Харківський апеляційний суд

ПЛАН:

Статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців, у 2021 році в порівнянні з 2020 роком.
Статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою та рахувалися за судами понад 1 рік, у 2021 році в порівнянні з 2020 роком.
Аналіз судової практики за 2021 рік, із зазначенням основних причин тривалого розгляду таких кримінальних проваджень.
Аналіз інформації стосовно випадків неявки прокурорів і захисників у судові засідання по кримінальним провадженням, в яких особи тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік.
Проблемні питання, висновки та пропозиції.

ВСТУП

Дане узагальнення проведено судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду (далі – ХАС) відповідно до плану роботи судової палати з розгляду кримінальних справ на ІІ півріччя 2022 року.

Під час проведення узагальнення вивчалась судова практика місцевих судів Харківського апеляційного округу та ухвали Харківського апеляційного суду стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік, за 2021 рік.

Стаття 29 Конституції України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Поряд із Основним Законом України вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені в міжнародному кримінальному процесуальному законодавстві.

Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня 1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді.

Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Іншими міжнародно-правові акти, що закріплюють важливі гарантії захисту свободи та недоторканості особи є:

– Загальна декларація прав людини і громадянина (1948 p.);

– Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку (1979 p.);

– Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку (1990 p.);

– Керівні засади, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування (1990 p.);

– Мінімальні стандартні правила ООН поводження з в’язнями (1955 р.);

– Декларація про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1975 p.);

– Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1984 p.);

– Мінімальні стандартні правила ООН щодо заходів, не пов’язаних із тюремним ув’язненням («Токійські правила»; 1990 р.);

– Основні принципи поводження із в’язнями (1990 p.);

– Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила» 1985 р.);

– Конвенція про права дитини (1989 p.);

– Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі (1990 p.);

– Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (65) 11 від 9 квітня 1965 р. «Взяття під варту»;

– Рекомендація (80) 11 від 27 червня 1980 р. «Про взяття під варту до суду»;

– Європейська Конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 p.);

– Паризька хартія для нової Європи (1990 p.) тощо.

Таким чином, правильний та своєчасний розгляд кримінальних справ та матеріалів кримінального провадження – є одним із найголовніших завдань національних судів.

Виконанню цього сприяє суворе дотримання строків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Їхнє порушення без поважних причин знижує ефективність застосування закону, а в окремих випадках тягне скасування ухваленого судового рішення.

Головним критерієм оцінки якості розгляду справ є процесуальний закон, оскільки він формує всі вимоги, яким має відповідати судочинство. Встановлені законом процесуальні строки відіграють роль важливого критерію.

З одного боку, оперативність судочинства не може бути визначена тільки як максимально швидкий розгляд справ будь-якою ціною і будь-якими засобами, оскільки, незважаючи на прагнення до мінімальних витрат часу, важливо, щоб суд повно, всебічно і об’єктивно виконав усі необхідні процесуальні дії.

Отже, йдеться не взагалі про скорочення часу на розгляд справ, а про таку оперативність, що виключає непотрібні витрати часу, в тому числі й об’єктивно невиправдане порушення процесуальних строків.

З іншого боку, оперативність розгляду справ, матеріалів кримінального провадження не можна ототожнювати. Суд або окремий суддя можуть працювати дуже напружено без зайвих витрат часу та непотрібних простоїв і, незважаючи на це, розгляд окремих кримінальних справ, матеріалів кримінального провадження у ряді випадків не можна буде визнати оперативним. Оперативність судочинства повинна визначатися як реально можливий швидкий у часі рух кримінального процесу у конкретній справі, що забезпечує вирішення всіх його завдань.

Строк судового розгляду кримінальної справи або провадження починається з моменту надходження до суду першої інстанції з обвинувальним актом і закінчується набранням вироком (постановою, ухвалою) законної сили та зверненням вироку (постанови, ухвали) до виконання.

