Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Аналіз
практики призначення судової експертизи в кримінальних провадженнях місцевими судами м. Харкова і Харківської області та Харківським апеляційним судом у 2019 – І півріччі 2020 року.
ПЛАН
Вступ.
ВСТУП
Даний аналіз проведено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду (далі – ХАС) відповідно до плану роботи Харківського апеляційного суду на ІІ півріччя 2020 року.
Під час проведення аналізу вивчались:
- інформація та статистичні дані місцевих судів м. Харкова і Харківської області;
- статистичні дані Харківського апеляційного суду щодо призначення судової експертизи в кримінальних провадження Харківським апеляційним судом у 2019 – І півріччі 2020 року.
Об’єктами дослідження були: ухвали місцевих судів м. Харкова і Харківської області щодо вказаної вище тематики.
Аналіз проведено з метою перевірки дотримання законодавства про судову експертизу в частині:
- реалізації завдань кримінального судочинства;
- дотримання місцевими судами положень Конституції України та чинних міжнародно-правових актів щодо пріоритету захисту прав людини;
- у разі наявності – виявлення помилок у застосуванні місцевими судами норм кримінально-процесуального законодавства при призначенні експертиз і використання їх висновків, а також запобігання таким порушенням у подальшому.
Стаття 92 Конституції України визначає, що засади судової експертизи визначаються виключно законами України.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють участь експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також порядок проведення експертизи є:
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України);
- Закон України від 25.02.1994 року «Про судову експертизу»;
- Закон України від 22.02.2000 року «Про психіатричну допомогу»;
- Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 про затвердження «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»;
- Наказ Міністерства охорони здоров`я від 08.05.2018 №865 «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи»;
- та іншими відомчими Правилами, Інструкціями і чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Стаття 7 цього ж Закону регламентує суб’єктів судово-експертної діяльності.
Так, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать:
- науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
- науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
- експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Закон України «Про судову експертизу» чітко встановлює, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Аналізуючи вищенаведені норми права вбачається, що законодавець надає пріоритет у проведенні судових експертиз саме державним спеціалізованим установам і службам, яким здебільшого суди й доручають виконання експертних досліджень (що видно під час дослідження рішень місцевих судів та суду апеляційної інстанції) .
«Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» розрізняє основні види (підвиди) експертиз:
Поряд із вказаними видами інженерно-технічних експертиз експертними установами можуть проводитись також інші їх види (підвиди) та комплексні технічні дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань, у тому числі авіаційного та водного транспорту.
Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Особливу увагу серед експертиз необхідно приділити судово-психіатричній експертизі, тому що встановлення факту наявності психічних розладів у кримінальному судочинстві тягне за собою такий юридично-правовий наслідок, як звільнення від кримінальної відповідальності (при вчиненні кримінального правопорушення).
Це матиме місце, якщо суб’єкт процесуальних правовідносин хворіє на психічний розлад, що підтверджено актом експертизи.
Крім цього, під час проведення судово-психіатричної експертизи важливо не допустити порушення прав, передбачених Конституцією України та чинними міжнародно-правовими актами, стосовно особи, психічний стан якої перевіряється,
Закон України «Про психіатричну допомогу» в статті 3 встановлює презумпцію психічного здоров’я - кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» судово-психіатричні експертизи (далі – СПЕ) проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України.
За формою проведення СПЕ може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.
За процесуальними ознаками СПЕ може бути первинною, повторною, додатковою.
За організаційними ознаками СПЕ може бути одноосібною та комісійною.
Предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Строк проведення амбулаторної СПЕ становить до 30 робочих днів з дати отримання всіх необхідних матеріалів.
Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об’єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений.
В судовій практиці у зв’язку з призначенням судових експертиз інколи виникають проблемні питання пов’язані в першу чергу із тривалим проведенням, призначених у справі, експертиз.
Попри намагання суддів узгодити строки їх проведення, як передбачено п. 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, експертні установи повідомляють про неможливість виконати такі експертизи у визначені строки у зв'язку зі значним навантаженням, а у деяких випадках експерти визначають занадто тривалі строки.
Пункт 1.13. встановлює, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.
В той же час, на практиці, постійно трапляються випадки проведення експертиз у строк понад півроку, рік тощо.
