Харківський апеляційний суд

Аналіз

практики розгляду місцевими судами справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України

у 2020 – І півріччі 2021 роках.

ПЛАН

Вступ.

Статистичні дані стосовно кількості справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, які перебували в провадженні місцевих судів у 2020 – І півріччі 2021 роках.
Аналіз судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення, по яким винесено постанову про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Аналіз судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення, по яким ухвалювались постанови про закриття провадження із зазначенням причин закриття.
Проблемні питання, висновки та пропозиції.

ВСТУП

Дане узагальнення проведено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду (далі – ХАС) відповідно до плану роботи Харківського апеляційного суду на ІІ півріччя 2021 року.

Під час проведення узагальнення вивчалась інформація та статистичні дані місцевих судів м. Харкова і Харківської області;

Об’єктами дослідження були: постанови судів першої інстанції м. Харкова і Харківської області щодо вказаної вище тематики

Захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів.

Україна, керуючись Конституцією України, Декларацією про державний суверенітет України та Актом проголошення незалежності України, неухильно проводить політику миру, виступає за зміцнення безпеки народів України виходячи із принципів непорушності державних кордонів, які є відображенням територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, суверенітету та єдності України. Державний кордон України є недоторканним. Будь-які порушення його рішуче припиняються.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:

1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;

2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України;

3) на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;

4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;

5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді.

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.

Так, перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Вбачається, що адміністративне правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби перетинання державного кордону України може бути вчинено:

без відповідних документів;
з використанням підробленого документа;
з використанням документів, що містять недостовірні відомості про особу;
без дозволу відповідних органів влади.

У зв’язку із особливостями територіального розташування Харківської області вбачається, що судова практика за період 2020 – І півріччі 2021 роках за вищевказаним питанням є достатньо актуальним. Протягом звітного періоду у 8 місцевих судах м.Харкова та Харківської області розглядалися справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП.

При цьому варто зазначити, що не лише Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, проте і Кримінальний кодекс України у статті 332-2 встановлює кримінальну відповідальність за. незаконне перетинання кордону України.

Вбачається, що в умовах військової агресії проти України особливого значення набуває питання захисту державного кордону України, охорона якого є невід'ємною частиною національної безпеки.

Оскільки, поряд із встановленими Законом України "Про державний кордон України" засобами захисту державного кордону вагоме місце в забезпеченні його охорони має зайняти адекватна відповідальність за незаконні дії, пов'язані з порушенням правового режиму його захисту, то проведення аналізу практики розгляду місцевими судами справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України у 2020 – І півріччі 2021 роках є актуальним.

Статистичні дані стосовно кількості справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, які перебували в провадженні місцевих судів у 2020 – І півріччі 2021 роках.

Відповідно до інформації, наданої місцевими судами, у -8 місцевих судів м. Харкова і Харківської області у 2020 році та І півріччі 2021 року на розгляді перебували -398 адміністративних справи по правопорушенням, передбаченим ст.204-1 КУпАП.

*Найменування суду*	*2020 рік*	*І півріччя 2021 року*
Комінтернівський районний суд м.Харкова	10	8
Ленінський районний суд м. Харкова	3	0
Великобурлуцький районний суд Харківської області	6	4
Вовчанський районний суд Харківської області	26	4
Дворічанський районний суд Харківської області	18	3
Дергачівський районний суд Харківської області	107	141
Золочівський районний суд Харківської області	17	5
Харківський районний суд Харківської області	39	7
Всього	226	172

Аналіз зазначених статистичних даних показав, що найбільше справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.204-1 КУпАП перебувало на розгляді у Дергачівському районному суді Харківської області, що обумовлено особливостями географічного розташування району, який належить до юрисдикції даного суду.

Стосовно демографічних показників, встановлено що більшість правопорушень, передбачених ст.204-1 КУпАП, протягом звітного періоду, було вчинено особами чоловічої статі.

При цьому – 185 осіб, відносно яких було відкрито провадження по адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.204-1 КУпАП, були особами чоловічої статі, а 73 особи – жіночої статі.

У вигляді діаграми ці показники будуть виглядати наступним чином:

Слід зазначити, що були непоодинокі випадки, протягом звітного періоду, коли особа вчиняла не одне, а декілька правопорушень, передбачених ст. 204-1 КУпАП.

