Харківський апеляційний суд

Узагальнення

судової практики у цивільних, адміністративних справах, кримінальних провадженнях місцевих судів м. Харкова і Харківської області, Апеляційного суду Харківської

області та Харківського апеляційного суду

за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

ПЛАН:

Вступ.

Статистичні дані щодо загальної кількості судових рішень про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях за 2018 рік – І півріччя 2019 року.
Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних справах за 2018 рік – І півріччя 2019 року.
Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал(постанов) про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді в адміністративних справах за 2018 рік – І півріччя 2019 року.
Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді по кримінальним провадженням за 2018 рік – І півріччя 2019 року.
Аналіз причин та підстав постановлення Апеляційним судом Харківської області та Харківським апеляційним судом ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних справах, справах про адміністративних правопорушення і кримінальних провадженнях за 2018 рік – І півріччя 2019 року.
Проблемні питання, висновки та пропозиції.

ВСТУП

Даний аналіз проведено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду (далі – ХАС) відповідно до листа Ради суддів України (№9рс-477/19-вих) із завданням провести узагальнення судової практики у цивільних, адміністративних справах (в т.ч. справах про адміністративні правопорушення), кримінальних провадженнях за 2018 рік - І півріччя 2019 року, висвітливши причини та обґрунтованість заяв про відвід і самовідвід, підстави для їх задоволення.

Під час проведення аналізу вивчались: статистичні дані та судова практика, які були надані місцевими судами м. Харкова та Харківської області, а також статистичні дані та судові рішення Апеляційного суду Харківської області (далі – АСХО) і Харківського апеляційного суду (далі - ХАС) .

Об’єктами дослідження були: ухвали (постанови) судів першої інстанції м. Харкова та Харківської області і ухвали АСХО та ХАС, стосовно вказаної вище тематики.

Нормами національного законодавства та положеннями міжнародно-правових актів забезпечується невід’ємне процесуальне право особи – право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до статей 6 та 19 Основного Закону України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

У ряді рішень Європейський суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу «досудової» діяльності судді на рівень безсторонності суду.

У справі «Нортіер проти Нідерландів» ЄСПЛ зауважив, що «один лише факт про те, що суддя приймав рішення на досудовому етапі не можна вважати підставою для сумнівів щодо його безсторонності; основне значення у справі мають обсяг і характер цих рішень». У справі «Сен-Марі проти Франції» двоє з трьох членів суду раніше приймали рішення про відмову у звільненні заявника з-під варти, що не було визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки попереднє рішення обмежувалося лише короткою оцінкою представлених фактів з метою встановити, чи є обґрунтованими підозри поліції та чи дають вони підстави побоюватися, що обвинувачений втече з-під варти.

У справі «Хольм проти Швеції», в якій порушувалося питання про притягнення до відповідальності за наклеп, ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений можливості розгляду справи безстороннім судом присяжних, оскільки більшість із них належала до політичної партії, що була власником компанії, яка опублікувала неправдиві, за твердженням заявника, відомості. Суд ухвалив досить багато рішень щодо справ цієї категорії.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

Правові норми, які регулюють підстави відводу в цивільному процесі закріплені в статті 36 ЦПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У кримінальному процесуальному законодавстві, в статті 75 КПК України, закріплено наступні обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Крім цього, відповідно до ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Кодекс адміністративного судочинства України у статті 36 також встановлює підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка передбачає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, при вирішенні заявлених відводів та самовідводів необхідно приймати до уваги рішення Ради суддів України № 46 від 07 вересня 2017 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів», згідно з яким зазначено наступне:

наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»;
порушення суддею вимог щодо несумісності, визначених статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не відноситься до питань конфлікту інтересів і не належить до компетенції Ради суддів України;
наявність у працівника установи, підприємства, учбового закладу тощо статусу члена науково-консультативної ради відповідного суду не створює у суддів цього суду конфлікту інтересів у розгляді справ за участю цієї установи, підприємства, учбового закладу тощо у зв’язку з відсутністю приватного інтересу;
наявність у судді або членів його сім’ї будь-якої кількості акцій господарського товариства, яке є одним з учасників судової справи, що знаходиться у провадженні судді, створює конфлікт інтересів та потребує врегулювання шляхом повідомлення учасників судового засідання про наявність цих обставин та вирішення питання про відвід або самовідвід відповідно до процесуальних кодексів України. За відсутності заявленого відводу конфлікт інтересів вважається врегульованим;
порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

З огляду на те, що до Ради суддів України надходять численні звернення окремих громадян, суддів, представників засобів масової інформації, судів щодо випадків поширення порушень розумних строків розгляду судових справ у зв’язку із зловживанням правом на відвід та самовідвід, проведення узагальнення з вищезазначеної тематики є актуальним та необхідним.

Статистичні дані щодо загальної кількості судових рішень про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

Всього у 2018 році в місцевих судах м. Харкова та Харківської області було постановлено -651 ухвалу про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях.

При цьому по цивільним справам було постановлено -279 ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді, по адміністративним справам -20 ухвал(постанов) та по кримінальним провадженням -352 ухвали.

Відповідно до інформації, наданої місцевими судами м. Харкова та Харківської області, у 34 судах першої інстанції із 37 судів, у 2018 році мало місце постановлення ухвал з досліджуваної тематики.

Судами де не було такої практики є: Кегичівський районний суд Харківської області, Коломацький районний суд Харківської області, Печенізький районний суд Харківської області.

Статистичні дані щодо кількості ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях у 2018 році, по місцевим судам м. Харкова та Харківської області виглядають наступним чином:

Найменування суду	Кількість ухвал по цивільним справам	Кількість ухвал (постанов) по адміністративним справам	Кількість ухвал по кримінальним провадженням
Дзержинський районний суд м. Харкова	38	3	17
Жовтневий районний суд м. Харкова	46	2	77
Київський районний суд м. Харкова	28	0	27
Комінтернівський районний суд м. Харкова	8	1	25
Ленінський районний суд м. Харкова	3	0	22
Московський районний суд м. Харкова	0	0	7
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова	9	0	7
Фрунзенський районний суд м. Харкова	3	3	7
Червонозаводський районний суд м. Харкова	20	1	28
Балаклійський районний суд Харківської області	6	2	15
Барвінківський районний суд Харківської області	9	0	0
Близнюківський районний суд Харківської області	10	0	4
Богодухівський районний суд Харківської області	9	0	2
Борівський районний суд Харківської області	6	1	3
Валківський районний суд Харківської області	3	1	5
Великобурлуцький районний суд Харківської області	4	1	3
Вовчанський районний суд Харківської області	2	0	6
Дворічанський районний суд Харківської області	17	0	8
Дергачівський районний суд Харківської області	7	0	22
Зачепилівський районний суд Харківської області	0	0	1
3міївський районний суд Харківської області	0	0	10
Золочівський районний суд Харківської області	0	0	1
1зюмський міськрайонний суд Харківської області	5	3	7
Кегичівський районний суд Харківської області	0	0	0
Коломацький районний суд Харківської області	0	0	0
Красноградський районний суд Харківської області	2	0	18
Краснокутський районний суд Харківської області	6	0	0
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області	0	0	2
Лозівський міськрайонний суд Харківської області	8	0	9
Люботинський міський суд Харківської області	4	0	1
Нововодолазький районний суд Харківської області	2	0	0
Первомайський міськрайонний суд Харківської області	0	2	1
Печенізький районний суд Харківської області	0	0	0
Сахновщинський районний суд Харківської області	1	0	1
Харківський районний суд Харківської області	22	0	1
Чугуївський міський суд Харківської області	0	0	13
Шевченківський районний суд Харківської області	1	0	2

У І півріччі 2019 року в місцевих судах м. Харкова та Харківської області було постановлено -320 ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях.

