flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення до ВС моральна шкода на виробництві

Узагальнення судової практики визначення розміру відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві за період 2018-2020 років

 

На виконання листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.02.2021 року вих. № 258/0/208-21.

 

Теоретична частина.

Відповідно до ст. 173 Кодексу України про працю (далі - КЗпП) шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої  шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням  заподіювача та вини останнього в її  заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій сумі чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

 

Стосовно питань, зазначених у листі Верховного Суду повідомляємо.

  1. Статистичні дані щодо загальної кількості справ у спорах про відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві за період 2018-2020 років.

У місцевих судах міста Харкова і Харківської області за період 2018-2020 років розглянуто 11 справ у спорах про відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві:

Харківським апеляційним судом та Апеляційним судом Харківської області (до 03.10.2018 року) за період 2018-2020 років було переглянуто 9 судових рішень місцевих судів у спорах про відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві, а саме у справах: № 644/1528/20, № 611/876/14; № 642/2577/17, № 643/10174/18, № 610/973/19, № 642/376/18, № 644/7745/18,  № 635/4937/19-ц, № 635/5462/17.

 

  1. Розмір стягнутої моральної шкоди, обставини які враховуються судами при визначенні такого розміру, а також причини та підстави для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві.

За вказаний період задоволено позовні вимоги у 5 судових справах. У 3 справах задоволено позовні вимоги в розмірі 50000 грн., в одній справі в розмірі 20000 грн. та в одній справі 200000 грн. у зв’язку із загибеллю особи.

У вказаних 5 судових справах, в яких задоволено позовні вимоги про стягнення моральної шкоди потерпілим на виробництві суд виходив з наступних підстав.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 17.07.2019 року по справі № 610/973/19, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду стягнуто з ДП НАК «Надра України» «Український геологічного науково-виробничий Центр» на користь фізичної особи 50000 грн. моральної шкоди. Суд першої та апеляційної інстанції мотивували своє рішення тим, що позивач перебував на посаді контролера КПП ІІ класу. 05.04.2014 року при виконанні трудових обов`язків отримав трудове каліцтво, а саме на нього скоїли напад невідомі особи в масках, які проникли на територію підприємства та нанесли йому кілька ударів по голові та по різним частинам тіла, після чого зв`язали йому руки та ноги. Коли звільнився, відчув себе зле та знепритомнів. Він був госпіталізований до лікарні, його стан був розцінений, як важкий, перебував на лікуванні до 28.04.2014 р. В результаті цього нещасного випадку позивач отримав 3 групу інвалідності. За висновком МСЕК позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% безстроково.

