Аналіз дотримання розумних строків розгляду справ за 2019 рік

 

Аналіз дотримання розумних строків розгляду

місцевими судами міста Харкова та Харківським апеляційним судом цивільних справ при здійсненні судочинства

у 2019 році

 

План

 

1. Теоретична частина.
2. Статистичні дані місцевих судів міста Харкова і Харківської області.
3. Статистичні дані Харківського апеляційного суду.
4. Загальна тривалість розгляду цивільних справ у 2019 році місцевими судами міста Харкова та Харківської області.
5. Причини порушення процесуальних строків розгляду цивільних справ у
   2019 році.
6. Висновки

 

Теоретична частина

 

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого, висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-які зволікання можуть негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призвести до ситуації, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи.

Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

З 15.12.2017 набрав чинності Цивільно-процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-19 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (з наступними змінами) (тут і далі - ЦПК), яким, зокрема, були закріплені деякі положення щодо розумності строків розгляду справи судом.

Так, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 129 Конституції України, пунктом 10 частини 3 статті 2 ЦПК основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Згідно зі статтею 275 ЦПК суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 371 ЦПК).

Разом з тим, в ЦПК відсутнє поняття «розумних строків», що зумовлює труднощі в правозастосовчій практиці.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на важливості дотримання розумних строків розгляду справ. Критеріями оцінювання розумності строку судового розгляду, виробленими Європейським судом з прав людини, є: складність справи, наслідки порушення строків судового розгляду, дії державних органів; поведінка самого заявника. При вирішенні цього питання, також повинно братися до уваги навантаження на суддю, яке суттєво впливає на строки розгляду справи, досвід його роботи, нездатність деяких суддів належним чином організувати свою роботу, інші об’єктивні чинники, такі як матеріально-технічне забезпечення суду, робота органів внутрішніх справ та інших державних органів, які можуть вплинути на строки слухання справи, тощо (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Дотримання процесуальних строків судового розгляду є однією з умов здійснення ефективного правосуддя. Тому важливо уникати випадків затягування розгляду справ, що буде сприяти підвищенню довіри до судової гілки влади, її спроможності здійснювати захист прав і свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб.

Як наголосив Конституційний Суд України в Рішенні від 30 січня
2003 року у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах. Отже, судочинство, як форма відправлення правосуддя, має реалізуватися за правилами, побудованими відповідно до зазначених вимог, з метою оперативного реагування на ті порушення прав, свобод і законних інтересів, про які йдеться у зверненні до суду.¹

 

2. Статистичні дані

місцевих судів міста Харкова і Харківської області

 

Протягом 2019 року у місцевих судах м. Харкова і Харківської області всього перебувало на розгляді (цивільне судочинство) 102 099 позовних заяв, скарг, клопотань, подань, з яких розглянуто 84 490 справ і матеріалів, залишок нерозглянутих на кінець звітного періоду складає 17 609 документів.

Із загальної кількості цивільних справ за 2019 рік у провадженні місцевих судів перебувало справ і матеріалів:

- наказного провадження – 32 430, з яких розглянуто 31 577, у тому числі задоволено 27 120, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного

____________

^{1 Тацій Л.В. Категорія «розумного строку» в адміністративному судочинстві: поняття та правова природа/
Л.В. Тацій//Публічне право.-2014.-№1.-С. 36-41.}

періоду становить 853 (в т.ч. не розглянуто понад 1 рік – 8), що складає 2,6% від загальної кількості справ, що перебували в провадженні;

- позовного провадження – 48 086, з яких розглянуто 33 829, у тому числі задоволено 8 222, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного періоду становить 13 257 (в т.ч. не розглянуто понад 1 рік – 2 072), що складає 27,6% від загальної кількості справ, що перебували в провадженні;

- окремого провадження – 5 193, з яких розглянуто 4 641, у тому числі задоволено 4 227, залишок нерозглянутих справ і матеріалів на кінець звітного періоду становить 552 (в т.ч. не розглянуто понад 1 рік – 15), що складає 10,6% від загальної кількості справ, що перебували в провадженні.