При цьому по цивільним справам було постановлено -100 ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді, по адміністративним справам -12 ухвал(постанов) та по кримінальним провадженням -208 ухвал.

Відповідно до інформації, наданої місцевими судами м. Харкова та Харківської області, у 33 судах першої інстанції із 37 судів, у І півріччі 2019 року мало місце постановлення ухвал з досліджуваної тематики.

Судами де не було такої практики є: Золочівський районний суд Харківської області, Кегичівський районний суд Харківської області, Коломацький районний суд Харківської області, Шевченківський районний суд Харківської області.

Статистичні дані щодо кількості ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях у І півріччі 2019 року, по місцевим судам м. Харкова та Харківської області виглядають наступним чином:

Найменування суду	Кількість ухвал по цивільним справам	Кількість ухвал (постанов) по адміністративним справам	Кількість ухвал по кримінальним провадженням
Дзержинський районний суд м. Харкова	6	0	12
Жовтневий районний суд м. Харкова	3	0	26
Київський районний суд м. Харкова	1	0	1
Комінтернівський районний суд м. Харкова	6	0	11
Ленінський районний суд м. Харкова	4	0	6
Московський районний суд м. Харкова	8	0	10
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова	8	0	6
Фрунзенський районний суд м. Харкова	2	3	18
Червонозаводський районний суд м. Харкова	1	0	47
Балаклійський районний суд Харківської області	0	0	25
Барвінківський районний суд Харківської області	1	0	1
Близнюківський районний суд Харківської області	0	0	3
Богодухівський районний суд Харківської області	1	0	0
Борівський районний суд Харківської області	1	0	5
Валківський районний суд Харківської області	8	1	1
Великобурлуцький районний суд Харківської області	6	1	0
Вовчанський районний суд Харківської області	1	0	2
Дворічанський районний суд Харківської області	2	0	0
Дергачівський районний суд Харківської області	4	1	5
Зачепилівський районний суд Харківської області	2	1	1
3міївський районний суд Харківської області	4	0	5
Золочівський районний суд Харківської області	0	0	0
1зюмський міськрайонний суд Харківської області	5	0	5
Кегичівський районний суд Харківської області	0	0	0
Коломацький районний суд Харківської області	0	0	0
Красноградський районний суд Харківської області	2	0	8
Краснокутський районний суд Харківської області	2	0	0
Куп’янський міськрайонний суд Харківської області	1	0	0
Лозівський міськрайонний суд Харківської області	4	0	1
Люботинський міський суд Харківської області	8	0	1
Нововодолазький районний суд Харківської області	4	0	1
Первомайський міськрайонний суд Харківської області	1	1	0
Печенізький районний суд Харківської області	1	0	2
Сахновщинський районний суд Харківської області	0	4	1
Харківський районний суд Харківської області	3	0	0
Чугуївський міський суд Харківської області	0	0	4
Шевченківський районний суд Харківської області	0	0	0

Щодо Апеляційного суду Харківської області та Харківського апеляційного суду, то протягом звітного періоду у вищезазначених судах також були випадки задоволення заяв про відвід (самовідвід).

Так, в АСХО у 2018 році було -42 випадки задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних справах, адміністративних справах та кримінальних провадженнях. З них по цивільним справам -5 задоволених заяв про відвід (самовідвід) судді, по адміністративним справам -3 заяви та по кримінальним провадженням -34 заяви.

У ХАС в 2018 році було -30 випадків задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних та кримінальних провадженнях. З них по цивільним справам -3 задоволених заяви про відвід (самовідвід) судді та по кримінальним провадженням -27 заяв. Жодної заяви про відвід (самовідвід) не було задоволено в адміністративних справах протягом звітного періоду.

У І півріччі 2019 року в Харківському апеляційному суді було -13 випадків задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях. З них по цивільним справам -4 задоволених заяви про відвід (самовідвід) судді, по адміністративним справам -3 заяви, по кримінальним провадженням -6 заяв.

Статистичні дані щодо кількості задоволених заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях у 2018 році і І півріччі 2019 року по Апеляційному суду Харківської області та Харківському апеляційному суді виглядають наступним чином:

Найменування суду та звітний період	Кількість ухвал по цивільним справам	Кількість ухвал по адміністративним справам	Кількість ухвал по кримінальним провадженням
АСХО 2018 рік	5	3	34
ХАС 2018 рік	3	0	27
ХАС І півріччя 2019 року	4	3	6

Із наведених вище статистичних даних вбачається, що у всіх випадках кількість ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) по кримінальним провадженням є більшою, ніж по цивільним та по адміністративним справам.

Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних справах за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

Відповідно до пункту 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналізуючи причини постановлення ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного провадження, встановлено, що протягом звітного періоду судді найбільше в ухвалах посилались на положення п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України (суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді).

Також, мали місце непоодинокі випадки постановлення ухвал про самовідвід у зв’язку з тим, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК України) та у зв’язку з тим, що суддя є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (п.1 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Крім цього підставою для заявлення відводів (самовідводів) суддів стало і вчинення на них тиску як учасниками процесу так і сторонніми особами.

Так, у зв’язку з вчиненням на суддю тиску суддями Дзержинського районного суду м. Харкова – Подус Г.С. та Шишкіним О.В. були подані заяви про відвід по справі № 757/7568/18-ц.

В судовому засіданні 04.07.2018 року представником ТОВ Українська металургійна компанія» адвокатом Перепилиця В.М. було подано заяву про відвід головуючої судді Подус Г.С., з метою усунення її від розгляду справи за скаргою народного депутата Святоша Д.В. на дії державного виконавця. В задоволені заяви про відвід судді Подус Г.С. ухвалою від 10.07.2018 року відмовлено. Справу передано для розгляду скарги у тому ж складі суду, після чого на адресу особистої електронної пошти судді Подус Г.С. почали надходити електронні листи невідомих осіб з погрозами застосувати насильство щодо неї та членів її сім’ї у разі, якщо вона продовжить розглядати справу за скаргою Святаша Д.В. Реальність погроз розправи підтвердилась, як збором біля суду так і в залі судового засідання, де слухалась справа, кількох десятків молодиків спортивної статури, а також зламом особистої поштової скриньки судді Подус Г.С. та її чоловіка, зміною паролів доступу, закриттям доступу до особистої сторінки судді в мережі «Фейсбук», змінено логін та пароль для входу.

Вказаним адвокатом також було заявлено відвід і судді Шишкіну О.В., якому цю справу було передано для подальшого розгляду. Невідомими особами стосовно судді Шишкіна О.В. вчинялись аналогічні дії, висловлювалися погрози розправи, вчинявся інший тиск, з метою винесення ним певного судового рішення. В зв’язку із чим суддею було заявлено самовідвід, який ухвалою суду від 03.08.2018 року задоволено.

У зв’язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи (п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК України), було заявлено самовідвід по справі № 639/1001/16-ц. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.07.2018 року суддя задовольнила заявлений самовідвід та передала цивільну справу до канцелярії суду для визначення судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Підставою стало те, що згідно наказу № 06-04/56 голови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.07.2018 суддя Гаврилюк С.М. знаходилася у відрядженні 13 липня та 14 липня 2018 року. Справу було передано протоколом передачі судової справи від 13.07.2018 року. Відповідно до п.5 ч.4 розділу 8 Положення про автоматизовану систему документообігу, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли у день відсутності судді на робочому місці - за наявності у табелі обліку робочого часу щодо нього відомостей про підстави відсутності на роботі (за наказом про відрядження), підтверджених первинними документами.