Це значно затягує розгляд кримінальних проваджень, в той час, як правильний та своєчасний розгляд кримінальних справ - одне із найголовніших завдань суду, виконанню якого сприяє суворе дотримання строків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
У зв’язку з вищевикладеним – аналіз практики призначення судової експертизи в кримінальних провадження місцевими судами м. Харкова і Харківської області та Харківським апеляційним судом у 2019 – І півріччі 2020 року є актуальним.
Відповідно до інформації, наданої місцевими судами, у -25 місцевих судах м. Харкова і Харківської області протягом 2019 – І півріччя 2020 року були випадки призначення експертиз під час судового розгляду кримінальних проваджень.
|
Найменування суду |
2019 рік |
І півріччя 2020 року |
|
Дзержинський районний суд м. Харкова |
1 |
0 |
|
Жовтневий районний суд м.Харкова |
4 |
5 |
|
Київський районний суд м.Харкова |
1 |
0 |
|
Комінтернівський районний суд м.Харкова |
14 |
1 |
|
Ленінський районний суд м. Харкова |
4 |
1 |
|
Московський районний суд м.Харкова |
5 |
0 |
|
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова |
5 |
2 |
|
Фрунзенський районний суд м. Харкова |
10 |
2 |
|
Червонозаводський районний суд м. Харкова |
3 |
1 |
|
Балаклійський районний суд |
4 |
0 |
|
Барвінківський районний суд |
0 |
0 |
|
Близнюківський районний суд |
0 |
0 |
|
Богодухівський районний суд |
0 |
0 |
|
Борівський районний суд |
0 |
0 |
|
Валківський районний суд |
1 |
1 |
|
Великобурлуцький районний |
0 |
0 |
|
Вовчанський районний суд |
0 |
0 |
|
Дворічанський районний суд |
1 |
1 |
|
Дергачівський районний суд |
6 |
0 |
|
Зачепилівський районний суд |
0 |
1 |
|
3міївський районний суд |
3 |
0 |
|
Золочівський районний суд |
0 |
0 |
|
1зюмський міськрайонний суд |
3 |
0 |
|
Кегичівський районний суд |
0 |
0 |
|
Коломацький районний суд |
0 |
0 |
|
Красноградський районний суд |
1 |
0 |
|
Краснокутський районний суд |
1 |
0 |
|
Куп’янський міськрайонний суд |
3 |
2 |
|
Лозівський міськрайонний суд |
2 |
1 |
|
Люботинський міський суд |
1 |
1 |
|
Нововодолазький районний суд |
0 |
0 |
|
Первомайський міськрайонний суд |
2 |
0 |
|
Печенізький районний суд |
1 |
0 |
|
Сахновщинський районний суд |
0 |
0 |
|
Харківський районний суд |
7 |
0 |
|
Чугуївський міський суд |
0 |
0 |
|
Шевченківський районний суд |
0 |
1 |
|
Всього |
83 |
20 |
Під час проведення досудового слідства, найбільше судових експертиз у 2019 році призначалось в наступних судах:
- Московський районний суд м. Харкова – 3104 експертизи;
- Дзержинський районний суд м. Харкова – 1970 експертиз;
- Жовтневий районний суд м. Харкова – 1290 експертиз;
- Ленінський районний суд м. Харкова – 1139 експертиз;
- Чугуївський міський суд Харківської області – 1029 експертиз.
Така велика кількість судових експертиз призначених під час проведення досудового слідства зумовлена тим, що у 2019 році відповідно до чинного на той час законодавства – виключно слідчими суддями постановлялися ухвали про проведення судово-медичної експертизи трупа.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 року - експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Таким чином, до суб’єктів уповноважених призначати проведення судової експертизи тепер відносяться в тому числі слідчі та прокурору у кримінальному провадженні.
У зв’язку з цим, у І півріччі 2020 року кількість експертиз призначених ухвалою суду стала значно меншою і являє собою одиничні випадки.
Протягом звітного періоду, Харківським апеляційним судом, відповідно до Автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», судових експертиз у кримінальних провадження не призначалось.
Змінами, які було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 року - сторін кримінального провадження наділено правом призначати експертизи під час досудового слідства.