 

Порівняльна таблиця

загальних показників здійснення судочинства судами першої інстанції

 

 

Найменування показника	2018 рік				2019 рік
	Перебувало в провадженні	Розглянуто	Залишок нерозглянутих	% залишків	Перебувало в провадженні	Розглянуто	Залишок нерозглянутих	% залишків
УСЬОГО, в т.ч.:	93480	73638	19842	21	102 099	84490	17609	17,2
Наказне провадження	20027	18734	1293	6,4	32430	31577	853	2,6
Позовне провадження	50063	36394	13669	27,3	48086	34829	13257	27,6
Окреме провадження	5042	4487	555	11	5193	4641	552	10,6

 

Статистичні данні, наведені вище у таблиці, свідчать про збільшення в 2019 році на 9,2% загальної кількості цивільних справ та матеріалів, що перебували на розгляді в судах першої інстанції. Дане збільшення відбулося за рахунок збільшення кількості надходження заяв в порядку наказного провадження, а кількісні показники справ позовного та окремого провадження  залишилися майже на тому ж рівні, що й у 2018 році.

Станом на 31.12.2019 року кількість справ, у яких відкладено розгляд та не закінчено провадження (залишки) становить 6 641 справ, що на 18,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року, з них:

-понад 6 місяців до 1 року      – 1 023 справи;

-понад 1 рік до 2 років            – 873 справи;

-понад 2 роки                          – 434 справ.

 

Кількість справ, нерозглянутих понад 2 роки, у порівнянні з 2018 роком, зросла на 8,2% та зменшилась кількість справ, нерозглянутих понад 6 місяців до 1 року (на 31,1%) та понад 1 рік до 2 років (на 2,8%).

Відповідно до статистичних даних, із загальної кількості справ, у яких не закінчено провадження, розгляд справ відкладався у зв’язку з неявкою:

 

1. одного з учасників процесу, що беруть участь у справі – 1023;

з них:

- через невручення судових повісток – 185;

- через інші причини – 838;

2. інших учасників процесу – 17.

Найбільшу кількість цивільних справ, що перебувають у провадженні місцевих судів м. Харкова та Харківської області та на кінець звітного періоду відкладено розгляд та не розглянуті, виявлено в наступних судах:

 - понад 6 місяців до 1 року:

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 817;

- в Київському районному суді м. Харкова – 530;

- в Московському районному суді м. Харкова – 479;

- в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова – 479;

- в Комінтернівському районному суді м. Харкова – 470.

  - понад 1 рік до 2 років:

- в Комінтернівському районному суді м. Харкова – 148;

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 126;

- в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова – 100;

- в Фрунзенському районному суді м. Харкова – 81;

- в Сахновщинському районному суді Харківської області – 65.

  - понад 2 роки:

-в Дзержинському районному суді м. Харкова – 47;

- в Сахновщинському районному суді Харківської області – 41;

- в Комінтернівському районному суді м. Харкова – 30;

- в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова – 18;

- в Фрунзенському районному суді м. Харкова – 17.

 

Справи та матеріали, що нерозглянуті на кінець 2019 року

 