Аналіз судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення, по яким винесено постанову про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.

Судова практика розгляду справ про адміністративні правопорушення, по яким винесено постанову про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП є різноманітною з точки зору кількості справ, які перебували на розгляді в судах. Вказаний факт зумовлено особливостями територіального розташування районів Харківської області.

Наприклад, у Комінтернівському районному суді м.Харкова постановою від 25 листопада 2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень 00 копійок (справа №641/7681/20).

Як встановив суд, ОСОБА_1, 27 вересня 2020 року в ПП «Харків», під час здійснення ПК р. 4761 «Харків-Анталія», пред`явив паспорт на своє ім`я, громадянина Азербайджану, виданого 31.01.2019 року, з відсутньою в ньому відміткою про перетин ДК України на в`їзд в Україну.

Згідно БД ДПСУ ОСОБА_1 не перетинав ДК України в пунктах пропуску через ДК України. Своїми діями порушив п. 9.12. ЗУ «Про ДКУ» від 04.11.1991 року та ст. 22 ЗУ «Про правовий статус іноземців та ОБТ» від 22.09.2011 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 110994 від 27 вересня 2020 року, рапортами інспектора прикордонного контролю 2 категорії 4 групи ІПК віпс (тип А) впс «Харків», рапортом старшого зміни прикордонних нарядів віпс (тип А) впс «Харків», письмовими поясненнями ОСОБА_1, згідно яких, останній підтвердив, що пересік Державний кордон України на маршрутному таксі.

Постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 24 червня 2020 року по справі №618/587/20, було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 24 червня 2020 року намагалася незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску. При цьому ОСОБА_1 була затримана прикордонним нарядом України на ст. Тополі (Укр) на напрямку ст. Тополі (Україна) н.п. Логачівка (РФ) в районі ІПЗ № 76, на відстані 150 м від державного кордону України за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою провину визнала та пояснила, що дійсно 24 червня 2020 року намагалася незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, за що була затримана прикордонним нарядом України на ст. Тополі (Україна) на напрямку ст. Тополі (Україна) н.п. Логачівка (РФ), щиро каялася у вчиненому.

Протягом звітного періоду біли окремі випадки оскарження постанов місцевих судів в апеляційному порядку.

Так, постановою Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2020 року по справі №635/1672/20, ОСОБА_1 , був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що 14.03.2020 р. на напрямку населеного пункту Пильна (Україна) поблизу від населеного пункту Вергилівка (РФ) Харківського району, в районі ІПТ 1098 Державного кордону прикордонним нарядом «прикордонний патруль» затримано громадянина України ОСОБА_1, який у складі групи осіб, пересуваючись пішки, незаконно перетнув державний кордон України поза пунктами пропуску та перебував на лінії інженерних технічних споруд без відповідного на те дозволу, чим порушив ст. 9 Закону України «Про державний кордон» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В скарзі її автор вказує, що не згоден з переліком доказів, на основі яких суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про його винуватість. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не є сам по собі доказом по справі, та складений з порушеннями ст. 256 КУпАП, та зазначає, що фотознімки схеми місця порушення державного кордону суперечить показам дільничного інспектора.

Вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі надав оцінку поясненням ОСОБА_2 про те, що він бачив ОСОБА_1 на відстані 200 метрів, який разом з іншими біг до приватної будівлі, де їх булло виявлено офіцерами. Про те в протоколі вказано, що його затримали в 50 метрів від державного кордону.

Апелянт вважає, що його дії було не правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вирішив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційних вимог, апеляційний суд критично оцінив доводи апеляційної щодо оцінки пояснень ОСОБА_2 та відстані, на якій він побачив ОСОБА_1 від державного кордону, і фактичного місця затримання, оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 в складі групи осіб біг від лінії державного кордону, тобто він подолав певну відстань.

Також відхилив апеляційний суд доводи щодо неправильної кваліфікації адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки це спростовується наявними матеріалами справи, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3.

Доводи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушеннями вимог ст.256 КУпАП, апеляційний суд до уваги не взяв, оскільки під час вивчення матеріалів справи таких порушень не встановлено.

Безпідставними апеляційний суд вважав і посилання апелянта, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції, це спростовується підписом останнього в протоколі про адміністративне правопорушення серії СхРУ №110912 від 14.03.2020 року, та в протоколі затримання від 14.03.2020 року, де зазначено що ОСОБА_1 було роз`яснено його права. Зауважень щодо цього вказані протоколи зі сторони ОСОБА_1 не мають.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції було вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, а саме перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.