Найбільш прийнятним є поняття розумного строку розгляду справи/провадження у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дотримання розумних строків судового розгляду є дуже важливим для кримінальних справ/проваджень, особливо якщо обвинувачений/підсудний перебуває під вартою.

Також слід зазначити, що затримки у провадженні можуть бути наслідком дій чи бездіяльності інших органів влади.

Розумні строки розгляду проваджень (справ) зобов’язують суд вирішувати справи без невиправданих зволікань або ж уникати поспіху, що завдає шкоди справедливому судочинству.

Отже, моніторинг та аналіз судової практики дотримання розумних строків розгляду місцевими судами та апеляційним судом кримінальних проваджень стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік - є актуальним та важливим аспектом.

Метою даного узагальнення є виявлення причин недотримання розумних строків розгляду кримінальних проваджень (справ), визначення способів процесуального реагування на причини, які зумовили тривалий розгляд кримінальних проваджень та оцінка стану застосування таких способів.

Статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців, у 2021 році в порівнянні з 2020 роком.

Для визначення строків розгляду кримінальних проваджень, за якими особи утримуються під вартою, традиційно використовуються періоди часу: понад 6 місяців і понад 1 рік.

Проте навіть перевищення зазначених термінів при розгляді конкретного провадження не завжди свідчить про порушення розумних строків розгляду провадження, особливо щодо: багатоепізодних проваджень; проваджень із кількома підсудними, обвинуваченими; проваджень, у яких має бути досліджено велику кількість доказів або проведено довготривалу експертизу.

Відповідно до інформації, отриманої від місцевих судів Харківського апеляційного округу, в 2021 році (у порівнянні з 2020 роком) статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою і рахувалися за судами понад 6 місяців виглядали наступним чином:

Найменування суду	Кількість проваджень у 2021 році	Кількість осіб у 2021 році	Кількість проваджень у 2020 році	Кількість осіб у 2020 році
Близнюківський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Богодухівський районний суд Харківської області	2	2	0	0
Валківський районний суд Харківської області	1	1	0	0
Дергачівський районний суд Харківської області	8	8	2	2
Дзержинський районний суд м. Харкова	5	5	2	2
Жовтневий районний суд м. Харкова	27	36	39	45
Зачепилівський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Зміївський районний суд Харківської області	3	4	3	3
Кегичівський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Київський районний суд м. Харкова	29	33	34	35
Коломацький районний суд Харківської області	1	1	0	0
Комінтернівський районний суд м. Харкова	13	15	15	17
Красноградський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Краснокутський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Ленінський районний суд м. Харкова	27	34	22	28
Лозівський міськрайонний суд Харківської області	4	8	6	11
Люботинський міський суд Харківської області	2	2	1	1
Московський районний суд м. Харкова	23	35	32	39
Нововодолазький районний суд Харківської області	5	5	1	1
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова	40	56	31	44
Первомайський міськрайонний суд Харківської області	1	1	0	0
Сахновщинський районний суд Харківської області	0	0	1	1
Фрунзенський районний суд м. Харкова	15	17	8	9
Харківський районний суд Харківської області	13	16	6	7
Червонозаводський районний суд м. Харкова	Судом не було надано інформацію на запити.
Чугуївський міський суд Харківської області	14	16	9	9
Харківський апеляційний суд	1	1	2	2
УСЬОГО	234	296	214	256

Слід зазначити, що вказані вище дані є неповними, оскільки частина місцевих судів Харківської області, на момент підготовки узагальнення, не відновила свою територіальну підсудність у зв’язку з оголошеним в Україні військовим станом.

Так, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд своїми розпорядженнями змінив (та ще не відновив) територіальну підсудність судових справ у наступних судах Харківського апеляційного округу: Балаклійському районному суді Харківської області; Барвінківському районному суді Харківської області; Борівському районному суді Харківської області; Великобурлуцькому районному суді Харківської області; Вовчанському районному суді Харківської області; Дворічанському районному суді Харківської області; Золочівському районному суді Харківської області; Ізюмському міськрайонному суді Харківської області; Куп'янському міськрайонному суді Харківської області; Печенізькому районному суді Харківської області та Шевченківському районному суді Харківської області.