Назва суду	Перебувало в провадженні  справ і матеріалів	Залишок нерозглянутих справ і матеріалів	В т.ч. нерозглянуті понад 6 міс. і більше	% нерозглянутих справ понад встановлені строки	В тому числі:
					понад 6 міс. до 1 р.	понад 1 р. до 2 р.	понад 2 р.
Орджонікідзевський	5391	286	140	49,0%	98	33	9
Нововодолажський	871	454	148	32,6%	49	37	62
Чугуївський	3090	803	237	29,5%	97	104	36
Вовчанський	886	339	67	19,8%	36	30	1
Червонозаводський	4043	1136	214	18,8%	65	105	44
Ленінський	4472	573	96	16,8%	59	30	7
Печеніжський	179	50	8	16,0%	5	2	1
Близнюківський	348	54	8	14,8%	6	2	0
Комінтернівський	5435	846	122	14,4%	69	39	14
Дзержинський	9287	2894	409	14,1%	136	167	106
Київський	5980	1413	187	13,2%	70	81	36
Ізюмський	2248	346	45	13,0%	21	19	5
Сахновщинський	652	269	33	12,3%	10	23	0
Фрунзенський	4719	854	103	12,1%	48	44	11
Великобурлуцький	362	77	9	11,7%	8	1	0
Коломацький	155	29	3	10,3%	1	1	1
Жовтневий	4362	666	66	9,9%	37	14	15
Краснокутський	676	154	15	9,7%	8	7	0
Валківський	591	114	11	9,6%	7	4	0
Московський	9342	2141	198	9,2%	79	68	51
Зачепилівський	341	46	4	8,7%	0	1	3
Зміївський	1590	323	25	7,7%	16	7	2
Богодухівський	727	141	10	7,1%	8	2	0
Дергачівський	2418	429	27	6,3%	16	7	4
Шевченківський	426	49	3	6,1%	2	1	0
Харківський	3774	1337	78	5,8%	32	28	18
Лозівський	3180	492	28	5,7%	14	7	7
Золочівский	712	183	10	5,5%	6	4	0
Первомайський	1222	176	9	5,1%	8	1	0
Дворічанський	449	45	2	4,4%	2	0	0
Красноградський	1271	155	5	3,2%	4	1	0
Балаклейський	1769	196	4	2,0%	2	2	0
Куп'янский	2019	278	4	1,4%	2	1	1
Барвенківський	656	73	1	1,4%	1	0	0
Люботинський	487	79	1	1,3%	1	0	0
Борівський	439	36	0	0,0%	0	0	0
Кегичівський	466	73	0	0,0%	0	0	0
Усього	85035	17609	2330	13,2%	1023	873	434

 

Як свідчать статистичні дані, у відсотковому вираженні найбільше нерозглянутих справ понад 6 місяців і більше на кінець звітного 2019 року залишилося в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова, в Нововодолазькому районному суді Харківської області, а також в Чугуївському міському суді. 

Щодо загальної тривалості розгляду справ місцевими судами м. Харкова та Харківської області станом на кінець звітного періоду кількість закінчених провадженням справ встановлено:

 

- понад 3 місяці до 1 року включно:

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 2080;

- в Московському районному суді м. Харкова – 2063;

- в Харківському районному суді Харківської області – 1551;

- в Київському районному суді м. Харкова - 1232;

- в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова – 1149.

 

- понад 1 року до 2 років включно:

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 529;

- в Московському районному суді м. Харкова – 352;

- в Харківському районному суді Харківської області – 215;

- в Київському районному суді м. Харкова – 174;

- в Нововодолажському районному суді Харківської області – 153.

 

- понад 2 років до 3 років включно:

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 170;

- в Московському районному суді м. Харкова – 74;

- в Нововодолажському районному суді Харківської області – 65;

- в Харківському районному суді м. Харкова – 47;

- в Київському районному суді м. Харкова – 35.

 

- понад 3-х років:

- в Дзержинському районному суді м. Харкова – 67;

- в Московському районному суді м. Харкова – 26;

- в Нововодолажському районному суді Харківської області – 25;

- в Харківському районному суді м. Харкова – 23;

- в Жовтневому районному суді м. Харкова – 14;

- в Київському районному суді м. Харкова – 11.

 

3. Статистичні дані Харківського апеляційного суду

 

У 2019 році у провадженні суддів судової палати з розгляду цивільних справ ХАС перебувало скарг та матеріалів 6916, за апеляційними скаргами на судові рішення місцевих судів – 6743 справ (з яких 5660 справ надійшло у звітному періоді).

Протягом звітного періоду ХАС всього розглянуто – 5487 справ, залишок нерозглянутих апеляційних скарг та матеріалів – 1 256, що складає 18,6 % від загальної кількості, що перебували в провадженні; залишок справ, не розглянутих понад 1 рік – 9.