Експертиза проводиться у період розслідування або судового розгляду кримінального провадження на підставі відповідного процесуального документа – постанови слідчого, прокурора або ухвали суду. Сторона захисту також має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
Протягом 2019 – І півріччі 2020 року найчастіше призначались судово-медичні експертизи на стадії досудового розслідування для встановлення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також для встановлення причин смерті.
В якості прикладу призначення судово-медичної експертизи можна навести справу №617/236/19, яка знаходилась в провадженні Вовчанського районного суду Харківської області.
14.02.2019 року суддя виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання слідчого СВ Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області про проведення експертизи по кримінальному провадженню та призначив судово-медичну експертизу, проведення якої доручив експерту Вовчанського відділення ХОБСМЕ.
12.02.2019 року надійшла заява ОСОБА_1, про те, що її син наніс їй тілесні ушкодження. 13.02.2019 року було проведено слідчий експеримент за участю потерпілої, з метою встановлення механізму нанесення їй тілесних ушкоджень.
В ході досудового розслідування виникла необхідність встановити, обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, а саме: наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1, їх локалізація, характер, кількість, механізм та час утворення, ступінь тяжкості, тощо,а також з метою встановлення відповідності механізму нанесення тілесних ушкоджень фактичним тілесним ушкодженням, що були нанесені потерпілій, тощо, що неможливо здійснити без наявних спеціальних знань та призначення відповідної судової експертизи.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, а слідчим доведено про необхідність призначення судово-медичної експертизи.
Проте, в судах була практика призначення і багатьох інших видів судової експертизи.
Так, наприклад, ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.04.2019 року по справі №645/1365/16-к було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ МВС України.
Під час судового засідання, в якому розглядалось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, прокурор заявив клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
В обґрунтування клопотання ним зазначено, що згідно висновку експерта від 15.03.2016 р., на тампоні-змиву, вилученому з дверей електророзподілювача в тамбурі, виявлено сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлено антиген Н, характерний групі крові О (І) з ізогемагглютининами анти-А, анти-В. Таким чином, можливо припустити, що сліди крові в цьому об’єкті могли виникнути від будь-якої людини з груповою приналежністю крові О (І) з ізогемагглютининами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_2
В ході проведення експертизи встановлено генетичні ознаки (ДНК профіль) ОСОБА_1 та ОСОБА_2
З метою недопущення неповноти судового розгляду прокурор вважав необхідним встановити - чи належить кров на тампоні-змиву, потерпілому ОСОБА_2, обвинуваченому ОСОБА_1 або будь-якій іншій особі.
Захисник та обвинувачений проти призначення такої експертизи заперечували.
Враховуючи, що для з’ясування наявності або відсутності певних генетичних ознак (ДНК профіль) у слідах крові, виявлених на тампоні-змиву, необхідні спеціальні знання у галузі молекулярно-генетичних досліджень, з метою усунення неповноти судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення такої експертизи.
Також, Фрунзенським районним судом м.Харкова відповідно до ухвали від 20.03.2019 року по справі №645/3612/15-к, за обвинуваченням ОСОБА_1, за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, було призначено судову фототехнічну експертизу за експертною спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення».
Проведення експертизи було доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Харківського НДЕКЦ МВС України).
В судовому засіданні ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, яким просив призначити по справі судову фототехнічну експертизу за експертною спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», по матеріалам, які знаходяться на електронному носії «Arena DVD-R 4.7 GB». На вирішення експертизи поставити наступне питання: чи є зображений на наданому для дослідження відеозапису транспортний засіб автомобілем марки «Opel Omega А»? Надати експертам доступ до автомобілю марки «Opel Omega А».
Враховуючи той факт, що ані прокурор, ані відео, досліджене в судовому засіданні, не дають відповіді на питання, який транспортний засіб під’їжджає до місця передбачуваної установки вибухового пристрою, враховуючи розбіжності, які відображені в матеріалах кримінального провадження в томах 1 і 2, до суду було подано вказане клопотання.
Інші обвинувачені та їх захисники підтримали заявлене клопотання, прокурор, потерпілі, представник потерпілих проти призначення експертизи заперечували.