Постановою Харківського апеляційного суду від 11.06.2019 року по справі № 643/10174/18, залишеною без змін постановою ВС від 23.04.2020 року скасовано рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2019 року про відмову у позові про стягнення 558450 грн. моральної шкоди, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ Фірма «Посад» на користь Фізичної особи моральну шкоду в розмірі 50000 грн. в решті позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його законних прав в розумінні ст. ст. 141,153,154 КЗпП України. позивач, який був охоронцем ПП «ДЮА» «КРАТОС», не знаходився в трудових відносинах з ТОВ фірмою «Посад», а згідно договору серії ОА № 30/07/2008 від 30.07.2008 року виконував послуги з надання охорони ТОВ фірми «Посад», тому ТОВ Фірма «Посад» не повинна згідно ст. ст. 1167, 1172 ЦК України нести відповідальність за дії особи, яка безпосередньо не знаходилась з нею у трудових відносинах. Однак суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ Фірма «Посад» не забезпечило додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, а саме: на територію підприємства у його неробочий час було допущено водія у нетверезому стані, який спричинив ушкодження здоров`ю позивачу під час виконання ним своїх службових обов`язків. Таким чином, саме відповідач мав забезпечити дотримання трудової та виробничої дисципліни, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, а також створити безпечні умови праці для своїх співробітників. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував, що позивач отримав трудове каліцтво у молодому віці 30 років. У зв`язку із каліцтвом позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60%. Тривалий час позивач проходив лікування, до теперішнього часу він є інвалідом третьої групи з втратою 40% професійної працездатності та потребує стаціонарного лікування два рази на рік, пересувається за допомогою трості, зазнає фізичного болю.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.12.2018 року по справі № 644/7745/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12.03.2019 року задоволено частково позовні вимоги Фізичної особи до ПАТ «Харківський тракторний завод», стягнуто 50000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди у зв’язку з професійним захворюванням. Рішення мотивовані тим, що позивачу встановлена 3-тя група інвалідності та втрата працездатності 50 % та вказані хвороби пов’язані зі шкідливими умовами труда на підприємстві на посаді муляра. Хоча позивач просив стягнути 100000 грн. моральної шкоди, однак суди виходили з принципу розумності, виваженості, співмірності та справедливості і зменшили розмір моральної шкоди до 50000 грн.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.01.2018 року по справі № 611/876/14 залишено без змін рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 року про часткове задоволення позову про стягнення з СТОВ АФ «Барвінківська» на користь Фізичної особи 20000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, зобов’язання провести розслідування нещасного випадку з позивачем, скасування акту розслідування нещасного випадку та поновлення на посаді тракториста. Рішення мотивовані тим, що з позивачем був укладений безстроковий трудовий договір, оскільки його фактично було допущено до роботи тракториста 12 березня 2014 року і він працював до 27 березня 2014 роки, коли і отримав виробничу травму. У зв`язку з чим, правомірним є застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 24 КЗпП України та трудового законодавства взагалі, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки позивач отримав виробничу травму у вигляді відкритого оскальчатого перелому обох кісток лівого передпліччя в середній треті зі зміщенням.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06.07.2020 року по справі № 635/4937/19, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01.12.2020 року задоволено позовні вимоги в повному обсязі, стягнуто з ПАТ ««АС» (Обласний авіаційний центр) на користь Фізичної особи моральну шкоду в розмірі 200000 грн. Рішення мотивовані тим, що батько позивачки помер при виконанні своїх службових обов’язків, а саме при здійсненні польоту на вертольоті за завданням відповідача, коли відбулась авіакатастрофа. Спеціальним підрозділом Міністерства надзвичайних ситуацій України проведено спеціальне розслідування та встановлено, що вищевказана авіаційна катастрофа сталася внаслідок організаційної та адміністративної недбалості керівництва ПрАТ «АС», рівень професійної підготовки пілота не відповідав допуску його до польотів у складних умовах, польотно-інформаційне обслуговування повітряних суден здійснювалося з відхиленням від вимог п. 4.7.5 Правил польотів, затверджених наказом Мінтрансу України № 293 від 16 квітня 2003 року. Судами зазначено, що сам факт смерті батька, вже спричинив позивачу великі душевні страждання, вона залишилась в подальшому без будь-якої підтримки рідної людини, смерть батька є непоправною втратою, незалежно від часу події смерті, що викликало наслідком кардинальні зміни звичного укладу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для облаштування подальшого життя без батька, що також призводить до моральних страждань позивача, тому суд стягнув з відповідача суму моральної шкоди, яка на засадах розумності, виваженості та справедливості складає 200000,00 гривень.