Кількість ухвал про визначення підсудності за звітній період становить – 27, з них розглянуто – 27, у тому числі задоволено – 24.

 

Закінчено апеляційне провадження за апеляційними скаргами на:

• рішення – 3204 (залишено без змін -1 610; скасовано – 1003; змінено 489);
• ухвали – 1515 (залишено без змін - 746; скасовано – 703; змінено – 66).

            

             Щодо судових рішень з розгляду питань про: виправлення описок і арифметичних помилок у судовому рішенні; роз’яснення судового рішення; ухвалення додаткового судового рішення, їх кількість становить 448.

За звітній період було розглянуто 66 справ, судове провадження в яких здійснювалося у режимі відеоконференції; 2245 справи, розглянутих із фіксуванням судового процесу технічними засобами.

 

Найчастіше суб’єктами звернення до суду апеляційної інстанції були фізичні особи – 4426, юридичні особи - 1 440, що на 67,5 % менше, ніж фізичні, у тому числі державні органи – 15.

 

Штатна чисельність суддів ХАС 60, фактично протягом 2019 року мали повноваження щодо розгляду судових справ 29 суддів (з них 15 суддів здійснювали судочинство по цивільним справам), що безумовно вплинуло на навантаження суддів.

Між тим, розгляд судової справи потребує не лише проведення судового засідання, але й ґрунтовного вивчення матеріалів, відповідної судової практики, узагальнень, складання повних текстів судових рішень, участь в судових засіданнях інших колегій суддів.

Таким чином, судді апеляційної інстанції не мали можливості з об’єктивних причин забезпечити неухильне дотримання строків розгляду цивільних справ, встановлених процесуальним законом.

 

 

4. Загальна тривалість розгляду цивільних справ у 2019 році місцевими судами міста Харкова та Харківської області

 

Назва суду	Розглянуто справ і матеріалів	з них, з тривалим строком розгляду:					% закінчених проваджень понад строки, встановлені ЦПК
		УСЬОГО	понад 3 міс. до 1 року включно	понад 1 рік до 2-х років включно	понад 2-х років до   3-х років включно	понад 3 роки
Нововодолазький	823	588	345	153	65	25	71,4%
Кегичівський	393	213	213	0	0	0	54,2%
Харківський	3698	1836	1551	215	47	23	49,6%
Краснокутський	725	314	290	18	4	2	43,3%
Вовчанський	797	340	318	22	0	0	42,7%
Богодухівський	734	279	267	10	2	0	38,0%
Печенізький	171	63	46	15	1	1	36,8%
Валківський	661	225	188	32	2	3	34,0%
Сахновщинський	612	208	178	24	6	0	34,0%
Дзержинський	9019	2846	2080	529	170	67	31,6%
Червонозаводський	4118	1295	1137	129	21	8	31,4%
Золочівский	645	187	153	25	5	4	29,0%
Чугуївський	3027	858	704	136	8	10	28,3%
Великобурлуцький	340	96	89	7	0	0	28,2%
Зміївський	1662	442	386	44	11	1	26,6%
Московський	9554	2515	2063	352	74	26	26,3%
Дергачівський	2341	581	542	33	3	3	24,8%
Київський	5853	1452	1232	174	35	11	24,8%
Жовтневий	4491	1079	911	128	26	14	24,0%
Коломацький	153	36	35	1	0	0	23,5%
Близнюківський	339	79	76	2	0	1	23,3%
Фрунзенський	4754	1093	956	103	27	7	23,0%
Орджонікідзевський	5511	1238	1149	64	18	7	22,5%
Комінтернівський	5318	1018	916	88	10	4	19,1%
Лозівський	3242	585	541	35	6	3	18,0%
Ленінський	4375	762	657	69	29	7	17,4%
Куп'янский	2035	340	316	23	0	1	16,7%
Шевченківський	437	72	70	2	0	0	16,5%
Ізюмський	2175	308	288	18	2	0	14,2%
Люботинський	462	55	54	1	0	0	11,9%
Зачепилівський	356	41	37	3	0	1	11,5%
Красноградський	1263	139	122	10	5	2	11,0%
Первомайський	1165	124	122	2	0	0	10,6%
Балаклейський	1736	171	166	5	0	0	9,9%
Дворічанський	438	34	34	0	0	0	7,8%
Барвенківський	624	39	34	2	3	0	6,3%
Борівський	443	19	18	1	0	0	4,3%
Усього	84490	21570	18284	2475	580	231	25,5%