У зв’язку з вищезазначеними обставинами, надати дані по судам, в яких змінено територіальну підсудність судових справ, не вбачається можливим.

Також не було отримано інформацію від Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Відповідні запити до місцевого суду Харківським апеляційним судом були направлені 21.11.2022 року та 30.11.2022 року. Однак у зв’язку з нещодавнім відновленням територіальної підсудності (23.11.2022 року) та руйнуванням приміщення внаслідок бомбардувань - Червонозаводський районний суд не зміг, на момент написання узагальнення, з об’єктивних причин надати запитувану інформацію.

Статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою та рахувалися за судами понад 1 рік, у 2021 році в порівнянні з 2020 роком.

Відповідно до інформації, отриманої від місцевих судів м. Харкова та Харківської області, в 2021 році (у порівнянні з 2020 роком) статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою і рахувалися за судами понад 1 рік виглядали наступним чином:

Найменування суду	Кількість проваджень у 2021 році	Кількість осіб у 2021 році	Кількість проваджень у 2020 році	Кількість осіб у 2020 році
Близнюківський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Богодухівський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Валківський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Дергачівський районний суд Харківської області	4	6	3	3
Дзержинський районний суд м. Харкова	103	139	113	145
Жовтневий районний суд м. Харкова	116	129	102	115
Зачепилівський районний суд Харківської області	1	1	2	2
Зміївський районний суд Харківської області	4	4	0	0
Кегичівський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Київський районний суд м. Харкова	Інформацію не надано, зазначено про відсутність такої інформації у Звіті форми мзс-1 за 2021 рік.
Коломацький районний суд Харківської області	0	0	0	0
Комінтернівський районний суд м. Харкова	40	50	45	53
Красноградський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Краснокутський районний суд Харківської області	0	0	0	0
Ленінський районний суд м. Харкова	1	1	0	0
Лозівський міськрайонний суд Харківської області	15	17	21	25
Люботинський міський суд Харківської області	1	1	2	5
Московський районний суд м. Харкова	64	82	57	71
Нововодолазький районний суд Харківської області	1	1	1	1
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова	30	44	19	32
Первомайський міськрайонний суд Харківської області	3	5	4	5
Сахновщинський районний суд Харківської області	1	1	1	1
Фрунзенський районний суд м. Харкова	3	5	19	21
Харківський районний суд Харківської області	20	23	25	31
Червонозаводський районний суд м. Харкова	Судом не було надано інформацію на запити.
Чугуївський міський суд Харківської області	18	22	15	18
Харківський апеляційний суд	8	8	35	42
УСЬОГО	433	539	464	570

З аналізу вищенаведених статистичних даних, вбачається не суттєва зміна показників щодо кількості кримінальних проваджень, за якими особи тримались під вартою і рахувалися за судами понад 1 рік.

В той же час, відбулася суттєва зміна у статистичних даних, з досліджуваної тематики, у Харківському апеляційному суді.

Так, якщо за 2020 рік загальна кількість нерозглянутих справ, за якими особи тримаються під вартою і рахуються за Харківським апеляційним судом понад 6 місяців та понад 1 рік у сукупності становила 37 справ стосовно 44 осіб, то у 2021 році загальна кількість таких проваджень (справ) сукупно становить 9 проваджень відносно 9 осіб.

При цьому, така позитивна динаміка спостерігалась і у 2020 році порівняно з 2019 роком. Оскільки, на кінець 2019 року загальна кількість нерозглянутих справ, за якими особи тримаються під вартою і рахуються за судами понад 6 місяців та понад 1 рік сукупно складала 59 проваджень стосовно 65 осіб.

Аналіз судової практики за 2021 рік, із зазначенням основних причин тривалого розгляду таких кримінальних проваджень.