Зазначене вище підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції було надано повну та належну оцінку та прийнято обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Постановою Харківського апеляційного суду постанову Харківського районного суду Харківської області від 18.03.2020 року у відношенні ОСОБА_1 було залишено без змін.

У 2021 році був також випадок звільнення особи від адміністративної відповідальності.

Дергачівський районний суд Харківської області у своїй постанові від 19 серпня 2021 року по справі №619/4143/21 урахував характер вчиненого правопорушення та те, що у ОСОБА_1 під час спроби перетину державного кордону був відсутній паспорт, а запровадження на території України карантину призвело до надзвичайного режиму роботи державних органів і неможливості отримати його вчасно, суд вирішив, що хоча ОСОБА_1 і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, до того ж, з листа Асоціації спортивної боротьби України вбачається, що останній направлявся до України з метою навчання, участі у змаганнях та навчально-тренувальних зборів у складі штатної команди Київської області з греко-римської боротьби.

Судом встановлено, що 14.08.2021 у пункті пропуску «Гоптівка» на вхід в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» виявлений громадянин України ОСОБА_1 , який намагався перетнути державний кордон без відповідних документів, а саме з використанням свідоцтва про народження на своє ім`я, яке не дає право на перетинання державного кордону громадянам України, які досягли 16-ти річного віку.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі, свою вину визнав повністю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доказана у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, письмовими поясненнями ОСОБА_1, згідно змісту яких відомо, що останній проживав на тимчасово окупованій території м. Донецьк, здійснив перетин кордону України через територію Російської Федерації з метою отримання паспорту громадянина України та постійного проживання на території України. Іншої можливості перетнути кордон України у ОСОБА_1 не було.

З огляду на викладене вище, суд вирішив, що вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, а справу відносно нього закрити з оголошенням усного зауваження.

Протягом звітного періоду, траплялися як випадки коли особи, що притягуються до кримінальної відповідальності вину визнавали, так і випадки не визнання себе винуватим.

Так, по справі №616/548/20 ОСОБА_1, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.204-1КУпАП. Постановою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 21 вересня 2020 року накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1, являючись громадянином України, 18 вересня 2020 року в напрямку «с.Березники (Укр) - с.Бірюч (РФ)», в районі інформаційно - попереджувального знаку № 347, при спробі в пішому порядку незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України, був затриманий прикордонним нарядом «С» ВІПС «Вільхуватка» на відстані 50 м від державного кордону на вихід, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року «Про прикордонний режим».

Відповідно до пояснень ОСОБА_1, наданих в судовому засіданні, він не згоден з даним протоколом і не визнає себе винним, оскільки не мав умислу на незаконне перетинання державного кордону. В судовому засіданні пояснив, що він являється місцевим жителем, 18 вересня 2020 року знаходився неподалік державний кордону України та дивився, де можна накосити трави. В цей час був затриманий прикордонним нарядом.

Суд встановив, що винність ОСОБА_1 підтверджується адміністративним протоколом серії СхРУ № 111573 від 18 вересня 2020 року, письмовими поясненням притягнутого, які були надані даною особою власноручно одразу після затримання, де останній визнавав свою провину в спробі перетину державного кордону України, протоколом про адміністративне затримання правопорушника, схемою місцевості району затримання особи від 18 вересня 2020 року.

Слід зазначити, що у 2020 році – І півріччі 2021 року були випадки призначення за ч.1 ст.204-1 КУпАп не тільки такого виду адміністративного стягнення як штраф, але і більш суворого виду – адміністративного арешту.

Постановою від 22 червня 2020 року Вовчанського районного суду Харківської області по справі №617/998/20, було накладено на ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком одна доба.

Як встановив суд, 05 червня 2020 року, на напрямку н.п. Миколаївка/Україна/ - н.п. Білянка /РФ/, в районі ІПТ № 638 громадянин України, ОСОБА_1 поза пунктом пропуску у пішому порядку незаконно намагався перетнути Державний кордон України з Російською Федерацією, з метою незаконного переміщення ПММ, що є порушенням ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, щиро розкаявся. Просив строго не наказувати.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнав щире розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Також, постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року по справі №617/37/21 накладено на ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком ТРИ доби.