18 лютого 2019 року по справі № 2-81/11, суддею Комінтернівського районного суду міста Харкова Боговським Д.Є., було задоволено заяву про самовідвід.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу «Д-3» цивільна справа № 2-81/11, перебуває у провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Курганникової О.А., судове рішення по суті позовних вимог не ухвалено.

Під час розподілу справи та передачу її в провадження судді Боговського Д.Є. було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, та враховуючи той факт, що розгляд заяви неповноважним складом суду є підставою для скасування постановленого у справі судового рішення, суддя Боговський Д.Є. постановив на необхідне заявити самовідвід.

По справі №618/380/15-ц також було заявлено самовідвід судді з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Суддя Дворічанського районного суду Харківської області Рябоконь Є.А. постановила ухвалу від 19 березня 2018 року, якою задовольнила заяву про самовідвід судді Рябоконь Є. А.

Оскільки рішення по цивільній справі № 618/380/15 було ухвалено судом одноособово під головуванням судді Гніздилова Ю. М., вказана обставина унеможливлює участь судді Рябоконь Є. А. у розгляді заяви про перегляд рішення Дворічанського районного суду від 01.07.2015 року у зв’язку з нововиявленими обставинами на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

З причин того, що суддя є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу (п.1 ч.1 ст. 36 ЦПК України), суддею Гуляєвою Г.М. було заявлено самовідвід по справі №614/770/18 та повернуто матеріали позовної заяви про стягнення боргу до канцелярії Борівського районного суду Харківської області, для повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до ухвали від 17.08.2018 року.

Як встановив суд, до Борівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. ОСОБА_1 є чоловіком судді Гуляєвої Г.М., за таких умов об’єктивно розглянути позовну заяву про стягнення боргу неможливо.

У тому ж суді тією ж суддею було постановлено ухвалу і по іншій цивільній справі (№ 614/601/18).

Підставою стали, також, родинні зв’язки судді Гуляєвої Г.М із стороною провадження - відповідачем.

Так, до Борівського районного суду Харківської обл. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу № 614/601/18 розподілено судді Гуляєвій Г.М.

ОСОБА_2 є рідним братом судді Гуляєвої Г.М., за таких умов об’єктивно розглянути позовну заяву про розірвання шлюбу неможливо (ухвала від 16.07.2018 року).

Також, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.36 ЦПК України, Дворічанським районним судом Харківської області 26.03.2019 року було постановлено ухвалу по справі №618/321/19.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, правничу допомогу позивачу у цій справі надавав ОСОБА_1, який є рідним братом головуючого судді Рябоконь Є. А. і зазначений нею в декларації родинних стосунків судді.

Вказана обставина унеможливлює участь останньої у розгляді вказаної цивільної справи на підставі п.1 ч.1 ст.36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі.

Як вже було зазначено вище, найбільшу кількість відводів (самовідводів) було заявлено з підстав передбачених п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Наприклад, по справі №611/157/18, 14.02.2019 року Барвінківським районним судом Харківської області було постановлено ухвалу про задоволення заяви судді Коптєва Ю.А. про самовідвід.

Суддею було встановлено, що відповідач по вказаній справі ОСОБА_1, у березні 2016 року звертався до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з безпідставною скаргою стосовно можливого умисного порушення суддею Коптєвим Ю.А. норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків під час здійснення правосуддя у цивільній справі №611/103/15-ц.

З метою запобігання у подальшому сумнівів і нарікань у необ'єктивності та упередженості головуючого, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, суддя вирішив за необхідне заявити самовідвід по справі та передав дану справу на розгляд іншому судді.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2018 справу № 639/3599/18 було передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України у зв’язку з заявленим суддею Єрмоленко В.Б. самовідводом.

Тривалий час ОСОБА_1 заявляє відводи судді Єрмоленко В.Б., посилаючись на неврегульований, на її думку, реальний конфлікт інтересів, а також надає копії звернень щодо порушення її прав суддею. Суб'єктивна оцінка у справі щодо дій головуючого висловлена у скаргах на дії судді, спрямованих до Вищої ради правосуддя і ще не розглянутих. Крім того, ОСОБА_1 пред’явлено позов до КП «Харківські теплові мережі» про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, із залученням співвідповідачами посадових осіб, а також деяких суддів, у тому числі Єрмоленко В.Б., з метою уникнення можливості розгляду ними її позовів, заяв та зміни підсудності. Судовий розгляд цієї справи триває.

З метою забезпечення права особи на розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, за відсутності обставин які об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді, по справі №643/4256/17 Московським районним судом м. Харкова, 06.05.2019 року було постановлено ухвалу, про задоволення заяви відповідача – ОСОБА_1.

26.04.2019 р. ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Поліщук Т.В., посилаючись на те, що позивач домовився з суддею Поліщук Т.В. про те, що справу буде вирішено на його користь та ухвалено заочне рішення. Крім того, зазначила, що про існування справи у провадженні суду вона дізналась випадково, повістку про виклик до суду не отримувала, та повістка їй не направлялася, вважає, що про розгляд справи вона не повідомлялася із корисливих мотивів. Вищезазначені факти свідчать про те, що суддя Поліщук Т.В. може бути зацікавлена у вирішенні справи на користь ОСОБА_2, ставиться до неї упереджено, що ставить під сумнів справедливий розгляд справи судом у складі судді Поліщук Т.В. ОСОБА_1 виразила свою недовіру Московському районному суду у складі судді Поліщук через наявні сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1, викладені в її заяві про відвід, суд прийшов до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді Поліщук Т.В.

Разом з тим, враховуючи, що ознак зловживання правом на відвід судді з боку ОСОБА_1 судом не встановлено, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на розгляд її справи незалежним і безстороннім судом та усунення побоювань з боку відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді, які можуть призвести до затягування розгляду справи, суд вирішив за можливе задовольнити заявлений ОСОБА_1 відвід.

Також, з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддею Жовтневого районного суду м. Харкова Барковою Н.В., 22 серпня 2018 року було постановлено ухвалу по справі №639/204/16-ц, якою заявлено самовідвід.

Оскільки представником позивача більше 6 разів заявлялись відводи судді Барковій Н.В., а також повідомлено про звернення позивачем до Прокуратури Харківської області про вчинення кримінальних правопорушень суддею Барковою Н.В. та секретарем судових засідань Кузнецовою (Тіщенко) А.О., суд прийшов до висновку, що є інші підстави (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України), що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Оскільки провадження по справі ще не було відкрито, з метою вирішення конфлікту інтересів суддею Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Саркісян О.А. по справі № 644/4273/18 заявлено самовідвід, так як існували підстави, передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Як зазначила суддя Саркісян О.А. в своїй ухвалі від 06 серпня 2018 року її чоловік працює в КП «Харківські теплові мережі», яке є заявником по справі, електромонтером. Ці відомості містяться в суддівському досьє і підтверджуються відповідними документами.

Під час постановлення ухвали суддя послалась на рішенні №75 від 04 листопада 2016 року "Про роз'яснення щодо наявності конфлікту інтересів" Рада суддів України. Відповідно до якого, наявність у судді близьких осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які є учасниками судових проваджень, що знаходяться у провадженні судді створює конфлікт інтересів і вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.

Цивільну справу № 645/1054/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної, матеріальної шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я, незаконним затриманням органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, відповідно до ухвали від 03.03.2018 року про самовідвід судді Іващенка С.О., було передано до канцелярії Фрунзенського районного суду м. Харкова для передачі іншому судді, визначеному в порядку ст.14 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить стягнути моральну, матеріальну шкоду, посилаючись на вирок суду відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

В той час. як в провадженні судді Іващенка С.О. в 2011 році перебувала кримінальна справа №2033/1-39/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, вирок по якому було ухвалено 19.09.2011 року.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року даний вирок суду скасовано, справу повернуто на додаткове розслідування.