При цьому органом досудового розслідування не проведено слідчих дій, спрямованих на встановлення типу та марки транспортного засобу, зображеного на відеозаписі.
З метою з’ясування того, чи є транспортний засіб, зображений на відеозапису - додатку до протоколу огляду від 23.02.2015 року, автомобілем марки «Opel Omega А», судова колегія прийшла до висновку про задоволення клопотання обвинуваченого про призначення судової фототехнічної експертизи.
Непоодинокими є випадки призначення почеркознавчих експертиз.
Наприклад, Жовтневий районний суд м. Харкова 11 листопада 2019 року постановив ухвалу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст.384 КК України, та призначив почеркознавчу експертизу.
В судовому засіданні захисником подані письмові клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, з метою встановлення факту можливого підроблення підписів обвинуваченої ОСОБА_1 в документах, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 12017220500000205 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України та судової справи № 639/1283/17 у вказаному кримінальному провадженні, а саме: у протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03.02.2017 р., у заяві від імені ОСОБА_1 на ім`я судді Жовтневого районного суду м. Харкова Курила від 18.04.2017 р.
Захисник просить проведення експертизи доручити експертам ХНДІСЕ ім. Бокаріуса.
Мотивоване клопотання тим, що саме на протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення посилається прокурор як на підставу притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 383 КК України, а заява, адресована судді, долучений стороною обвинувачення в якості доказу на підтвердження винуватості обвинуваченої. В той же час, на думку захисника, підписи в зазначених документах можуть бути підроблені.
У судовому засіданні обвинувачена та захисник подане клопотання підтримали та просили його задовольнити. Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, суд вирішив за необхідне призначити почеркознавчу експертизу документів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 12017220500000205.
Протягом звітного періоду були випадки призначення також судово- психологічних експертиз.
Наприклад, ухвалою від 25 червня 2019 року, Орджонікідзевський районний суд м. Харкова задовольнив клопотання представника потерпілих та призначив судову психологічну експертизу, проведення якої доручив експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (справа № 644/5749/18).
В провадженні Орджонікідзевського районного суду знаходилось кримінальне провадження у за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Під час судового розгляду від представника потерпілої надійшло клопотання про доручення проведення експертизи Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса щодо визначення розміру шкоди немайнового характеру. Клопотання обґрунтовано тим, що відшкодування моральної шкоди з боку ПАТ «Харківський підшипніковий завод», з яким обвинувачений перебуває у трудових відносинах, станом на дату розгляду справи в суді не відбулося, тому потерпілі вимушені були звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди саме товариством. В своїх позовних заявах для підтвердження наявності моральної шкоди потерпілі зазначили,що трагічні події завдали їм глибоких душевних страждань, пов`язаних безпосередньо з несподіваною та передчасною смертю батька. Кожен з потерпілих в своїх позовах орієнтовно оцінив розмір моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, в розмірі 200000 грн., але ж дана сума не є такою, яка б точно відобразила розмір душевних страждань, яких зазнали діти від втрати батька. З метою вірного визначення і усунення будь-яких сумнів у визначенні розміру немайнової шкоди для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, в клопотанні ставиться питання про надання доручення на проведення психологічної експертизи.
Виходячи зі змісту вимог статті 332 КПК України, у матеріалах справи відсутній висновок експерта про визначення розміру шкоди немайнового характеру, а для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, потрібні спеціальні знання у сфері психологічного стану з приводу внутрішнього переживання потерпілих, психологічного ставлення останніх до змін у їх житті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання. Без проведення зазначеної експертизи у подальшому неможливо відновити порушені права потерпілих на засадах змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Також, були випадки призначенням судово-наркологічних експертиз.
Як приклад можна навести справу №643/15589/19, що перебувала в провадженні Московського районного суду м. Харкова та по якій 26.09.2019 року було винесено ухвалу про доручення Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» провести судово-наркологічну експертизу, для чого залучити експерта даної установи
В провадженні Московського ВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
В ході проведення огляду місця події ОСОБА_1 видав дев`ять згортків з речовиною порошковою білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 3/1978се, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено PVP, масою 0,6220 г.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням та просив призначити судово-наркологічну експертизу, посилаючись на необхідність визначення, чи страждає ОСОБА_1 наркоманією або алкоголізмом та чи потребує він примусового лікування, що неможливо здійснити без наявних спеціальних знань та призначення відповідної судової експертизи.