Судом встановлено, що 07 січня 2021 року о 23 годині 00 хв., на напрямку н.п. Вовчанські Хутори/Україна/ - н.п. Вознесенівка /РФ/, в районі ІПТ № 785 громадянин Молдови, ОСОБА_1 у пішому порядку намагався перетнути державний кордон України з Росією, що є порушенням ст. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, щиро розкаявся. Просив строго не наказувати. Пояснив, що він намагався перетнути державний кордон України з метою працевлаштування у Російській Федерації.

Суд послався на положення ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Таким чином, суди, накладаючи адміністративні стягнення, вдаються до індивідуалізації виду та міри адміністративної відповідальності, що є позитивним втіленням міжнародних стандартів.

Аналіз судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення, по яким ухвалювались постанови про закриття провадження із зазначенням причин закриття.

Протягом 2020 року та І півріччя 2021 року на розгляді у місцевих судах м.Харкова та Харківської області перебувала незначна кількість проваджень по кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.204-1 КУпАП.

При цьому, відповідно до наданої судами інформації, була значна кількість випадків закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст.204-1 КУпАП.

Постанови про закриття провадження виносились як у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення так і у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Наприклад, з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення Комінтернівським районним судом м.Харкова було винесено постанову по справі №641/7327/20 (постанова від 24.09.2020 року).

З даних протоколу про адміністративне правопорушення серія СхРУ № 110993 слідує, що 18.09.2020 під час здійснення ПК р. 5083 «Краків - Харків» була виявлена громадянка України, яка на ПК пред`явила НЗП громадянина Швейцарії та НЗН громадянина України, термін дії якого закінчився 21.05.2019 року. Своїми діями порушила вимоги ст. 3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України» та ст. 2 ПКМУ № 57 «Про затвердження правил перетинання ДК України громадянами України», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення прийшов до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП України, зважаючи на наступне.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, є наявність умислу на його вчинення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться пред`явлення нею на паспортний контроль паспорта громадянки Швейцарії та наявність закордонного паспорту громадянки України, який втратив свою чинність. Однак протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на те, які саме відомості про особу ОСОБА_1 в її паспортах є недостовірними.

Фактично, як вважає суд, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за подвійне громадянство, що не передбачено діючим законодавством.

Крім того у матеріалах справи відсутні дані про умисність дій ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Провадження по справі №616/330/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 204-1 КУпАП було закрито Великобурлуцьким районним судом Харківської області з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Із наданих суду доказів винуватості ОСОБА_1, встановлено факт того, що 03.06.2020 громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 була затримана прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Вільхуватка" Харківського прикордонного загону у зв`язку перетинанням державного кордону України поза пунктами пропуску.

Поряд з тим, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність умислу в діях ОСОБА_1 на перетинання державного кордону України, при тому, що в поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що заблукала, слідуючи з одного населеного пункту до іншого.

Незважаючи на повернення протоколу для належного оформлення, на час повторного розгляду матеріалу в суді, неповнота та неправильність протоколу про адміністративне правопорушення не була усунута.

Тому, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

По справі №619/3775/20 Дергачівський районний суд Харківської області, також, ухвалив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.2041 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2020 року, 13 серпня 2020 прикордонним нарядом ФСБ РФ на напрямку «Касківка» (Україна) «Попасна» (РФ) затримана громадянка України ОСОБА_1, яка у пішому порядку в складі групи осіб незаконно перетнула державний кордон України поза пунктом пропуску через державний кордон України, та була примусово повернута до України встановленим порядком. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2 Правил перетину державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Матеріали, які надійшли до суду, містять заяву ОСОБА_1 з проханням справу розглядати у її відсутність та визнанням вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2041 КУпАП. При цьому вказана заява особисто ОСОБА_1 до канцелярії суду не подавалася та підпис у заяві не засвідчений уповноваженою посадовою особою, у присутності якої така заява була підписана.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.

Як доказ вчинення правопорушення матеріали справи містять лише пояснення ОСОБА_1, викладені на окремому аркуші та додані до протоколу про адміністративне правопорушення, яка свою вину визнала та зазначила, що 13.08.2020 незаконно перетнула державний кордон України у напрямку «Касківка» (Україна) «Попасна» (РФ).