За таких обставин суд вбачає наявними обставини, які можуть викликати сумнів у сторін в неупередженості або об’єктивності судді, що відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для самовідводу судді.

Протягом звітного періоду, були непоодинокі випадки задоволення заяв про самовідвід суддів у зв’язку з родинними зв’язками працівників апарату суду.

Так, суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Нестайко Ю.В., визначений для розгляду справи № 616/821/17, подав заяву про самовідвід з посиланням на те, що ОСОБА_1, яка є дочкою відповідача ОСОБА_2, працювала на посаді помічника судді Великобурлуцького районного суду та на посаді керівника апарату Великобурлуцького районного суду Харківської області (з 15.06.2006 по 10.07.2014).

З метою недопущення у сторін та стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об’єктивності судді при розгляді справи, заявлений самовідвід відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України було задоволено ухвалою суду від 06.02.2018 року.

Іншим прикладом подібної судової практики можна навести справу №611/1050/18, що перебувала в провадженні Барвінківського районного суду Харківської області.

Суддя Коптєв Ю.А. ухвалою від 05 листопада 2018 року задовольнив заяву судді Коптєва Ю.А. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_3, яка працює секретарем судових засідань Барвінкіського районного суду Харківської області.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

3 урахуванням зазначеного, з метою уникнення у сторін сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості суду, заява судді Коптєва Ю.А. про самовідвід у справі підлягає задоволенню.

Після цього, 06 листопада 2018 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Андросов О.М. ухвалив таку ж ухвалу про самовідвід судді з тих же самих підстав, що і суддя Коптєв Ю.А.

Наведені вище приклади не є всеосяжними та вичерпними. Однак, вони свідчать про те, що суди в цілому дотримуються засад судочинства при постановленні ухвал про відвід (самовідвід) судді у справах цивільного провадження.

Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал (постанов) про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді в адміністративних справах

за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Під час аналізу причин ухвалення судових рішень про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді в адміністративних справах найбільш поширеною було - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Також, було 2 випадки постановлення ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) у зв’язку з тим, що суддя є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Крім цього, був один випадок постановлення ухвали про задоволення заяви про самовідвід судді з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст. 36 КАСУ - порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Інших підстав для задоволення відводів (самовідводів) у справах про адміністративні правопорушення, протягом звітного періоду, виявлено не було.

Слід зазначити, що судді під час ухвалення судових рішень (ухвал, постанов) з вищезазначеної тематики, мали різну практику щодо застосування правових норм, якими слід керуватися під час задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді в адміністративних справах.

Поширеною практикою було посилання суддів на вимоги Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, судді застосовували і інші нормативно-правові акти.

Під час застосування КУпАП, судді зазначали, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді та порядок розгляду таких заяв.

Однак, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають підстави відводу (самовідводу) судді, а тому, при розгляді заяви про відвід (самовідвід), слід застосувати аналогію права та посилалися на вимоги КПК України.

Крім цього, були також випадки застосування вимог ЦПК України, а також посилання на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, у зв’язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 36 КАС України), було заявлено самовідвід по справі № 623/2013/16-ц. Ухвалою від 26.04.2018 року було задоволено заяву судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О. про самовідвід в адміністративній справі.

Як встановлено, ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссоновою Т.Д. від 27 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 623/2013/16-ц. Ухвалою від 29.01.2018 року вказану справу передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Проте Харківський окружний адміністративний суд 21.02.2018 року передав дану адміністративну справу до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Суддя Бєссонова Т.Д. не приймала рішення та не вирішувала питання про закриття провадження в адміністративній справі, а справа надійшла з Харківського окружного адміністративного суду, тому вона не підлягала автоматизованому розподілу іншому складу суду, а повинна бути передана для подальшого розгляду раніше визначеному складу суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018 року вказана адміністративна справа визначена до розгляду та передана до провадження судді Гуренко М. О.

З 21.03.2018 року суддя Бєссонова Т.Д. перебувала на лікарняному. Оскільки справа фактично надійшла до суду 20.03.2018 року, де ще раніше визначений склад суду не перебував на лікарняному, то справа розподілена з порушенням ст. 31 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Також, протягом звітного періоду було 2 випадки задоволення заяв про самовідвід відповідно до положень п.3 ч.1 ст.36 КАСУ, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Наприклад, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.07.2018 року суддею Колодяжною І.М. було заявлено самовідвід у справі № 641/4090/18 за адміністративним позовом до заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Волокітіна Євгенія Петровича, третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ’янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про скасування постанови.

Самовідвід було вмотивовано тим, що у Харківській митниці Державної фіскальної служби України працює чоловік Колодяжної І.М., це унеможливлює розгляд справи нею особисто та може викликати сумнів у позивача та його представника в неупередженості судді.

Як вже зазначалось вище, найбільш поширеною причиною задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді в адміністративних справах була наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Враховуючи існування обставини, що викликатиме сумнів в неупередженості судді під час розгляду справи, суддя Фрунзенскього районного суду м. Харкова вирішила не необхідне заявити самовідвід по справі № 645/6924/18. Постановою суду від 12.12.2018 року заяву про самовідвід судді Бабкової Т.В. було задоволено.

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебував адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Встановлено, що ОСОБА_1 є чоловіком судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Горпинич О.В., суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Бабкова Т.В. особисто знайома з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, тривалий час з нею спілкується.

У КпАП України відсутня норма, яка б передбачала порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід). Отже, з метою вирішення питання про самовідвід, додержуючись принципу законності, суд вважає за можливе застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права. Так, п.4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Слід зазначити, що суддями з тих самих підстав по цій справі заявлено ще 4 самовідводи, які задоволені постановами Фрунзенскього районного суду м. Харкова від 14.12.2018, 09.01.2019, 10.01.2019 та від 11.01.2019.

Суддею Горпинич О.В., постановою від 20.12.2018 року, також було задоволено заяву про самовідвід по справі №645/6924/18, але з посиланням на вимоги п.1 ч.1 ст.75 КПК України. Суддя в своїй постанові вказала, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, є чоловіком Горпинич О.В.

З посиланням на вимоги п.4 ч.1 ст. 36 КАСУ (суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді) було задоволено заяву про самовідвід судді Балаклійського районного суду Харківської області Носова Г.С. у справі №545/3197/17.

20.04.2018 року постановлено вищенаведену ухвалу, в якій зазначено, що суддя Балаклійського районного суду Харківської області Носов Г.С. та представник позивача ОСОБА_1 перебувають у дружніх стосунках, що являється обставиною, яка може викликати сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

14 грудня 2018 року по справі №614/1241/18 Борівським районним судом Харківської області було заявлено самовідвід суддею Гуляєвою Г.М. за позовною заявою ОСОБА_1 до головного інспектора інженерно-будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_2, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.

Як встановив суд, ОСОБА_1 є сином судді Борівського районного суду Харківської області Федченка В.М. у відставці. Приймаючи до уваги що ОСОБА_1 є позивачем по справі, суд вважає, що вказана обставина може викликати у громадськості сумнів в неупередженості судді.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу),за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

У Великобурлуцькому районному суді Харківської області протягом звітного періоду було 2 випадки ухвалення постанов у справах про адміністративні правопорушення. Судді застосовували норми КУпАП та з огляду на відсутність норм, які б передбачали порядок заявлення та вирішення питань про відводи (самовідводи), застосовували аналогію права, а саме виходили з того, що право на заявлення самовідводу судді є невід’ємною складовою права на безсторонній і справедливий суд, передбаченого ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, наприклад, постановою суду від 26.04.2018 року було задоволено заявлений суддею Нестайко Ю.В. самовідвід у справі №616/218/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 212-6 КУпАП.