Якщо проаналізувати причини порушення строків розгляду кримінальних справ та кримінальних проваджень, по яким особи тримаються під вартою, то основними з них є:

- нездійснення доставки до суду обвинуваченого, який перебуває під вартою;

- систематична неявка учасників процесу (свідків, потерпілих);

- задоволення клопотань учасників процесу;

- невиконання приводів;

- призначення експертиз;

- судові доручення (про привід свідків, вручення судових повісток потерпілим/свідкам, встановлення місця знаходження осіб, та ін.);

- інші підстави.

Що стосується «інших підстав» відкладення розгляду справ та матеріалів кримінального провадження, враховуючи судову практику, до них відносяться:

- хвороба судді;

- заміна судді;

- відрядження судді;

- хвороба адвоката;

- знаходження судді у нарадчій кімнаті по іншій справі.

Стосовно причин «задоволення клопотань», до них відносяться:

- клопотання прокурора (у зв’язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, зміна обвинувачення та ін.);

- клопотання захисника (відкладення справи у зв’язку із зайнятістю в іншому процесі, у зв’язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи та ін.);

- клопотання обвинуваченого (відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою, у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та ін.);

- клопотання інших учасників кримінального провадження (у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання з різних причин та ін.).

Крім цього, неодноразово переноси та відкладення судових засідань відбувались під час дії посиленого карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 з метою запобігання на території України коронавірусної інфекції.

Також, деякі обвинувачені, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, не з’являються за викликом до суду або переховуються від нього.

Відповідно до інформації наданої місцевими судами Харківського апеляційного округу, найчастіше не з’являються до суду свідки та потерпілі в багатоепізодних справах з великою кількістю обвинувачених та інших учасників судового розгляду.

Крім того, однією з причин тривалого розгляду кримінальних проваджень, у яких особи трималися під вартою і рахувалися за судом понад 6 місяців та понад 1 рік - є зміна складу суду, у зв’язку із чим, після заміни судді, судовий розгляд кримінальних проваджень розпочинався спочатку.

На підтвердження вищезазначених причин можна навести такі приклади:

Неодноразово було відкладено розгляд кримінального провадження у Київському районному суді м. Харкова (справа №953/3661/21) у зв’язку з дорученням Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1, відносно якого розглядалось клопотання про застосування заходів медичного характеру у кримінальному провадженні у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Підставами для винесення ухвал (ухвали від 19.03.2021 року та від 02.04.2021 року) про призначення адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1 стало надходження 12.03.2021 року до Київського районного суду м. Харкова, заяви адвоката про те, що у нього закінчились повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1.

Станом на 2021 рік, у провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 KK України, по якій особа трималася під вартою i рахувалася за судом понад 1 рік (справа №626/2152/19).

Відносно ОСОБА_1 27.09.2019 року було обрано запобіжний захід тримання під вартою. Ухвалою суду від 06.07.2021 року обраний запобіжний захід було змінено на цілодобовий домашній арешт. На момент написання узагальнення розгляд провадження не закінчено.

Причинами тривалого розгляду справи №626/2152/19, відповідно до наданої Зачепилівським районним судом Харківської області інформації, стали:

- неодноразове недоставлення конвоєм обвинуваченого із СІЗО, у зв'язку з несприятливими погодними умовами;

- недоставлення конвоєм обвинуваченого із СІЗО у зв’язку з проходженням ним обов’язкового профілактичного медичного обстеження;

- неодноразові клопотання захисника про відкладення розгляду провадження з різних підстав, зокрема, у зв’язку з зайнятістю адвоката в інших судових засіданнях.

Також, на підставі ч. ст.325 KПK України, Дзержинським районним судом м. Харкова було накладено грошові стягнення на потерпілого, який належним чином повідомлений про дату, час i місце судового засідання, до суду жодного разу не з’являвся.

У зв'язку з неявкою останнього до суду, було винесено ухвалу від 22.09.2021 року по справі №638/5431/20 про накладення на потерпілого грошового стягнення.

По цій самій справі був випадок відкладення розгляду кримінального провадження і у зв’язку з необхідністю призначити ОСОБА_1 захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Луганській та Харківській областях, з метою забезпечення обвинуваченому права на захист.