 

Показник закінчених проваджень понад строки, встановлені ЦПК України, від загальної кількості розглянутих справ, у відсотковому співвідношенні найбільший у Нововодолазькому, Кегичівському та Харківському районних судах Харківської області, а також в Дзержинському районному суді м. Харкова.

Протягом 2019 року у Дзержинському районному суді м. Харкова
лише 10 суддів із 22 (штатна чисельність), мали повноваження щодо розгляду судових справ, що в свою чергу призвело до суттєвого навантаження на суддів.

Що ж стосується інших вищезазначених судів, то вони протягом року працювали майже в повному складі.

Аналізуючи справи, по яким були допущені порушення строків розгляду справ, вбачається, що здебільшого це були справи, що виникають із кредитних правовідносин, спорів щодо оренди земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні правом власності. 

Порушення строків розгляду цивільних справ мали місце під час розгляду, трудових справ; про встановлення опіки над дітьми, про усиновлення, про визнання фізичної особи недієздатною, про відшкодування шкоди у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

До основних причин тривалого розгляду справ районними судами Харківської області можна віднести: велике навантаження на суддів у зв’язку з неукомплектованістю суддівського корпусу; зайнятість суддів у розгляді інших справ (колегіальний розгляд); тривале проведення судових експертиз, виконання судових доручень, витребування документів; недостатня кількість залів судового засідання, а також зловживання процесуальними правами учасниками процесу. При цьому, протягом 2019 року лише 2 суди із 37 судів Харківської області працювало в повному складі відповідно до штатної чисельності (Валківський та Шевченківський районні суди), решта судів мають або вакантні посади, або у суддів закінчилися повноваження.

Слід відмітити позитивну роботу Борівського районного суду Харківської області, який незважаючи на те, що в суді працює 1 суддя, не допустив порушення строків розгляду цивільних справ і є найменші відсоткові показники по Харківській області із залишку нерозглянутих справ та справ з тривалим розглядом, а кількість розглянутих справ і матеріалів не менша, ніж у тих судах, де працювало 2-3 суддів.

 

Статистичні дані

щодо порушення строків розгляду цивільних справ

 

 

Назва суду	НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ		ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ		ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
	Кількість розгляну-тих  заяв	із порушенням строків, встановлених ЦПК України	Кількість розгляну-тих справ, од	Порушено строки розгляду справ, встановлені ЦПК України	Кількість розгляну-тих справ, од	Кількість справ, у яких порушено терміни розгляду, встановлені ЦПК України
Балаклійський	342		953		136
Барвінківський	108		324	21	92
Близнюківський	32		205		25
Богодухівський	127		471		54
Борівський	87		227		81
Валківський	69		436		54
Великобурлуцький	39		222	4	19	1
Вовчанський	126	76	516	303	41	9
Дворічанський	40		240	3	73
Дергачівський	511	2	1218	459	111	8
Дзержинський	4383	1	2539	4	278
Жовтневий	2015		1601		152
Зачепилівський	33		248		26
Зміївський	364		1006	285	75	4
Золочівський	92		406		57
Ізюмський	682		857	158	296	2
Кегичівський	95		34		8
Київський	2224		2154	47	201	2
Коломацький	11		99		31
Комінтернівський	2434		1767	385	147	6
Красноградський	322		673	15	49
Краснокутський	56		539		45
Куп'янський	188		1309	4	288
Ленінський	2057		1406	2	406
Лозівський	1305		1425	259	153	2
Люботинський	72		315	3	16
Московський	3424		3641	370	760	1
Нововодолазький	97		592	410	31	19
Орджонікідзевський	2777		1728		181
Первомайський	419		505	54	65
Печенізький	27		105		15
Сахновщинський	43	1	449	149	32	3
Фрунзенський	2147		1674		198	1
Харківський	489		2234		178
Червонозаводський	2169		1148		111
Чугуївський	952		1254		124
Шевченківський	22		300	52	31
Усього	30380	80	34820	2987	4640	58