Враховуючи те, що дружина судді, працює на посаді заступника голови Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, а ОСОБА_1 безпосередньо підпорядкована їй по службі, з метою недопущення у сторін чи у будь-якого стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об’єктивності судді, з метою недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів, як це передбачено ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», суддею подано заяву про самовідвід від участі у розгляді справи.

Ухвалюючи постанову суд керувався ст.129 Конституції України, ст.ст. 7, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.280, 294 КУпАП.

Сахновщинський районний суд Харківської області за період 2018 рік – І півріччя 2019 року постановив -4 ухвали по -2 справам про адміністративне правопорушення з досліджуваної тематики. В усіх випадках суд керувався вимоги як КАСУ, так і ЦПК України.

Наприклад, ухвалою суду від 01.02.2019 року по справі № 634/294/19 було задоволено заяву про самовідвід судді Єрьоміної О.В.

Підставами стало те, що позивач в адміністративній справі ОСОБА_1 перебуває на посаді керівника апарату Сахновщинського районного суду Харківської області, у якому Єрьоміна О.В. займає посаду судді, та відповідно перебуває із позивачем у трудових відносинах.

Задовольняючи цей самовідвід, суддя послалась на положення п. 4 ч.1 ст.36 ЦПК України, ч. 1 ст.39 КАС України, ст. 40 КАС України, ст.6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та основних свобод людини та постановляючи ухвалу керувалась ст.ст.36-41 ЦПК України.

Слід зазначити, що під час проведення узагальнення встановлено, що заявлення суддями самовідводів у адміністративних справах, було зумовлено, в переважній більшості випадків, об’єктивними чинниками. Судді приймають до уваги те, що повинні бути не тільки реально вільними від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача.

Аналіз причин та підстав постановлення місцевими судами м. Харкова і Харківської області ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді по кримінальним провадженням

за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб’єктів, усі дії та процесуальні рішення.

Обов’язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.

Протягом звітного періоду, найпоширенішою підставою постановлення ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді по кримінальним провадженням стала недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні (ст. 76 КК України).

В той же час, аналізуючи практику місцевих судів м. Харкова та Харківської області було виявлено і інші причини постановлення ухвал про відвід та самовідвід по кримінальним провадженням. Так, були непоодинокі випадки заявлення самовідводів з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КК України - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Нажаль, мали місце і заявлення суддями самовідводів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу або іншими сторонніми особами. Як правило, відводи заявлялись суддям на яких учасниками процесу вчинявся тиск з метою усунення їх від розгляду справи чи прийняття суддями бажаного для цих осіб рішення

Інші причини, з яких було постановлено ухвали про відвід (самовідвід) мали місце лише в одиничних випадках.

Щодо фактів самовідводів чи відводів суддів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу або з боку інших осіб – то випадки відводів суддів з приводу вчинення на них тиску учасниками процесу мали місце у Орджонікідзевському районному суді м. Харкова.

Так, в провадженні колегії суддів цього суду (головуючого судді Попової В.О., суддів Горчакової О.І., Саркісян О.А.) знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 14.04.2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України (справа №.646/12397/14-к).

В судовому засіданні адвокат Тананакін О.В. заявив відвід головуючому судді Поповій В.О. та запасному судді Бугері О.В. у провадженні, посилюючись на наявність обставин, які можуть викликати сумнів в їх неупередженості, а саме те, що зазначені судді є внутрішньо переміщеними особами із зони АТО, де внаслідок захопленням м. Горлівки та м. Луганська залишилось їх нерухоме майно; при цьому ОСОБА_1 обвинувачується у сприянні створенню та діяльності так званої ДНР.

Також адвокат Тананакін О.В. заявив відвід члену колегії - судді Саркісян О.А., мотивуючи тим, що на мобільний телефон цієї судді надійшло СМС- повідомлення, зміст якого носив характер погроз, що ставить під сумнів неупередженість та безсторонність судді Саркісян О.А. під час подальшого розгляду даного провадження та може прямо вплинути на об’єктивність судового розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 01.06.2018 р. вказані заяви про відвід суддів Попової В.О., Бугери О.В. та судді Саркісян О.А. задоволено, при цьому щодо перших 2-х суддів на підставі вимог ч.1 п.4 ст.75 КК України. Задовольняючи заяву про відвід судді Саркісян О.А, суд врахував постанову Пленуму ВСУ №8 від 13.06.2017р «Про незалежність судової влади».

В судовому засіданні при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 колегія суддів Ленінського районного суду м.Харкова у складі суддів Ольховського Є.Б., Євтіфієва В.М. та Гримайло А.М. заявила самовідвід на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, посилаючись на наявність обставин, які можуть викликати сумнів у їх неупередженості, а саме проведення досудового розслідування прокуратурою Харківської області у кримінальному провадженні №42017220000001072 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.375 КК України (справа №.646/12397/14-к).

Ухвалою від 11 січня 2018 року з підстав вимог п.4 ст.75 КПК України було задоволено самовідвід цієї колегії суддів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.110, ч.1 ст.258-3 КК України. Задовольняючи самовідвід, суд також врахував, що суддя Євтіфієв В.М. є переселенцем з зони АТО, де на теперішній час залишились проживати його мати та інші близькі родичі і він боїться за їх життя та здоров’я, а це може вплинути на його упередженість та об’єктивність.

В Червонозаводському районному суді м. Харкова також мав місце відвід слідчого судді з приводу вчинення на нього тиску постановлений ухвалою від 24.04.2018 року. Відвід був заявлений слідчому судді Гребенюку В.В. по справі №646/2917/18 у зв’язку з незгодою з ухвалою суду від 16.04.2018р., яку винесено Гребенюком В.В. у цьому ж кримінальному провадженні та рішеннями судді в інших провадженнях.

При цьому було зазначено, що прокуратурою Харківської області розслідується кримінальне провадження стосовно слідчого судді Гребенюка В.В. за ст.375 КК України. Заяву прокурора про відвід було задоволено зважаючи на відомості про розслідування кримінального провадження слідчим відділом прокуратури Харківської області відносно слідчого судді Гребенюка В.В., які свідчать про вчинення тиску на суддю з метою задоволення клопотань слідчого та наявність у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді за таких обставин.

Один випадок заявлення суддею самовідводу по кримінальному провадженню мав місце також у Вовчанському районному суді Харківської області.

Так, по кримінальній справі № 617/2175/15-к стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, який тривалий час працював на посаді начальника слідчого відділу Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, суддею Уханьовою І.С. було заявлено про самовідвід.

В обґрунтування самовідводу суддя зазначила, що справа за обвинуваченням ОСОБА_1 перебуває у неї в провадженні більше 2-х років, розгляд справи постійно відкладається із-за неявки свідків обвинувачення, а на неї як суддю та на членів її сім’ї здійснюється тиск, пов'язаний з розглядом даної справи. Ухвалою від 19 червня 2018 року суд задовольнив заяву судді Уханьової І.С. про самовідвід у розгляді кримінального провадження по цій справі.

У зв’язку зі спробою вплинути на прийняття суддею справедливого, законного та неупередженого рішення у кримінальному провадженні було заявлено відвід по справі №620/131/18, яка перебувала на розгляді у Зачепилівському районному суді Харківської області.

У провадженні судді Яценко Є.І. перебував на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України (справа №620/131/18).