Суд відхиляє як докази долучені до матеріалів справи пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки вони не засвідчені належним чином.

Також суд відхиляє як доказ довідку прикордонного представника РФ по Бєлгородській та Воронезькій дільницях № 21/204/43/4016 від 14.08.2020, оскільки вказана у ній інформація не підтверджує факт незаконного перетину державного кордону України.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Таким чином, суд визнав, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 2041 КУпАП, матеріали справи не містять.

Також, з підстав ненадання органом, що склав протокол, беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 2 ст.204-1 КУпАП, було закрито провадження у справі №618/476/20 (постанова Дворічанського районного суду Харківської області від 25 травня 2020 року).

Судом встановлено, що 22 травня 2020 року помічником начальника відділу прикордонної служби «Тополі» складено протокол про адміністративне правопорушення СхРУ № 111110, згідно з яким ОСОБА_1 22 травня 2020 року о 20 год 00 хв, на напрямку ст. Тополі (Україна) ст. Уразове (РФ) в районі ІПЗ № 76, в пішому порядку, спільно з громадянином Узбекістану ОСОБА_2 намагався незаконно перетнути державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», та був затриманий прикордонним нарядом України за 200 метрів від державного кордону за спробу незаконного перетину державного кодону України поза пунктами пропуску.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 22 травня приблизно о 20 год 00 хв перебував у селищі Тополі Дворічанського району Харківської області разом з ОСОБА_2 з метою відшукання його знайомого, для того щоб позичити гроші. Про те, що даний населений пункт знаходиться біля державного кордону України з РФ він добре знав і не намагався незаконно його перетнути, так як добре обізнаний з правилами перетину державного кордону України і йому відомо, що за порушення цих правил наступає адміністративна відповідальність. Ніякої домовленості з ОСОБА_2 про перетин державного кордону України з РФ поза пунктом пропуску у нього не було, а прикордонний наряд затримав їх недалеко від залізничного вокзалу в селищі Тополі.

При цьому, суд встановив, що як доказ вчинення правопорушення ОСОБА_1 матеріали справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення, в якому він відмовився від підпису, а понятими при його відмові зазначено посадових осіб Державної прикордонної служби України, що є порушенням дотримання його прав.

Аналізуючи судову практику щодо закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, встановлено, що такі випадки, також мали непоодинокий характер

Так, постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 липня 2021 року по справі №:641/970/21 провадження по справі відносно ОСОБА_1, за ч. 2ст. 204-1 КУпАП було закрито, у зв`язку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Судом під час дослідження матеріалів справи встановлено, що строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 04.05.2021 року.

Причинами сплину строків притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що судом двічі було повернуто матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності до Харківського прикордонного загону Держаної прикордонної служби України відділу прикордонної служби «Харків» для належного оформлення.

По справі № 617/867/20, 27 травня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, також закрив у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення СхРУ № 458911 було складено 18 лютого 2020 року. Відповідно, на час розгляду справи у суді першої інстанції закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Причиною пропуску строків стало те, що матеріал, який містить протокол про адміністративне правопорушення, надійшов після дооформлення до суду лише 19 травня 2020 року.

Також, враховуючи, що з дня вчинення правопорушення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення пройшло понад три місяці, Харківський районний суд Харківської області вирішив, що провадження у справі №635/2019/20 стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення (постанова від 21 квітня 2020 року).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 04 січня 2020 року прикордонним нарядом прикордонного патруля в районі ІПЗ 1083 на напрямку н.п. Вергелівка (РФ) Пильна Харківський район Харківська область (Україна) за 50 м. від держаного кордону був виявлений та затриманий громадянин республіки Індія з паспортом громадянина Індії на ім`я ОСОБА_1 разом з громадянином республіки Індія з паспортом громадянина Індії на ім`я ОСОБА_2, які намагались незаконно перетнути державний кордон з РФ на територію України, своїми діями порушив ст.. 9 ЗУ «Про правовий статус іноземців та ОБГ» та ст..9 ЗУ «Про державний кордон України» за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст.38КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 04 січня 2020 року, правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 фактично було вчинено 04 січня 2020 року, а протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшов до суду 08 квітня 2020року, тобто після спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Отже, на момент розгляду справи сплинув передбачений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а відтак провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

З огляду на проведений аналіз, можна зробити висновок, що до закриття справ про адміністративні правопорушення призводить, зокрема, недотримання вимог ст.38 КУпАП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими посадовими особами прикордонної служби, щодо строків накладання адміністративного стягнення, а також несвоєчасне надсилання матеріалів до суду, в тому числі після доопрацювання, складання протоколу без дотримання вимог законодавства.