На вирішення експерта було поставлено такі питання: чи страждає ОСОБА_1 наркоманією або алкогольною залежністю, якщо так, то чи має він потребу в примусовому лікуванні, чи не протипоказано йому таке лікування?
Враховуючи, що для з`ясування обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, слідчий суддя визнав клопотання в частині надання доручення експертній установі та залучення експерта для проведення судово-наркологічної експертизи таким, що підлягає задоволенню.
В частині проведення необхідних досліджень відповідно до діючих нормативів, що поширюються на конкретний випадок, з можливістю отримання відповідей на не сформульовані питання, слідчий суддя відмовив у зв`язку з його необґрунтованістю та відсутністю конкретних питань, які необхідно вирішити експерту.
Протягом звітного періоду були випадки і призначення додаткових судових експертиз.
Так, по справі № 614/102/19, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 22.07.2019 року було призначено додаткову судово-медичну експертизу.
Від представника потерпілого надійшло клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, оскільки під час досудового розслідування тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому було встановлено висновком судово-медичної експертизи, але при призначенні цієї експертизи органом досудового розслідування було надано експерту для дослідження не в повному обсязі медичну документацію стосовно лікування потерпілого, а саме: в наданій судово-медичному експерту медичній документації була відсутня інформація про отримання потерпілим від дій ОСОБА_1 компресійно-осколкового перелому тулубу, переломи правих поперечних відростків і лівого поперечного відростка та інших ушкоджень, що суттєво впливає як на визначення тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, так і на правильну кваліфікацію дій ОСОБА_1. Просив зупинити провадження по вказаному кримінальному провадженню до отримання висновку експерта.
Крім того, під час судового розгляду були встановлені нові обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. В зв`язку з викладеним, попередній висновок судово-медичної експертизи викликає обґрунтований сумнів в його правильності.
Прокурор підтримав клопотання представника потерпілого.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що для всебічності встановлення обставин справи, необхідним є призначення додаткової судово-медичної експертизи для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкодження, спричинених потерпілому, до проведення якої доцільно залучити судово-медичного експерта Ізюмського МРВ ХОБСМЕ.
Враховуючи, що продовження судового розгляду неможливе до отримання висновку експерта, провадження у даній справі на час проведення експертизи було зупинено.
Ще одним поширеним видом експертиз є судові авто технічні експертизи. І в якості прикладу призначення додаткової судової авто-технічної експертизи можна навести справу №639/3473/18, яка перебувала на розгляді в Жовтневому районному суді м. Харкова.
По ній, ухвалою суду від 11.03.2020 року, було частково задоволено клопотання захисника обвинуваченого і призначено додаткову судову авто-технічну експертизу в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання захисник обґрунтовував тим, що надаючи пояснення в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він рухався зі швидкістю 50-55 км/год. на полосі зустрічного руху був щільний потік ТЗ. З лівої сторони зустрічної проїзної частини, на стоянці біля кафе перебували припарковані автомобілі, які закривали виїзд з прилеглої території. Автомобіль ВАЗ 2101 він побачиш лише після того коли той виїжджав позаду зустрічного автомобіля на полосу руху його автомобіля. Швидкість автомобіля ВАЗ 2101 складала 20-30 км/год.
Як рухався автомобіль ВАЗ 2101 до моменту виїзду з задньої частини автомобіля «Рено», обвинувачений ОСОБА_3 пояснити не може, у зв`язку з обмеженою оглядовістю спричиненою зустрічним автомобілем «Рено».
Обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий та свідок відмовились від проведення слідчого експерименту за їх участю.
Проте, захисником у клопотанні були зазначені питання, які стосується виключно обвинуваченого ОСОБА_2, що на погляд суду не буде відображати повної картини ДТП, тому для всебічного, повного та об’єктивного з’ясування усіх обставин, питання має бути поставлено щодо обох учасників ДТП обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Оскільки необхідно провести додаткові дослідження, дослідити матеріали кримінального провадження в повному обсязі, та матеріали, які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи, а саме протокол проведення слідчого експерименту від 12.03.2019 року, схеми до нього, показання свідка, то суд вважає за необхідне призначити додаткову судову авто-технічну експертизу.