Підставами заявлення відводу стало те, що відповідно до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_1 перебуваючи в кабінеті начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюка Б.С. запропонувала неправомірну вигоду останньому, при цьому заявила, що не розуміє кримінального процесу та просить вчинити будь які дії з метою винесення вироку не пов’язаного з реальним позбавленням волі відносно обвинуваченого ОСОБА_2, в тому числі і дії пов’язані з впливом на суддю у цій справі - Яценко Є.І. Також, заявивши, що вона самостійно не змогла домовитись з Яценко Є.І. з цього приводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що при розгляді справи відносно ОСОБА_1 у судді Яценко Є.І. може виникнути упередженість, яка викликана спробою ОСОБА_1 вплинути на прийняття суддею справедливого, законного та неупередженого рішення у іншій кримінальній справі.

В Чугуївському міському суді Харківської області був випадок погроз застосування заходів впливу на суддю з боку потерпілого.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року по справі № 636/488/17 було задоволено заяву судді Чугуївського міського суду Харківської області Ковригіна О.С. про самовідвід по клопотанню слідчого про накладення арешту в рамках кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно ксерокопії повідомлення від 15.06.2018 року, суддя Ковригін О.С. вважає, що ОСОБА_1 (потерпілим) було здійснено втручання у його суддівську діяльність щодо здійснення правосуддя, що супроводжувалось погрозами застосування заходів впливу, як на суддю.

Як вже зазначалось вище, у зв’язку з недопустимістю повторної участі судді в кримінальному провадженні (ст. 76 КПК України) суддями було заявлено найбільше самовідводів (відводів).

Так, наприклад, по справі №614/547/19 суддею Борівського районного суду Харківської області – Гуляєвою Г.М., 31 травня 2019 року було заявлено самовідвід, оскільки на розгляді Гуляєвої Г. М., як слідчого судді, знаходилися матеріали кримінального провадження № 614/110/19 - про проведення обшуку, ухвалою слідчого судді від 26.04.2019 р. вказане клопотання задоволено.

Тому з метою уникнення в подальшому сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду, заяву про самовідвід судді було задоволено ухвалою суду від 31 травня 2019 року.

Суддею Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О. також було заявлено самовідвід по справі №640/10331/16-к, який задоволено ухвалою суду від 15 лютого 2018 року.

В ухвалі про самовідвід суддя Попрас В.О. із посиланням на вимоги ст. 76 КПК України, зазначила, що вважає недопустимою свою участь у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, оскільки 01.03.2017 р. нею розглядалась заява ОСОБА_1 по цьому ж кримінальному провадженні про відвід судді Золотарьової Л.І.

З подібних причин було постановлено ухвалу від 07 лютого 2018 року про задоволення заяви про відвід судді Харківського районного суду Харківської області - Караченцева І.В.

Суд, заслухавши прокурора, встановив, що заява про відвід судді Караченцева І. В. по справі №635/739/18 підлягає задоволенню на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України, оскільки останній під час досудового розслідування брав участь у кримінальному провадженні №12017220430001712, яке постановою прокурора від 20 вересня 2017 року, об’єднано із кримінальним провадженням № 12017220480004018.

Протягом 2018 року – І півріччя 2019 року були окремі випадки постановлення ухвал про задоволення заяв про самовідвід у зв’язку з порушенням встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст.75 КПК України).

Наприклад, по справі №638/13014/18 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 травня 2019 року було задоволено самовідвід судді Цвірюка Д.В.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.05.2019 року заяву про самовідвід головуючої судді Аркатової К.В. задоволено та згідно відмітки суду 07.05.2019 року справу передано до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст.35 КПК України.

Враховуючи викладене, повторний розподіл вказаної справи мав бути проведений відповідальною особою суду в порядку черговості в день передання після заявленого самовідводу, а саме 07.05.2019 року.

Всупереч цьому визначення судді відбулося 08.05.2019 року, а тому наявні підстави порушення зазначеного вище порядку.

Протягом звітного періоду був випадок задоволення заяви судді про самовідвід з підстав передбачених п.2 ч.1 ст. 75 КК України - суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.

Так, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року по справі № 643/6997/18 було задоволено заяву судді Московського районного суду м. Харкова Сугачової О.О. про самовідвід.

Підставами стало те, що постановою Московського районного суду раніше до ОСОБА_1 застосовані примусові заходи медичного характеру, та дана справа була розглянути за участю прокурора Сугачової О.О.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.

З причин того, що суддя особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження (п.3 ч.1 ст.75 КПК України), суддею Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В.В. було заявлено самовідвід по справі №621/2668/18.

Згідно заяви, складеної ОСОБА_1, вбачається, що невстановленими особами, які назвалися представниками ФГ "Строгого О.Ф." було вчинено протиправні дії щодо нього.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області щодо протиправних дій невстановлених осіб.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були учасниками подій, що мали місце 19.09.2018 на території сільськогосподарських земель, а конфлікт виник через право користування земельною ділянкою, що до 2017 року на підставі договору оренди перебувала в користуванні ФГ «Строгого О.Ф., та використовується ним після закінчення строку цього договору.

В ухвалі суду від 04 жовтня 2018 року зазначено, що станом на час надходження матеріалів ЖЄО від 19.09.2018 №7679, №7681, №7682 до суду наявні обставини, які можуть викликати сумніви щодо безсторонності судді Овдієнка В.В. у зв'язку з виникненням конфлікту інтересів між Овдієнком В. В., який є власником земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, та ФГ Строгого О.Ф., який після закінчення у 2017 році строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного за життя спадкодавцем Овдієнка В. В., продовжує у 2018 році користуватися земельною ділянкою без укладання договору оренди.

З підстав передбачених п.3 ч.1 ст.75 КПК України також було задоволено заяву слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області - Скородєлової В.В., по справі № 628/3398/18 про самовідвід.

Як слідує з ухвали від 31 жовтня 2018 року - підозрюваний ОСОБА_1, який є власником тимчасово вилученого майна автомобіля на підставі довіреності, 30.10.2018 року уклав договір з адвокатом Скородєловою Н.І., яка є членом сім’ї судді Скородєлової В.В.

Своє рішення про задоволення заяви слідчого судді про самовідвід Купянським міськрайонним судом Харківської області було вмотивовано із посиланням на вимоги п.3 ч.1 ст.75 КПК України - слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження.

Також з причин наявності родинних стосунків між суддею та захисником підозрюваного було заявлено самовідвід суддею Дергачівського районного суду Харківської області - Остропілець Є.Р.

Проте, в даному випадку, задовольняючи заяву про самовідвід Остропілець Є.Р., суд послався не як у вищенаведеному прикладі на положення п.3 ч.1 ст.75, а застосував вимоги п.1 ч.1 ст. 75 КПК України.

Так, 01.02.2018 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла заява судді Дергачівського районного суду Харківської області Остропілець Є.Р. про самовідвід у розгляді обвинувального акту у відношенні ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України (справа №619/413/18)

В обґрунтування заяви суддя посилається на те, що під час досудового розслідування захисником підозрюваного ОСОБА_1 є дружина судді - Остропілець В.І. На підставі вищевикладеного суддя Остропілець Є.Р. заявив собі самовідвід посилаючись на те, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача).

Із посиланням на положення п.п. 1,4 ч.1 ст.75 КПК України ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 17.05.2019 року було задоволено заяву про самовідвід судді Дудченка В.О. по справі № 626/1146/19.

В провадження Красноградського районного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, який обвинувачується за ч. 3 ст.15, ч2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Підставами для самовідводу стало те, що відносно ОСОБА_1 було ухвалено вирок Зачепилівського районного суду Харківської області від 12.11.2014 за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.2 ст.289, ч.2 ст.309,ч.1 ст. 377 КК України, яким його визнано винним та засуджено до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі. Потерпілими за ч.1 ст.377 КК України були судді Красноградського районного суду Харківської області Болотова Л.І. та Дудченко В.О.

З підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України (слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості) також були непоодинокі випадки заявлення відводів (самовідводів) судді.