Проблемні питання, висновки та пропозиції.

Проблемним питанням у вказаній категорії справ місцеві суди зазначали - неналежне оформлення працівниками прикордонної служби протоколів про адміністративні правопорушення в частині викладення їх суті, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, за якою складено протокол.

Також, проблемним питанням, яке виникає при застосуванні норм законодавства в судовій практиці розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 204-1 КУпАП, є наявність у громадян України громадянства іншої держави, тобто подвійного громадянства.

Так, Комінтернівський районний суд м. Харкова зазначив, що в більшості випадків, посадові особи відділу прикордонної служби "Харків" Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у разі наявності в особи подвійного громадянства, складають протокол за спробу перетинання державного кордону України, за кваліфікуючою ознакою: на підставі документу, що містить недостовірні відомості про особу.

Слід зазначити, що відповідно до коментованої статті 204-1 КУпАП документи, що містять недостовірні відомості про особу — це документи, що містять відомості (дані) про особу, що повністю або частково не відповідають реальній дійсності. При цьому ці дані внесені у справжній офіційний документ, який при цьому зберігає належну форму та реквізити.

З даного визначення слідує, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у документі, наданому на паспортний контроль, посадовим особам органів прикордонної служби необхідно обов’язково вказувати, які ж саме відомості про особу, що містяться у ньому, не відповідають дійсності.

Таким чином, лише факт наявності в громадянина України закордонного паспорта громадянина іншої держави, виданого на його ім'я, не може свідчити про те, що в ньому містяться недостовірні відомості про особу.

Разом з тим, у змісті протоколів, складених відносно громадян України, які мають подвійне громадянство, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, посадовими особами органів прикордонної служби взагалі не зазначається, які ж саме недостовірні відомості про особу були виявленні, в наданому на паспортний контроль, паспорті громадянина іншої держави, та в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження даного факту.

Тобто, посадові особи Державної прикордонної служби України безпідставно піддають сумніву справжність паспортів, що надані на паспортний контроль громадянами України.

Це в свою чергу свідчить про те, що посадовими особами органів прикордонної служби при складанні протоколів за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не дотримуються вимоги, передбачені ст. 256 КУпАП, оскільки не в повній мірі викладається суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, так як зазначені у протоколі обставини правопорушення не відповідають всім ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Так, слід зазначити, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Таким чином, суд не може самостійно вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, оскільки в такому випадку вийде за межі суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

У зв’язку з чим, суддями Комінтернівського районного суду м. Харкова матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли до суду з протоколами у змісті, яких зазначено, що особа здійснила спробу перетинання державного кордону України, на підставі документу, що містить недостовірні відомості про особу, повертаються на доопрацювання до відділу прикордонної служби "Харків" Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України з метою усунення вищезазначених недоліків.

Ще одним питанням яке викликає значні труднощі у судів є те, що згідно ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП розглядаються судом протягом доби. При направлені до суду матеріалів про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП, уповноваженими особами Державної прикордонної служби не забезпечується явка осіб до суду, які притягуються до адміністративної відповідальності, а також не зазначається засобів зв’язку осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.

В цілому ж, аналіз практики розгляду місцевими судами справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України у 2020 – І півріччі 2021 роках, показав що судді місцевих судів м.Харкова та Харківської області правильно застосовують норми законодавства при розгляді даної категорії справ.

За результатами проведеного узагальнення вважаємо за необхідне:

Довести дане узагальнення до відома суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду та суддів місцевих судів м. Харкова і Харківської області.
Систематично вивчати судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення зазначеної категорії та аналізувати підстави закриття таких проваджень.

Узагальнення підготовлено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду за участю відділу судової статистики та узагальнення судової практики.

Виконавці:

Секретар судової палати з розгляду

кримінальних справ

Харківського апеляційного суду М.Є.Савенко

Від відділу судової статистики та

узагальнення судової практики О.В.Луніна

Аналіз практики розгляду місцевими судами справ про адміністративні правопорушення щодо незаконного перетинання державного кордону