Необхідність призначення захисника була обумовлена відмовою ОСОБА_1 11.02.2021 року у судовому засіданні від свого попереднього адвоката.

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходився обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України (справа №.639/3837/20).

Суд неодноразово вимушений був відкладати розгляд провадження у зв’язку з клопотаннями захисника про відкладення розгляду справи, а також у зв’язку з необхідністю призначення захисника на окрему слідчу дію.

15.07.2021 року від захисника обвинуваченого, надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що він перебуває у відпустці до 05.08.2021 року включно.

У зв’язку з чим прокурором заявлено клопотання про призначення захисника обвинуваченому ОСОБА_1 на окрему процесуальну дію.

Обвинувачений проти призначення захисника на окрему процесуальну дію не заперечував.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити захисника (адвоката) для здійснення захисту за призначенням на окрему процесуальну дію (розгляд судом питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) обвинуваченому ОСОБА_1 та забезпечити прибуття захисника у судове засідання.

Кримінальне провадження №636/433/18, яке перебувало на розгляді у Чугуївському міському суді Харківської області, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, надійшло у провадження судді 02.02.2018 року.

Ухвалою від 07.02.2018 призначене в підготовче судове засідання до розгляду на 01.03.2018.

Справа неодноразово відкладалася у зв’язку з:

- неявкою усіх сторін по справі;

- відсутністю етапування обвинуваченого;

- за клопотанням обвинуваченого, про відкладення розгляду справи;

- примусовим приводом свідків.

Зміївський районний суд Харківської області був вимушений неодноразово відкладати розгляд кримінального провадження №621/1462/20, у зв’язку з:

- неприбуттям свідків, потерпілих;

- неприбуттям адвоката;

- нездійсненням доставки до суду обвинуваченого, який тримається під вартою;

- необхідністю допиту значної кількості свідків.

Слід зазначити, що розгляд провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України було закінчено ухваленням вироку 13.10.2022 року.

У Коломацькому районному суді Харківської області перебувало кримінальне провадження, щодо ОСОБА_1, за обвинуваченням за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, яка трималась під вартою та судове провадження щодо якої тривало понад 6 місяців (справа №625/184/21).

Вказане кримінальне провадження надійшло до суду 25.06.2021 року та того ж дня було призначено до судового розгляду.

Дане провадження не було розглянуто судом упродовж 6 місяців з дня його надходження з тих причин, що мали місце неодноразові випадки недоставлення обвинуваченої до суду через несправність конвойного автомобіля.

Саме через вказану обставину було відкладено 7 судових засідань.

Крім цього, був випадок неодноразового відкладення розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України (справа №632/1223/20), яке перебувало на розгляді у Первомайському міськрайонному суді Харківської області.

Провадження надійшло до суду 29.07.2020 року. Обвинувачений тримається під вартою з 23.04.2020 року.

Основними причинами тривалого розгляду кримінального провадження, відповідно до наданої місцевим судом інформації, були:

- неодноразова зайнятість суддів з колегії в інших справах (провадженнях);

- відрядження, відпустки суддів та перебування на лікарняних (загалом 29 відкладень розгляду провадження з даних підстав);

- заявлені клопотання прокурора та захисника, які потребували вирішення;

- виклик свідків та експерта;

- призначення експертизи;

- зміна прокурором обвинувачення.

Лозівський міськрайонний суд Харківської області вимушений був постійно відкладати розгляд кримінального провадження , у зв’язку з тим, що у судові засідання не було етаповано обвинувачених.

Так, справа №629/7186/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187 КК України, надійшла до суду 29.12.2018 року.

Дане провадження призначалось до розгляду та відкладалось, оскільки обвинувачених не було етаповано до суду: 09.01.2019 року; 25.02.2019 року; 29.03.2019 року; 24.04.2019 року, 09.09.2019 року; 04.12.2019 року; 24.01.2020 року; 04.03.2020 року; 24.07.2020 року; 09.11.2020 року: 29.10.2021 року.