Крім цього, протягом 2019 – І півріччі 2020 року судами призначались також комплексні судові експертизи.
Так, по справі № 638/14119/19 суддя Дзержинського районного суду м. Харкова 26.09.2019 року виніс ухвалу, якою доручив експертам Донецького науково дослідного інституту судових експертиз провести комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизи у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Клопотання про проведення комплексної експертизи було заявлено старшим слідчим слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області за погодженням із начальником слідчого відділу.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що посадовими особами тендерного комітету Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, не зважаючи на не дійсну на час проведення конкурсу ліцензію, допущено суб`єкта господарювання ТОВ «Вега Буд» до участі в торгах щодо робіт з будівництва, а саме: капітального ремонту зливної каналізації по вул. Різдвяній - вул. Піскунівська. Одночасно з вказаним порушенням посадовими особами тендерного комітету Департаменту будівництва та шляхового господарства належно не перевірено всіх учасників зазначених торгів та не враховано, що засновником ТОВ «Вега Буд», яке було визнано переможцем у вказаних торгах, і співзасновником підприємства ТДВ «Спецбуд 3», яке було учасником торгів, є одна і та ж особа. Крім цього прокуратурою Харківської області виділені матеріали досудового розслідування з кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Арт СМ Плюс», ПП «УСМІ», TOB «СМТ Профіт», ТОВ «Авогадро», які за попередньою змовою із службовими особами державних та комунальних підприємств м. Харкова, зловживаючи своїм службовим становищем, проводять фіктивні правочини, в результаті чого здійснюють привласнення грошових коштів державної та комунальної власності.
Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував неможливість з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження в інший спосіб, та погодився із включенням поставлених слідчим питань на експертизу.
З аналізу судової практики призначення експертизи в кримінальних провадженнях у 2019 - І півріччі 2020 року вбачається, що суди в переважній більшості призначали судову експертизу на стадії досудового розслідування. Найбільш поширеною експертизою у всіх судах Харківського апеляційного округу була судова медична експертиза для встановлення характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також для встановлення причин смерті
Відповідно до інформації, наданої місцевими судами м. Харкова та Харківської області протягом 2019 – І півріччя 2020 року було 2 випадки повернення ухвал судів без виконання експертиз.
Зазначені випадки мали місце: 1 випадок у Зачепилівському районному суді Харківської області і 1 випадок в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області.
Так, в провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області знаходилось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України (справа № 952/94/20).
Ухвалою суду від 15.06.2020 судове провадження по справі було зупинено у зв`язку із призначенням за клопотанням захисника обвинуваченого комісійної судово-медичної експертизи обвинуваченому ОСОБА_1.
Клопотання було обґрунтовано тим, що під час проведення судово-медичної експертизи обвинуваченого - судовим експертом було порушено методику проведення експертизи, а саме не обстежено підекспертного, не проведено з ним спеціальних досліджень і в результаті не було дано чітких відповідей на поставлені запитання. Прокурором в судовому засіданні дане твердження не спростовано.
Суд, з метою уникнення сумнівів щодо об`єктивного та неупередженого проведення експертизи, яка раніше проводилась експертом КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, проведення комісійної судово-медичної експертизи призначив експертам Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз.
08.09.2020 р. до Зачепилівського районного суду Харківської області від обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської обласнті надійшло повідомлення про неможливість проведення комісійної судово-медичної експертизи щодо визначення стану здоров`я ОСОБА_1.
Відповідно до інформації наданої Харківському апеляційному суду від місцевого суду - причинами повернення без виконання стало ненадання медичної та експертної документації, неявка обвинуваченого для проведення експертизи та відсутність оплати за проведення експертизи.
Стосовно другого випадку повернення ухвали суду без виконання судової експертизи.
В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 13 травня 2019 року було призначено психологічну експертизу щодо потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та судовий розгляд кримінального провадження зупинено.