При цьому до категорії «інші обставини» відносились випадки як особистого знайомства з обвинуваченим; так і побоювання щодо наявності реальної загрози життю і здоров’ю членам родини судді; знайомство з потерпілим, який працює в апараті суду; представництво адвокатом інтересів родичів головуючого судді і одночасно захист обвинуваченого по іншій справі; а також попередження виникнення думки у учасників процесу щодо необ’єктивного розгляду скарг по кримінальним провадженням.

Так, наприклад, у зв’язку з особистими образами, хамською поведінкою, погрозами та діями спрямованими на зрив судових засідань, було заявлено самовідвід слідчим суддею Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В.М. по справі №610/458/19.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року заяву про самовідвід слідчого судді було задоволено. В обґрунтування такої ухвали суд зазначив, що заявник ОСОБА_1 по відношенню до Стригуненка В.М. перейшла на особисті образи, погрози і звинувачення, поводить себе по-хамськи, зриває судові засідання тощо, про що ним направлені повідомлення у встановленому законом порядку до правоохоронних органів.

З тих самих підстав по цій самій справі було постановлено ще 2 ухвали: від 27.02.2019 року та від 21.03.2019 року.

12 листопада 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/5589/18 було задоволено заяву адвоката Шкоди А.І. про відвід головуючого судді Кіся Д.П.

Під час судового розгляду встановлено, що в провадженні судді Кіся Д.П. перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. В даному кримінальному провадженні захисником обвинуваченого є адвокат Шкода Л.1.

Разом з цим, адвокат Шкода А.І. здійснює представництво інтересів при розгляді цивільної справи №625/166/18 у Харківському апеляційному суді громадянки ОСОБА_2, яка в свою чергу, є родичкою судді Кіся Д.П.

За таких обставин, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду, суд прийшов до висновку, що суддя Кісь Д.П. не може брати участь при розгляді обвинувального акту по кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1, у зв'язку з чим заяву адвоката про відвід головуючого судді було задоволено.

По справі №623/1486/18, яка перебувала в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, ухвалою від 06 червня 2018 року було задоволено заяву про самовідвід судді Гуренка М.О.

Підставами для заявлення суддею самовідводу стало те, що потерпілим по вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_1, який є працівником Ізюмського міськрайонного суду і працює на посаді водія автотранспортного засобу, тобто в тому ж суді, де працює і суддя Гуренко М.О.

Керуючись п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суд задовольнив заяву про самовідвід судді Гуренка М.О. та, крім цього, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, направив до Апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності, так як потерпілим по вказаному кримінальному провадженні є водій автотранспортного засобу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1, що є обставиною, яка може викликати сумнів у неупередженості суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області при прийнятті рішення по справі.

З підстав робочих стосунків, що склалися між головуючим суддею та обвинуваченим, колишнім працівником поліції, було заявлено самовідвід суддею Красноградскього районного суду Харківської області Рибальченко І.Г.

Суддя Рибальченко І.Г. заявила самовідвід з розгляду справи №626/1774/17, обґрунтовуючи його тим, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на керівних посадах Красноградського ВП ГУНП в Харківській області вони часто спілкувалися для вирішення робочих питань, зокрема виконання працівниками поліції ухвал та постанов суду про привід, якість матеріалів, які направлялися до районного суду, внаслідок чого склалися робочі стосунки, що Рибальченко І.Г. підтвердила під час надання пояснень.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року вказану вище заяву про самовідвід було задоволено. При цьому, з тих самих підстав були заявлені самовідводи і суддями: Гусар П.І. (ухвала від 05.03.2018 року), Константиновим Д.С. (ухвала від 16.03.2018 року), Дудченко В.О. (ухвала від 23.03.2018 року).

У Комінтернівському районному суді м. Харкова був випадок задоволення самовідводу головуючого судді, оскільки є реальна загроза життю та здоров’ю її близьких родичів та членам її родини.

19 жовтня 2018 року по справі №646/1584/17 колегією суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова було постановлено ухвалу, якою на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України задоволено самовідвід головуючого судді Ариничевої С.А. в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

В ході підготовчого судового засідання, головуючим суддею Ариничевою С.А. було заявлено самовідвід з підстав, що її близькі родичі, а саме батьки похилого віку, близькі родичі її чоловіка, а саме син, брат, племінники та їх малолітні діти мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області (так званої «ДНР»), її чоловік є колишнім працівником міліції та працював на території Донецької області та, як особа тимчасово переміщена з тимчасово окупованої території Донецької області, змушений періодично перетинати лінію розмежування та здійснювати поїздки до Донецької області з метою догляду за житлом, яке залишилось у м. Харцизьк, у зв’язку з чим вважає, що з огляду на займану нею посаду та участю в розгляді даного кримінального провадження, існує реальна загроза життю та здоров’ю членам її родини та близьким родичам.

Таким чином, аналіз підстав відводів (самовідводів) суддів по кримінальним провадженням свідчить, що судді здебільшого заявляли самовідводи та задовольняли заяви про відводи відповідно до норм чинного законодавства.

Аналіз причин та підстав постановлення Апеляційним судом Харківської області та Харківським апеляційним судом ухвал про задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді у цивільних справах, справах про адміністративних правопорушення і кримінальних провадженнях за 2018 рік – І півріччя 2019 року.

Протягом звітного періоду в Апеляційному суді Харківської області та Харківському апеляційному суді також були непоодинокі випадки задоволення заяв про відвід (самовідвід) суддів як у цивільних, адміністративних справах (тут і далі – мова йде про справи про адміністративні правопорушення), так і у кримінальних провадженнях.

Більшість з них були постановлені у кримінальних провадженнях.

У цивільних справах судді заявляли самовідводи здебільшого із посиланням на вимоги п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України - інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Так, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.04.2018 року по справі № 639/4243/17 задоволено заяву про самовідвід судді Яцини В. Б. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та справу передано для автоматичного розподілу, щоб визначити іншого суддю-доповідача.

Заява про самовідвід мотивована тим, що позивач звернулась до суду з вимогами про визнання незаконною ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова та стягнення моральної та матеріальної шкоди. Вказана ухвала стосувалась позову заявниці про відшкодування шкоди здоров’ю від КП «Харківські теплові мережі», інших осіб та судді АСХО Яцини В. Б. Таким чином, суддя вважав, що оскільки вказана ухвала пов’язана із розглядом цієї справи та стосується безпосереднього його як відповідача, то є підстави для самовідводу.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.04.2018 року по справі № 646/113/15-ц задоволено заяву про самовідвід судді Кружиліної О. А. на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України та справу передано для автоматичного розподілу щоб визначити іншого суддю-доповідача.

Заява про самовідвід мотивована тим, що в мотивувальній частині позовної заяви позивач посилається на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15.03.2017 року, як на преюдиційну, оскільки вона постановлена між тими самими сторонами та позовні вимоги є взаємопов'язаними. Оскільки вказана преюдиційна ухвала постановлялась під голуванням судді Кружиліної О. А., то вона вважала, що це може визвати у сторін сумніви у її неупередженості.

Із посиланням на вимоги п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України було задоволено заяву про відвід судді Овсяннікової А.І. (ухвала ХАС від 04.06.2019 року по справі № 643/1977/17).

Заяву вмотивовано тим, що суддя призначеної колегії суддів Харківського апеляційного суду, Овсяннікова А.І., вже приймала участь у вирішенні справи між тими ж сторонами про виконання зобов`язань за тими самими договорами позики. Відповідно до ухвали АСХО від 27.10.2016 року по справі № 643/7834/15-ц суддя Овсяннікова А.І. вже давала оцінку обставинам по справі, а тому суддя має наперед визначене ставлення до розгляду апеляційної скарги, що свідчить про наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності суддів, що входять до складу колегії.