Також, розгляд кримінального провадження було неодноразово відкладено у зв’язку з неявкою свідків: 24.06.2019 року: 09.08.2019 року; 09.10.2019 року; 05.11.2019 року; 18.03.2020 року; 13.03.2020 року; 16.06.2020 року; 03.07.2020 року; 12.08.2020 року; 14.06.2021 року; 26.07.2021 року; 12.08.2021 року: 24.11.2021 року.

У зв'язку з неявкою свідків судом 09.08.2019 року виносилася ухвала про їх примусовий привід.

Крім цього, у зв’язку з неявкою свідків Лозівський міськрайонний суд Харківської області відкладав розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України (справа №629/5000/19).

Справа надійшла до суду 01.10.2019 року.

Провадження призначалось до розгляді та відкладалось у зв'язку з неявкою свідків: 23.03.2020 року; 25.03.2020 року; 14.05.2020 року; 19.06.2020 року; 06.07.2020 року; 30.07.2020 року; 23.09.2020 року: 19.11.2020 року; 14.12.2020 року; 10.02.2021 року; 16.03.2021 року; 31.03.2021 року; 24.05.2021 року; 15.06.2021 року; 09.09.2021 року; 11.10.2021 року; 28.10.2021 року; 23.11.2021 року; 02.12.2021 року; 10.12.2021 року.

У зв'язку з неявкою свідків судом виносилася ухвала про їх привід 24.05.2021 року.

Також, судові засідання по даному кримінальному провадженню було відкладено у зв’язку з відсутністю етапування обвинуваченого 20.10.2020 року; 27.04.2021 року: 01.02.2022 року.

Ще однією причиною відкладення розгляду справи №629/5000/19 стали неявки потерпілого (06.12.2019 року; 09.12.2019 року).

Кримінальне провадження (справа №636/1794/17), за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, надійшло до Чугуївського міського суду Харківської області 01.06.2017 року.

Дане провадження авторозподілено до колегіального розгляду - головуючий у справі суддя Карімов І.В.

06.06.2017 року проведено підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду на 16.06.2017 року.

Розгляд кримінального провадження неодноразово відкладався у зв’язку з наступними причинами:

- неявка свідків;

- клопотанням захисника про відкладення розгляду справи; про ознайомлення з матеріалами провадження;

- клопотання обвинуваченого про відкладення розгляду справи.

Протягом звітного періоду був випадок неодноразового відкладення розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України (справа №632/97/20), яке перебувало на розгляді у Первомайському міськрайонному суді Харківської області.

Провадження надійшло до суду 23.01.2020 року. Обвинувачений тримається під вартою з 01.12.2019 року.

- неодноразова зайнятість судді в іншій справі, відрядження, закінчення робочого часу та перебування на лікарняному (загалом 16 відкладень розгляду провадження з даних підстав);

- заявлені клопотання прокурора та захисника, які потребували вирішення;

- виклик свідків та експерта;

- призначення двох експертиз та їх тривале проведення (понад 4 місяці);

- зміна прокурором обвинувачення.

Заслуговують на увагу також випадки, коли у кримінальному провадженні одному обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а іншому обвинуваченому не обирався запобіжний захід a6o обрано більш м’який вид запобіжного заходу та обвинувачений не з'являється у призначені судові засідання без поважних причин.

В таких випадках, відповідно до ст.ст.140, 323 KПK України судом поставляється ухвала про примусовий привід обвинуваченого. В подальшому судом відповідно до вимог ст.335 KПK України обвинувачений оголошується у розшук у зв'язку з ухиленням від суду та матеріали кримінального провадження виділяються в окреме провадження.

Так, наприклад, по справі №638/17669/18, 18.01.2021 року, 15.03.2021 року, 15.04.2021 року, 24.05.2021 року, 20.07.2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова було винесено ухвали про примусовий привід обвинуваченої ОСОБА_1, якій не обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте застосований привід не виконано.

