було заявлено найбільше самовідводів (відводів).
Так, наприклад, по справі №639/4054/18 суддею Жовтневого районного суду м. Харкова – Федюшиним М.В., 01 серпня 2018 року було заявлено самовідвід, оскільки ним як слідчим суддею 27 липня 2018 року розглядалось клопотання органу досудового слідства за даним кримінальним провадженням про тимчасове залишення у слідчому ізоляторі підозрюваного ОСОБА_1.
Тому з метою уникнення в подальшому сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду, заяву про самовідвід судді Федюшина М.В. було задоволено ухвалою суду від 06 серпня 2018 року.
Суддею Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О. також було заявлено самовідвід по справі №640/10331/16-к, який задоволено ухвалою суду від 15 лютого 2018 року.
В ухвалі про самовідвід суддя Попрас В.О. із посиланням на вимоги ст. 76 КПК України, зазначила, що вважає недопустимою свою участь у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, оскільки 01.03.2017 р. нею розглядалась заява ОСОБА_1 по цьому ж кримінальному провадженні про відвід судді Золотарьової Л.І.
З подібних причин було постановлено ухвалу від 07 лютого 2018 року про задоволення заяви про відвід судді Харківського районного суду Харківської області - Караченцева І.В.
Суд, заслухавши прокурора, встановив, що заява про відвід судді Караченцева І. В. по справі №635/739/18 підлягає задоволенню на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України, оскільки останній під час досудового розслідування брав участь у кримінальному провадженні №12017220430001712, яке постановою прокурора від 20 вересня 2017 року, об’єднано із кримінальним провадженням № 12017220480004018.
Протягом звітного періоду був випадок задоволення заяви судді про самовідвід з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 75 КК України - суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.
Так, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року по справі № 643/6997/18 було задоволено заяву судді Московського районного суду м. Харкова Сугачової О.О. про самовідвід.
Підставами стало те, що постановою Московського районного суду м. Харкова раніше до ОСОБА_1 застосовані примусові заходи медичного характеру, та дана справа була розглянути за участю прокурора Сугачової О.О.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.
З причин того, що суддя особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; (п.3 ч.1 ст.75 КПК України), суддею Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В.В. було заявлено самовідвід по справі №621/2668/18.
Згідно заяви, складеної ОСОБА_1, вбачається, що невстановленими особами, які назвалися представниками ФГ "Строгого О.Ф." було вчинено протиправні дії щодо нього.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області щодо протиправних дій невстановлених осіб.
Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були учасниками подій, що мали місце 19.09.2018 на території сільськогосподарських земель, а конфлікт виник через право користування земельною ділянкою, що до 2017 року на підставі договору оренди перебувала в користуванні ФГ «Строгого О.Ф., та використовується ним після закінчення строку цього договору.
В ухвалі суду від 04 жовтня 2018 року зазначено, що станом на час надходження матеріалів ЖЄО від 19.09.2018 №7679, №7681, №7682 до суду наявні обставини, які можуть викликати сумніви щодо безсторонності судді Овдієнка В.В. у зв'язку з виникненням конфлікту інтересів між Овдієнком В. В., який є власником земельної ділянки (земельного паю) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, та ФГ Строгого О.Ф., який після закінчення у 2017 році строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного за життя спадкодавцем Овдієнка В. В., продовжує у 2018 році користуватися земельною ділянкою без укладання договору оренди.
З підстав передбачених п.3 ч.1 ст.75 КПК України також було задоволено заяву слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області - Скородєлової В.В., по справі № 628/3398/18 про самовідвід.
Як слідує з ухвали від 31 жовтня 2018 року - підозрюваний ОСОБА_1, який є власником тимчасово вилученого майна автомобіля на підставі довіреності, 30.10.2018 року уклав договір з адвокатом Скородєловою Н.І., яка є членом сім’ї судді Скородєлової В.В.
Своє рішення про задоволення заяви слідчого судді про самовідвід Купянським міськрайонним судом Харківської області було вмотивовано із посиланням на вимоги п.3 ч.1 ст.75 КПК України - слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження.
Також з причин наявності родинних стосунків між суддею та захисником підозрюваного було заявлено самовідвід суддею Дергачівського районного суду Харківської області - Остропілець Є.Р.