Протягом звітного періоду також були випадки задоволення заяв про відвід (самовідвід) судді з підстав, передбачених ст. 37 ЦПК (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

Наприклад, по справі № 2006/245/2012 ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.11.2018 року було задоволено заяву представника позивача про відвід суддів Коваленко І.П. та Овсяннікової А.І.

Заява мотивована тим, що зазначені судді вже приймали участь в апеляційних переглядах рішень, що були винесені по вказаній справі та судові рішення, які були винесенні АСХО у складі колегії суддів, в яких приймали участь судді Коваленко І.П. та Овсяннікова А.І. в подальшому скасовувались рішеннями суду вищої інстанції.

Щодо адміністративних справ, то за період 2018 року – І півріччя 2019 року в Апеляційному суді Харківської області та Харківському апеляційному суді, як вже зазначалось вище, було задоволено лише -6 заяв про відвід (самовідвід) судді.

Заявою від 31.05.2018 року по справі №639/1926/18 було заявлено самовідвід суддею Апеляційного суду Харківської області - Курило О.М.

Підставою стало те, що суддя суду І інстанції Курило В.О.. який приймав участь у розгляді справи стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП, є близьким родичем судді апеляційної інстанції – Курило О.М.

У справі №643/14301/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП суддею Харківського апеляційного суду Яковлевою В.С., 16.04.2019 року було заявлено самовідвід.

Підставами стало те, що 16 квітня 2019 року від адвоката Карабанова О.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1, надійшла заява про відвід судді Яковлевої В.С.

Свою заяву адвокат аргументував тим, що він знає суддю Яковлеву В.С. з юнацтва, навчався з нею в школі. Також він знайомий з її чоловіком – Яковлевим А.С., а їх батьки є знайомими з дитинства, тривалий час спілкуються та святкують різноманітні свята.

Враховуючи вищевикладене суддя вирішила, що заява адвоката Карабанова О.Ю. про відвід підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави можуть викликати сумніви учасників процесу у об’єктивності Яковлевої В.С.

Також, з метою уникнення сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості розгляду справи, було задоволено заяву про відвід судді Бездітко В.М. у справі про адміністративне правопорушення №640/9574/18.

Заява про відвід надійшла до Харківського апеляційного суду 08 травня 2019 року.

Доводи заяви особа, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, мотивує тим, що суддя Бездітко В.М. приймав участь у розгляді його скарги та 24 квітня 2019 року повернув йому апеляційну скаргу. Тому він вважає, що повторний розгляд його апеляційної скарги суддею Бездітко В.М. неможливий.

Слід зазначити, що по всім цим заявам, у встановленому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду порядку, було проведено повторний автоматичний розподіл справи.

Найбільшу кількість відводів (самовідводів) в Апеляційному суді Харківської області та Харківському апеляційному суді було задоволено у кримінальних провадженнях.

З підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.75 КПК України, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.01.2018 року по справі №2025/3215/2012 було задоволено самовідвід, заявлений суддею Плетньовим В.В.

Причинами заявлення самовідводу стало те, що Плетньов В.В. не має повноважень для розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх.

По справі №234/13321/15-к 12 липня 2018 року, в судовому засіданні суддями Апеляційного суду Харківської області - Грошевою О.Ю. та Савенко М.Є. заявлено самовідвід у зв'язку з наявністю підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, що виключає можливість їх подальшої участі в розгляді апеляційних скарг на вирок, оскільки вони приймали рішення від 14.06.2018р. у кримінальному провадженні №639/33995/17 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.06.2017р., якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким та незаконність утримання під вартою ОСОБА_1.

Наявність у поданих до апеляційних скарг доповнень та клопотань питання про необхідність дослідження законності утримання обвинувачених під вартою вже частково вирішувалось суддями Грошевою О.Ю. та Савенко М.Є. у згаданому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.35, п.4 ч.1 ст.75, ст.81 КПК України, колегія суддів задовольнила самовідвід суддів Грошевої О.Ю. та Савенка М.Є.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.10.2018 по справі №635/2154/18, було задоволено заявлений суддею Цілюриком В.П. самовідвід у справі за апеляційною скаргою директора приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 02.06.2017 року про задоволення клопотання прокурора та надання дозволу на проведення позапланової перевірки. Постановляючи ухвалу суд керувався вимогами п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Суддя Цілюрик В.П. послався на ті обставини, що ним 15.06.2017 року була постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою директора ПрАТ «Укргазвидобуток» ОСОБА_1.

Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року зазначена ухвала була скасована.

З метою уникнення сумнівів у неупередженності колегії суддів до складу якої входить суддя Яковлева В.С., на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, було задоволено заявлений суддею Яковлевою В.С. самовідвід (ухвала ХАС від 10.06.2016 року, справа № 639/1334/19).

Самовідвід вмотивовано тим, що керівником Харківської місцевої прокуратури №6, є її чоловік Яковлев А.С., що може викликати у учасників процесу сумнів в об’єктивності судді.

Предметом оскарження була ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова, в якій вирішувалось питання стосовно зобов’язання керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Яковлева А.С. вчинити дії.

Як вбачається із вищенаведеного, задовольняючи самовідводи, судді АСХО та ХАС посилалися в переважній більшості на положення п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Проблемні питання, висновки та пропозиції.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що судді місцевих судів м. Харкова та Харківської області, а також Апеляційного суду Харківської області та Харківського апеляційного суду, у 2018 році - І півріччі 2019 року в цілому дотримувались засад судочинства при постановленні ухвал про відвід (самовідвід) судді у цивільних, адміністративних справах та кримінальних провадженнях.

При цьому, заявлення суддями самовідводів, було зумовлено, в переважній більшості випадків, об’єктивними чинниками.

Розглядаючи заяви про відводи, судді повинні керуватися виключно тим, що судова влада має користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. А з метою коректного розв’язання ситуацій, у випадку виникнення сумнівів в неупередженості, законна, з процесуальної точки зору, заява відводів та самовідводів є процесуальним моментом, що регулює це питання.

Відповідно до практики ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивними критеріями.

Розглядаючи суб’єктивні підстави, слід брати до уваги особисті переконання та поведінку судді, тобто наскільки суддя неупереджений та безсторонній у даній справі.

Об’єктивний критерій визначається забезпеченням судом та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Постановляючи ухвали про задоволення заяв про відвід (самовідвід), судді часто застосовували не лише норми Вітчизняного законодавства, а і міжнародні норми права.

Так, здебільшого, судді посилалися на п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, відповідно до яких, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Крім цього, судді застосовували п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), де закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Також, судді посилалися на практику Європейського суду з прав людини. Серед тих, що застосовувались найчастіше, були рішення: від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії», від 27.05.2013 року у справі «Волков проти України».

Нажаль, протягом звітного періоду, мали місце факти тиску на суддів з боку учасників процесу та сторонніх осіб з метою усунення суддів від розгляду справи чи прийняття ними бажаного для цих осіб рішення.

Такі дії учасників процесу та інших осіб є неприпустимим, такими що суперечать засадам Конституції України, вітчизняного та міжнародного законодавства.

Це є проблемним питанням, яке потребує вирішення державою у найкоротші терміни, адже відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Судова процедура вважається справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права, законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, гласності та відкритості.

Професіоналізм, незалежність та неупередженість суддів є неодмінною гарантією справедливого вирішення судових спорів.

Узагальнення підготовлено Судовою колегію судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду за участю відділу статистики та узагальнення судової практики.

Виконавці:

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ

Гришин П.В.

Від відділу статистики та

узагальнення судової практики Луніна О.В.

Узагальнення відводи (самовідводи) цивільні, адміністративні, кримінальні 2018 рік - півріччя 2019 року