Під час судового засідання 13.10.2021 року, було з’ясовано, що обвинувачена за місцем мешкання відсутня, у зв’язку з чим ухвали про примусовий привід виконати не вбачається можливим.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року обвинувачену ОСОБА_1 оголошено у розшук, а матеріали кримінального провадження були виділені в окреме провадження.

У Харківському апеляційному суді, також перебували провадження в яких особи тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік

Так, згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 18.11.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2019 року (справа №640/11955/15-к).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 28, ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 263 КК України. Обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Причинами тривалого розгляду стала значна навантаженість у суддів Харківського апеляційного суду, зумовлена їх малою чисельністю.

Ще однією причиною стало оголошення ОСОБА_1 у розшук.

Так, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, обвинуваченій було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвалою 16.04.2020 року, Харківським апеляційним судом було постановлено ухвалу про оголошення ОСОБА_1 у розшук та зупинення судового провадження у справі.

Ухвалою ХАС від 14.12.2020 року провадження у справі було поновлено.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що тривалий розгляд кримінальних справ у місцевих судах та Харківському апеляційному суді допускається з об’єктивних причин, що не залежать безпосередньо від суддів, які в додержуються норм кримінального процесуального законодавства.

Аналіз інформації стосовно випадків неявки прокурорів і захисників у судові засідання по кримінальним провадженням, в яких особи тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік.

Відповідно до наданої місцевими судами інформації, однією з поширених причин відкладення розгляду судових засідань, є неявка захисників та прокурорів, зокрема, через їх занятість в інших судових процесах.

Згідно із даними, отриманими від судів Харківського апеляційного округу, неявка у судові засідання адвокатів у 2021 році, збільшилась, хоча неявка прокурорів у більшості судах зменшилась.

Як зазначали деякі суди, в обліково-статистичні картки кожного разу вносяться відомості про неявку захисника/прокурора, як захід боротьби з неналежним виконанням своїх обов’язків зазначених учасників.

Проаналізувавши випадки неявки захисників та прокурорів за 2020-2021 роках, суди зазначали, що такі випадки завжди були обумовлені об’єктивними чинниками та не мали у собі ознак неналежної та непрофесійної поведінки.

У разі неможливості бути присутніми на судовому засіданні захисники та прокурори повідомляють про це суддів у відповідній процесуальній формі.

Таким чином, у 2020-2021 роках заходи до адвокатів та прокурорів у зв’язку з їх неодноразовою неявкою в судові засідання не вживались.

Проблемні питання, висновки та пропозиції.

Особиста недоторканість та свобода пересування є одним з головних прав людини, тому обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на досудових стадіях процесу віднесено кримінальним процесуальним законом виключно до компетенції суду, а розгляд справ цієї категорії потребує особливої уваги.

Усвідомлюючи вищезазначене та факт необхідності неухильного дотримання безперервності судового процесу, у місцевих загальних судах Харківського апеляційного округу та Харківському апеляційному суді проводяться заходи організаційно – процесуального характеру, спрямовані на недопущення виникнення необґрунтованих відкладень розгляду кримінальних проваджень, по яким обвинувачені утримуються під вартою.

Заходи організаційного характеру:

1.1. суддям наголошується на необхідності обов’язкового ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до початку розгляду;

1.2. суддям та секретарям судового засідання наголошується на необхідності належно організовувати та планувати роботу при призначенні та розгляді кримінальних проваджень: усунення призначення декількох справ на один і той самий час, тощо;

1.3. судді здійснюють ретельну підготовку проваджень до судового розгляду, яка полягає, зокрема, у наступному:

визначення кола осіб, які підлягають виклику у судове засідання;

виклик осіб, які заявили клопотання, для з’ясування наявної можливості щодо їх виконання;

визначення кола доказів, які мають забезпечити повне, об’єктивне вирішення справи по суті;

1.4. з боку Голови Харківського апеляційного суду запроваджено постійний моніторинг кримінальних проваджень, в яких особи тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців та понад 1 рік.