В обґрунтування двох клопотань про призначення експертизи, представник потерпілих посилався на те, що визначення грошової компенсації за завдані потерпілим страждання, які будуть досліджені експертом та викладені у його висновку, необхідні для обґрунтування цивільного позову, однією з вимог якого є відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
03 липня 2019 року до Ізюмського міськрайонного суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи.
Прокурором було заявлено клопотання про надання доручення Московському ВП ГУНП в Харківській області та Слобідському ВП ГУНП в Харківській області щодо отримання цих матеріалів.
З метою надання експерту матеріалів, необхідних для проведення судової психологічної експертизи, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання та надання органам поліції доручення провести слідчі дії з метою отримання матеріалів та зобов`язання потерпілих надати медичні та особисті документи (ухвала суду від 02.10.2019 року).
В судовому засіданні, яке відбулося 16 грудня 2019 року, представником потерпілого було надано витребувані копії документів: повна медична документація за час лікування та реабілітації останніх з приводу отриманих травм внаслідок ДТП, розгорнуті характеристики з місця проживання та місця роботи, копії трудових книжок, до початку судового засідання на адресу суду надіслано документи, що характеризують особистості потерпілих.
Після цього, ухвалою суду від 16 грудня 2019 року було знову призначено психологічну експертизу.
Слід також зазначити, що протягом звітного періоду не було випадків призначення експертиз із постановленням на вирішення експертів правових питань, які не потребують спеціальних знань.
Відповідно до ст.509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).
У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Протягом звітного періоду суди призначали як амбулаторні так і стаціонарні судово-психіатричні експертизи.
Наприклад, в провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України (справа № 618/403/20).
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи в зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря психіатра КНП «Дворічанська РЛ» з 27 січня 1998 року з діагнозом: «Шизофренія, параноідна форма, непереривний тип перебігу. Ремісія В-С. F 20.0», є особою з інвалідністю другої групи безстроково по психічному захворюванню.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
У зв’язку з чим, ухвалою від 15.05.2020 року, було задоволено клопотання прокурора про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_1, провадження якої доручено експертам КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3».
По справі № 628/281/19 Куп`янський міськрайонний суд Харківської області своєю ухвалою від 20.02.2020 року також призначив амбулаторну судово-психіатрічну експертизу.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 21 грудня 2018 р. вони за попередньою змовою між собою, знаходячись поблизу будівлі кафе, здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_3, в ході якого заволоділи майном останнього на загальну вартість 1092,0 грн. Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК України.
В ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи відносно нього, оскільки він страждає на епілепсію і з приводу цього захворювання він був визнаний особою з інвалідністю з дитинства 3 групи.
В судовому засіданні встановлено, що на досудовому розслідуванні судово-психіатрична експертиза відносно ОСОБА_2 не проводилась.
Згідно довідки Куп`янської міської лікарні ОСОБА_2 перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога з 01.07.2016 р. з діагнозом: «синдром залежності від опіатів», проте на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Оскільки встановлення психічного стану ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та на даний час, встановлення осудності чи неосудності особи має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення, по справі необхідні спеціальні пізнання в галузі психіатрії, суд вирішив за необхідне клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити, призначивши по даній справі судово-психіатричну експертизу.
Також, протягом звітного періоду був випадок призначення комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31.03.2020 року по справі № 635/9262/19 було задоволено клопотання захисника обвинуваченого про призначення комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи відносно обвинуваченого.
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.2 ст.156 КК України.
Від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про призначення комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_1. Обґрунтовуючи вимоги клопотання захисник вказала, що її було призначено дорученням Центру з НБВПД №6647 від 19.12.2019 для захисту інтересів ОСОБА_1. В ході спілкування з підзахисним, адвокат на прості для розуміння запитання не отримала точних відповідей, навіть, щодо наявності у нього рідних та близьких, а також у ОСОБА_1 спостерігається забудькуватість та відсутність розуміння обставин, які йому роз`яснюються. Вказане вище викликає у захисника сумніви щодо психічного стану здоров`я підзахисного, у зв`язку з чим для з`ясування питання про психічний стан здоров`я ОСОБА_1 необхідно застосувати спеціальні медичні знання, а також, зважаючи на психотип особистості, необхідно з`ясувати чи схильний підзахисний до вчинення насильницького злочину.