Проте, в даному випадку, задовольняючи заяву про самовідвід Остропілець Є.Р., суд послався не як у вищенаведеному прикладі на положення п.3 ч.1 ст.75, а застосував вимоги п.1 ч.1 ст. 75 КПК України.
Так, 01.02.2018 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява судді Дергачівського районного суду Харківської області Остропілець Є.Р. про самовідвід у розгляді обвинувального акту у відношенні ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України (справа №619/413/18)
В обґрунтування заяви суддя посилається на те, що під час досудового розслідування захисником підозрюваного ОСОБА_1 є дружина судді - Остропілець В.І. На підставі вищевикладеного суддя Остропілець Є.Р. заявив собі самовідвід посилаючись на те, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача).
З підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України (слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості) також були непоодинокі випадки заявлення відводів (самовідводів) судді.
При цьому до категорії «інші обставини» відносились випадки як особистого знайомства з обвинуваченим; так і побоювання щодо наявності реальної загрози життю і здоров’ю членам родини судді; знайомство з потерпілим, який працює в апараті суду; представництво адвокатом інтересів родичів головуючого судді і одночасно захист обвинуваченого по іншій справі; а також попередження виникнення думки у учасників процесу щодо необ’єктивного розгляду скарг по кримінальним провадженням.
Так, наприклад, 12 листопада 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/5589/18 було задоволено заяву адвоката Шкоди А.І. про відвід головуючого судді Кіся Д.П.
Під час судового розгляду встановлено, що в провадженні судді Кіся Д.П. перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. В даному кримінальному провадженні захисником обвинуваченого є адвокат Шкода Л.1.
Разом з цим, адвокат Шкода А.І. здійснює представництво інтересів при розгляді цивільної справи №625/166/18 у Харківському апеляційному суді громадянки ОСОБА_2, яка в свою чергу, є родичкою головуючого судді Кіся Д.П.
За таких обставин, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду, суд прийшов до висновку, що суддя Кісь Д.П. не може брати участь при розгляді обвинувального акту по кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1, у зв'язку з чим заяву адвоката про відвід головуючого судді було задоволено.
По справі №623/1486/18, яка перебувала в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, ухвалою від 06 червня 2018 року було задоволено заяву про самовідвід судді Гуренка М.О.
Підставами для заявлення суддею самовідводу стало те, що потерпілим по вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_1, який є працівником Ізюмського міськрайонного суду і працює на посаді водія автотранспортного засобу, тобто в тому ж суді, де працює і суддя Гуренко М.О.
Керуючись п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суд задовольнив заяву про самовідвід судді Гуренка М.О. та, крім цього, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, направив до Апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності, так як потерпілим по вказаному кримінальному провадженні є водій автотранспортного засобу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1, що є обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області при прийнятті рішення по справі.
З підстав робочих стосунків, що склалися між головуючим суддею та обвинуваченим, колишнім працівником поліції, було заявлено самовідвід суддею Красноградскього районного суду Харківської області Рибальченко І.Г.
Суддя Рибальченко І.Г. заявила самовідвід з розгляду справи №626/1774/17, обґрунтовуючи його тим, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на керівних посадах Красноградського ВП ГУНП в Харківській області вони часто спілкувалися для вирішення робочих питань, зокрема виконання працівниками поліції ухвал та постанов суду про привід, якість матеріалів, які направлялися до районного суду, внаслідок чого склалися робочі стосунки, що Рибальченко І.Г. підтвердила під час надання пояснень.
Ухвалою суду від 21.02.2018 року вказану вище заяву про самовідвід було задоволено. При цьому, з тих самих підстав були заявлені самовідводи і суддями: Гусар П.І. (ухвала від 05.03.2018 року), Константиновим Д.С. (ухвала від 16.03.2018 року), Дудченко В.О. (ухвала від 23.03.2018 року).
Протягом звітного періоду мав місце також і випадок заявлення суддею самовідводу на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України з метою усунення сумнівів щодо неупередженості слідчого судді.
Так, по справі №635/597/17 10.12.2018 року Люботинським міським судом Харківської області було постановлено ухвалу, якою самовідвід слідчого судді Малихіна О.О. у кримінальному провадженні № 635/597/17 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 і прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 задоволено.