 

Середня тривалість розгляду цивільних справ по Харківській області становить 81 день. Найдовше за тривалістю справи слухаються у Нововодолазькому, Харківському, Печенізькому районних судах Харківської області, а також Дзержинському районному суді м. Харкова.

 

Середня тривалість розгляду справи

 

Назва суду	Середня тривалість розгляду справи (днів)	Назва суду	Середня тривалість розгляду справи (днів)
Нововодолазький	303	Дергачівський	70
Харківський	145	Коломацький	70
Печенізький	119	Близнюківський	68
Дзержинський	118	Фрунзенський	67
Валківський	112	Куп'янский	61
Краснокутський	112	Ленінський	58
Вовчанський	105	Лозівський	57
Сахновщинський	105	Шевченківський	57
Золочівский	104	Комінтернівський	53
Червонозаводський	91	Люботинський	52
Богодухівський	89	Зачепилівський	49
Чугуївський	86	Балаклейський	47
Великобурлуцький	83	Ізюмський	46
Кегичівський	83	Красноградський	44
Зміївський	82	Первомайський	43
Московський	82	Дворічанський	40
Київський	75	Борівський	32
Жовтневий	72	Барвенківський	29
Орджонікідзевський	71
Усього по області показник в середньому становить 81 день

 

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України від 02 червня 2016 року 
№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень та інше.

Рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21.03.2018 року у дисциплінарній справі № 850/3дп/15-18 притягнуто суддю Московського районного суду м. Харкова Короткого І.П. до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження. Рішення мотивовано тим, що суддя при розгляді цивільної справи № 643/1090/17 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітнього без згоди батька на період з 16.06.2017 по 15.07.2017 року допустив затягування строків судового розгляду. Так, в рішенні зазначено, що справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті, однак її розгляд тривав понад 5 місяців, крім того суддя безпідставно зупиняв провадження по справі та після скасування вказаної ухвали судом апеляційної інстанції справа до розгляду була призначена через 36 днів після повернення справи до суду. Таким чином, рішення суду ухвалене 12.07.2017 року, тобто після того як необхідність отримання судового дозволу вже втратила свою актуальність.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Карімовим І.В. внаслідок недбалості, у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків, не вжито заходів щодо своєчасного розгляду справи та безпідставно затягнутий її розгляд понад строк, встановлений законом.

Довідка про рух справи (№ 636/1048/17) свідчила про те, що впродовж півроку після відкриття провадження у справі суддею Карімовим І.В. не було проведено жодного судового засідання з розгляду справи по суті, а причиною тривалого розгляду справи стали неодноразові відкладення судових засідань, у тому числі у зв’язку з участю судді в інших судових процесах, перебуванням у відпустках тощо, проте такі відкладення розгляду справи не завжди були процесуально доцільними та виправданими. Крім того, частина судових засідань у цій справі призначалася суддею Карімовим І.В. майже із двомісячними інтервалами.

Таким чином, зазначена справа перебувала у провадженні судді понад 14 місяців, що майже в 7 разів перевищує граничний строк, що був визначений статтею 157 ЦПК України для розгляду справи.

Аналогічним прикладом про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19.04.2019 року № 1210/1дп/15-19 стосовно судді Зачепилівського районного суду Харківської області Яценка Є.І.