Крім того, в інших 6 справах суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди потерпілим на виробництві з різних підстав зазначених нижче.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2018 року по справі № 639/4890/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 03.05.2018 року та постановою ВС від 21.03.2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи до ПАТ «Українська залізниця» про відшкодування різниці заробітної плати та відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний та касаційний суд, вказав, що після встановлення позивачу професійного захворювання на підприємстві та визначення 25% втрати працездатності відділенням дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові була призначена та виплачувалася йому щомісячна страхова виплата. Також зазначено, що за встановлене 15.03.2013 року професійне захворювання на користь позивача з відповідача вже стягнуто 50 000 грн моральної шкоди на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29.05.2020 року по справі № 642/2577/17 позовні вимоги фізичної особи до ДП «Харківський завод шампанських вин» задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано Акт проведення повторного розслідування нещасного випадку в частині позовних вимог про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом. В частині зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. у позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 17.11.2020 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано нещасний випадок таким, що пов`язаний із виробництвом, зобов’язано скласти акт за формою Н-1. В іншій частині рішення суду І інстанції залишено без змін. Рішення мотивовані тим, що позивачка виконувала роботи з миття, дезінфекції з використанням хімічних речовин ємкостей-цистерн для виноматеріалів з використанням хімічної речовини. Через значне погіршення самопочуття позивачка звернулася за медичною допомогою до сімейного лікаря КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 10», де її було госпіталізована до КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» на стаціонарне лікування, з діагнозом отруєння. Як убачається з висновку комісійної судово-медичної експертизи експертною комісією не виключається виникнення гострого інгаляційного отруєння внаслідок токсичної дії парів подразнюючої речовини (анамнестично, хлорвмісних речовин) легкого ступеня після проведення робіт із застосуванням дезінфекуючих засобів. Щодо відшкодування моральної шкоди суди дійшли висновку, що вона не підлягає задоволенню оскільки позивачка не довела належними та допустимими доказами те, що саме діями відповідача їй завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями відповідача та його вини в заподіянні моральної шкоди; не зазначила, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04.06.2018 року по справі № 642/376/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05.09.2018 року позов Фізичної особи до Головного управління МВС у Харківській області особі в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області задоволено частково, зобов’язано провести виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 119300 грн. В частині стягнення моральної шкоди у позові відмовлено. Рішення в частині відмови у стягненні моральної шкоди мотивовані тим, що хоча позивачу і була встановлена 2 група інвалідності з 70% втратою працездатності, однак статтею 23 Закону України «Про міліцію», яка є спеціальним законом, у даному випадку передбачено лише сплату одноразової грошової допомоги, яка за своїм змістом є компенсаційною виплатою, яка має відшкодувати, зокрема, й душевні страждання позивача, пов'язані з частковою втратою працездатності.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.07.2018 року по справі № 643/1168/18 задоволено частково позовні вимоги Фізичної особи до ТОВ Фірма «ЕЛАВУС ЛТД», зобов’язано відповідача організувати розслідування причин професійного захворювання позивача, з послідуючим складанням Акта форми П-4. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено. Рішення мотивовано тим, заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області було складено акти проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 у позивача та направлено до відповідача, однак із підписом директора ТОВ Фірма «ЕЛАВУС ЛТД» до Управління Держпраці такі акти не повернуто. Стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн. судом зазначено, що збоку позивача не доведено вчинення моральної шкоди з боку відповідача, яка полягає у фізичному болю, стражданнях, яких позивач зазнала, наявність душевних страждань, яких остання зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів тощо, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позову у частині стягнення моральної шкоди.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.07.2020 року по справі № 644/1528/20, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04.03.2021 року позов Фізичної особи до ПАТ «Харківський підшипниковий завод» задоволено частково, стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку, в іншій частині позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн. суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази, якими позивач обґрунтовує спричинення йому моральної шкоди та розмір її відшкодування, зазначений позивачем, не доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.03.2018 року по справі № 635/5462/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 26.06.2018 року та постановою ВС від 22.11.2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи до ПрАТ «Філіп Морріс Україна» про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. та скасування наказів про проходження повторного медичного огляду. Рішення мотивовані тим, що позивачем не доказано причинно наслідковий зв'язок його захворювання і ІІ групи із роботою, яку він виконував у позивача, а тому за приведених у позові обґрунтувань і наданих доказів, порушення прав Позивача не встановлено.

 

  1. Неоднакова судова практика щодо відшкодування моральної шкоди потерпілими на виробництві внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, а також членам сім’ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві.

Випадків неоднакової судової практики не виявлено.

 

  1. Спірні питання, що потребують роз’яснення.

До спірного питання вважаємо за необхідне віднести методологію розрахунку моральної шкоди потерпілим на виробництві внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, оскільки як вбачається з вищезазначених судових рішень, не має єдиного підходу, бо моральну шкоду в розмірі 50000 грн. присуджують і у випадку наявності третьої групи інвалідності і другої групи та при різних ступенях втрати працездатності від 20 до 70 %.

 

Суддя судової колегії судової палати

у цивільних справах

Харківського апеляційного суду                                        О. В. Маміна

 

Начальник відділу судової статистики

та узагальнення судової практики                                    

Харківського апеляційного суду                                          А. В. Киричок