Враховуючи поведінку обвинуваченого в судовому засіданню та описані захисником обставини з приводу сприйняття обвинуваченим простих для розуміння фактів, з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також для забезпечення обвинуваченому права на захист, колегія суддів прийшла до висновку про доцільність призначення та проведення амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.
Проведення експертизи було доручено експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3".
Стаціонарну судово-психіатричну експертизу було призначено відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2019 року по справі № 641/3443/19.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 25 березня 2019 року, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та його тещею - ОСОБА_2, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 не менше двадцяти п`яти ударів ногами га руками в область тулубу та обличчя останньої. Причиною смерті потерпілої стала сукупна тупа травма голови та тулубу. Вказані тілесні ушкодження, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
В судовому засіданні обвинувачений свою провину не визнав, при наданні показів плутався, не пам`ятає більшість подій, вказував відомості, які суперечать фактичним даним у справі. Крім того, під час слідчого експерименту, ОСОБА_1 не міг підняти манекен вагою 35 кг, при цьому вказуючи, що переміщав труп потерпілої вагою близько 60 кг.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1, оскільки з показів обвинуваченого видно, що він може себе оговорювати та страждає на психічні розлади.
На підставі вказаних фактів, у суду виникли сумніви щодо осудності обвинуваченого, оскільки він може себе оговорювати.
У зв’язку з чим суд задовольнив клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Проведення якої доручив експертам 18 відділення Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3.
Відповідно до інформації наданої місцевими судами м. Харкова та Харківської області, протягом 2019 – І півріччя 2020 року не було випадків призначення судово-психіатричних експертиз за відсутності даних, які викликають сумнів щодо осудності підсудного.
З огляду на останні законодавчі зміни, які активно впроваджуються в країні (особливо щодо судової системи), деякі зміни до процесуального законодавства не можуть не втішати.
Як зазначалось раніше, змінами, які були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019, до суб’єктів уповноважених призначати проведення судової експертизи тепер відносяться в тому числі слідчі та прокурору у кримінальному провадженні. Це значно пришвидшить розгляд цієї процесуальної дії та зменшить навантаження на слідчих суддів.
Водночас на практиці почали з'являтися певні питання. Зокрема, деякі місцеві суди Харківського апеляційного округу слушно зазначають про те, що згідно з нормою ст. 242 КПК, експерта, експертну установу залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у передбачених законом випадках.
У ч. 1 ст. 243 КПК зазначено, що експерт залучається за дорученням сторони кримінального провадження, проте якою має бути форма відповідного доручення, нормами КПК не встановлено. Визначення форми відповідного процесуального документа містяться лише у ч. 6 ст. 244. КПК, яка регулює порядок розгляду клопотання про проведення експертизи, поданого стороною захисту, а також визначає, що доручення проведення експертизи відбувається на підставі ухвали слідчого судді.
Таким чином, після вивчення практики призначення судових експертиз в кримінальних провадженнях, можна дійти висновків, що судді місцевих судів м. Харкова та Харківської області дотримуючись вимог ст. 321 КПК України - забезпечують здійснення учасниками кримінального провадження своїх прав і створюють необхідні умови для виконання ними їх процесуальних обов’язків, а тому, як правило, призначають експертизи (в т.ч. додаткові, повторні) за клопотанням учасників провадження.
Загалом, судова експертиза є одним із найбільш надійних джерел доказування. Експертні дослідження іноді є невід'ємною складовою процесу доказування у кримінальному провадженні.
За. допомогою експертиз та інших наукових досліджень розкривається більше третини злочинів, тому в кримінальному судочинстві широко практикується їх проведення. Результати проведення аналізу щодо призначення судових експертиз свідчать про те, що судді правильно застосовують норми процесуального законодавства, в тому числі й ті, що регламентують порядок та підстави призначення експертиз.
За результатами проведеного узагальнення вважаємо за необхідне:
Узагальнення підготовлено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду за участю відділу судової статистики та узагальнення судової практики.
Виконавці:
Суддя судової палати з розгляду
кримінальних справ
Харківського апеляційного суду А.І.Люшня
Від відділу судової статистики та
узагальнення судової практики О.В.Луніна
_03_03.png)