В іншому рішенні Вищої ради правосуддя звернуто увагу на дуже короткий строк розгляду справи, що унеможливило участь відповідача у її розгляді. Так, рішенням Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30.08.2019 року у дисциплінарній справі № 2294/1дп/15-19 притягнуто суддю Московського районного суду м. Харкова Ференчук О.В. до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. На підставі вказаного подання суддю Ференчук О.В. рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2019 року № 3519/0/15-19 звільнено з посади судді на підставі пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя мотивовано тим, що суддя розглянула цивільну справу № 643/1269/17-ц про визнання іпотекодавцем АТЗТ «Харківмаш» та звернення стягнення на предмет іпотеки за 8 календарних днів без даних про належне повідомлення осіб у справі. Так, 31.01.2017 року було відкрито провадження у справі, а 07.02.2017 року вже ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, при цьому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (попереднього іпотекодержателя) до участі у справі залучено не було. Вже 10.03.2017 року позивач - АТЗТ «Харківмаш» зміг перереєструвати право власності на предмет іпотеки за собою. Крім того, суддя, розглядаючи вказану справу, порушила правило виключної підсудності, оскільки розглянула справу за місцем знаходження відповідача, хоча цю справу повинен був розглядати суд  за місцем знаходження цих об’єктів нерухомого майна, що були предметом судового розгляду. В подальшому вказане рішення скасовано апеляційним судом Харківської області та постановлено щодо судді Ференчук О.В. окрему ухвалу, на підставі якої суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що суддя Ференчук О.В. допустила недбалість під час розгляду вказаної справи, чим позбавила майнових прав ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на предмет іпотеки.

 

5. Причини порушення процесуальних строків розгляду цивільних справ у 2019 році

            Відповідно до тлумачення Європейським судом положень
пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість провадження у кримінальній справі для цілей цієї статті розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у скоєнні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий уже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка з указаних подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. При цьому період розгляду кримінальної справи не ділиться на стадії досудового слідства та судового розгляду й аналізується з точки зору його розумності в цілому.             У цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

В юридичній літературі строк нерідко визначають як проміжок часу, протягом якого мають бути вчинені дії матеріального чи процесуального характеру. При цьому порушення розумних строків розгляду справ судом можуть бути як об’єктивні, так і суб’єктивні.

До об’єктивних причин порушень строків розгляду справ, як в суді І інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, можна  віднести витребування доказів у справі, неявка сторін у судове засідання, заміна сторони, задоволення клопотання про призначення експертизи.

Трапляється, що сторони навмисно затягують розгляд справи: не з’являються на засідання, постійно заявляють клопотання, тощо. Буває і суддя не може правильно організувати свій робочий час. Такі обставини свідчать про суб’єктивні причини порушення строків розгляду справ.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Результати аналізу дають підстави для висновку, що в цілому судді дотримуються вимог цивільного процесуального закону, більшість цивільних справ розглядаються суддями у розумні строки.

Відповідальною за додержання національними судами розумних строків розгляду справ є держава. Тому, важливим у цьому процесі є діяльність з повного укомплектування суддівського корпусу та фінансування усіх потреб судової влади.

Суддям доцільно додержуватися розумних строків розгляду справи і завершувати справи , не очікуючи на закінчення граничного строку, визначеного процесуальним кодексом.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що проблема оперативності розгляду цивільних справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних обов'язків, які, безумовно, повинні забезпечуватись дієвим механізмом впливу. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.

 

За результатами проведеного аналізу вважаємо за необхідне:

1. Обговорити на нараді суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду даний аналіз.
2. Постійно проводити контроль за оперативністю розгляду справ, прикласти загальні зусилля для усунення недоліків, особливо в місцевих судах, де залишок справ, по яких порушено строки розгляду, ще значний. Аналізувати стан дотримання розумних строків розгляду цивільних справ та якість відправлення правосуддя у цих справах місцевими судами, звертаючи особливу увагу на факти порушення загальних засад цивільного судочинства, необхідність правильного застосування в судовій практиці рішень Європейського Суду з прав людини.

 

 

 

Суддя судової палати

з розгляду цивільних справ

Харківського апеляційного суду                                         А.В. Котелевець

 

 

 

 

 

від відділу судової статистики та

узагальнення судової практики                                        Л.В. Личова-Бухало