Як зазначив суд в своїй ухвалі, в період з 2000 по 2008 роки Малихін О.О. працював на різних посадах в ВДВС Червонозаводського районного управління юстиції м. Харкова, ДВС Червонозаводського району м. Харкова та Червонозаводському ВДВС Харківського міського управління юстиції і виконував обов’язки державного виконавця у відповідності до Законів України «Про Державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».
На примусовому виконанні у державного виконавця Малихіна О.О. перебувало зведене виконавче провадження щодо стягнення з ПАТ «Весотра-Харків» заборгованості по заробітній платі та іншим платежам на користь стягувачів фізичних осіб, одним з яких був саме ОСОБА_1. В ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження ОСОБА_1 неодноразово висловлював безпідставні сумніви щодо можливості вчинення державним виконавцем Малихіним О.О. виконавчих дій, спрямованих на повне і своєчасне виконання виконавчих документів на його користь.
За таких обставин суд послався на норми міжнародного законодавства: висновок №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів», Бангалорські принципи поведінки суддів, а також застосував норми чинного КПК України та для усунення сумнівів щодо неупередженості слідчого судді Малихіна О.О. при розгляді скарги, вирішив за необхідне заявити про самовідвід.
У Комінтернівському районному суді м. Харкова був випадок задоволення самовідводу головуючого судді, оскільки є реальна загроза життю та здоров’ю її близьких родичів та членам її родини.
19 жовтня 2018 року по справі №646/1584/17 колегією суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова було постановлено ухвалу, якою на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України задоволено самовідвід головуючого судді Ариничевої С.А. в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
В ході підготовчого судового засідання, головуючим суддею Ариничевою С.А. було заявлено самовідвід з підстав, що її близькі родичі, а саме батьки похилого віку, близькі родичі її чоловіка, а саме син, брат, племінники та їх малолітні діти мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області (так званої «ДНР»), її чоловік є колишнім працівником міліції та працював на території Донецької області та, як особа тимчасово переміщена з тимчасово окупованої території Донецької області, змушений періодично перетинати лінію розмежування та здійснювати поїздки до Донецької області з метою догляду за житлом, яке залишилось у м. Харцизьк, у зв’язку з чим вважає, що з огляду на займану нею посаду та участю в розгляді даного кримінального провадження, існує реальна загроза життю та здоров’ю членам її родини та близьким родичам.
Таким чином, аналіз підстав відводів (самовідводів) суддів по кримінальним провадженням свідчить, що судді здебільшого заявляли самовідводи та задовольняли заяви про відводи відповідно до норм чинного законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що судді місцевих судів м. Харкова та Харківської області, за період з 01.01.2018 по 20.12.2018 в цілому дотримувались засад судочинства при постановленні ухвал про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного та кримінального провадження.
При цьому, заявлення суддями самовідводів, було зумовлено, в переважній більшості випадків, об’єктивними чинниками.
Розглядаючи заяви про відводи, судді повинні керуватися виключно тим, що судова влада має користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. А з метою коректного розв’язання ситуацій, у випадку виникнення сумнівів в неупередженості, законна, з процесуальної точки зору, заява відводів та самовідводів є процесуальним моментом, що регулює це питання.
Відповідно до практики ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивними критеріями.
Розглядаючи суб’єктивні підстави, слід брати до уваги особисті переконання та поведінку судді, тобто наскільки суддя неупереджений та безсторонній у даній справі.
Об’єктивний критерій визначається забезпеченням судом та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Нажаль, протягом звітного періоду, мали місце факти тиску на суддів з боку учасників процесу та сторонніх осіб з метою усунення суддів від розгляду справи чи прийняття ними бажаного для цих осіб рішення.
Такі дії учасників процесу та інших осіб є неприпустимим, таким що суперечать засадам Конституції України, вітчизняного та міжнародного законодавства.
Це є проблемним питанням, яке потребує вирішення державою у найкоротші терміни, адже відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості.
Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є неодмінною гарантією справедливого вирішення судових спорів.
За результатами проведеного узагальнення вважаю за необхідне:
Узагальнення підготовлено Судовою колегію судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду за участю відділу статистики та узагальнення судової практики.
Виконавці:
Суддя судової палати з розгляду
кримінальних справ
Курило О.М.
Від відділу статистики та
узагальнення судової практики Луніна О.В..
_03_03.png)