Заходи процесуального характеру:

2.1. судді, за наявності процесуальної необхідності, застосовують важелі адміністративного впливу на учасників судового процесу відповідно до ст. 185-3 КУпАП за злісне ухилення від явки останніх до суду.

Також дуже важливо вживати відповідні заходи реагування на недоліки в роботі конвойного підрозділу та на випадки несвоєчасного виконання постанов/ухвал про привід та надання рапортів працівниками правоохоронних органів про виконання приводів.

Відповідно до інформації, отриманої від місцевих судів Харківського апеляційного округу, основними проблемними питаннями, з якими стикаються судді при розгляді кримінальних проваджень, що призводять до порушення строків розгляду є:

Не своєчасне етапування конвоєм до суду обвинувачених, які тримаються під вартою.

При цьому, недостатнє використання процесуального механізму дистанційного судового провадження, який міг би компенсувати цю проблему, зумовлено процесуальними вимогами щодо здійснення такого провадження.

Насамперед це стосується положень ч. 2 ст. 336 КПК, відповідно до якої суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Судовий виклик свідків, обвинувачених, потерпілих до суду під час судового провадження, коли суд, дотримуючись чинного законодавства, не може розглянути справу через відсутність повідомлення про належне оповіщення учасників кримінального провадження з датою проведення судового засідання, що призводить до затягування розгляду кримінального провадження, в тому числі, з порушенням передбачених строків розгляду, що пов’язано з несвоєчасним врученням судових повісток через неузгодження Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 з нормами процесуального законодавства.
Затягування розгляду кримінальних проваджень у зв’язку з неприбуття захисників, які заявляють клопотання про перенесення судового засідання у зв’язку з їх участю в інших судових засіданнях, незважаючи на попереднє узгодження з ними дати та часу судового засідання.
Оцінка доказів, які не були відкриті сторонами в порядку ст. 290 КПК України, але надаються для дослідження під час судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту, зокрема, заявляються клопотання про виклик свідків, які не були допитані під час досудового розслідування та щодо допиту яких клопотання учасниками кримінального провадження під час підготовки до судового розгляду також не заявлялись.
Сторони обвинувачення та захисту заявляють клопотання про надання часу для підготовки додаткових доказів з метою доповнення судового розгляду, але в подальшому тривалий час такі докази суду не подаються.
На оперативність розгляду впливає необхідність призначення та тривале проведення призначених у справі судових експертиз. Попри намагання суддів узгодити строки їх проведення, як передбачено п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експертні установи повідомляють про неможливість виконати такі експертизи у визначені строки у зв’язку зі значним навантаженням, а у деяких випадках експерти визначають занадто тривалі строки.
Відчутне навантаження на суддів у зв’язку з неукомплектованістю штату суддівськими кадрами, наявністю вакантних посад тривалий час.

Варто зазначити, що розгляд матеріалів кримінального провадження в установлені законом строки залежить не тільки від досконалості законодавства, правозастосовної діяльності суду і виконання вимог кримінального процесуального права, але й від сумлінного ставлення учасників процесу та їх представників до виконання покладених на них процесуальних обов’язків, яке виключає зловживання своїми процесуальними правами. Усе це загалом створює належні умови для своєчасного вирішення кримінальних справ та матеріалів кримінального провадження.

У такий спосіб можливо покращити оперативність розгляду судом справ та матеріалів кримінального провадження протягом визначених законодавством розумних строків, що у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня довіри громадян до суду.

За результатами проведеного узагальнення вважаю за необхідне:

Обговорити дане узагальнення із суддями судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду;
З метою покращення стану роботи - довести до відома результати узагальнення до голів всіх місцевих судів м. Харкова та Харківської області.

Узагальнення підготовлено Судовою палатою з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду за участю відділу судової статистики та узагальнення судової практики.

Виконавці:

Суддя Харківського

апеляційного суду Люшня А.І.

Від відділу судової статистики та

узагальнення судової практики Луніна О.В.