Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень згідно із ст. 129 Конституції України є одним із принципів судочинства.
Доступ до правосуддя повинен бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним або ілюзорним». Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France, заява №23805/94) ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Водночас, Суд зауважує, що право на доступ до суду, яке може бути порушене чи обмежене формальним підходом до оцінки поданих до суду звернень, перш за все та переважним чином передбачає забезпечення права особи на таке звернення до судових органів з метою захисту своїх порушених чи обмежених прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинні використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.
Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи.
Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».
При підготовці аналізу використані статистичні показники перегляду процесуальних документів Харківського апеляційного суду (далі - ХАС) у касаційному порядку за І півріччя 2023 року і постанови Верховного Суду (далі – ВС) та Великої Палати Верховного Суду (далі – ВП ВС), якими скасовані судові рішення ХАС.
Всього у І півріччі 2023 році Колегіями суддів Судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду за касаційними скаргами учасників процесу було перевірено 63 рішення Харківського апеляційного суду:
Найтиповішими підставами для скасування та зміни судових рішень апеляційної інстанції були порушення норм процесуального права. Разом з тим, обставини, які потягли таке порушення, не могли бути відомі суду апеляційної інстанції, оскільки скаржник на них не посилався.
Далі згруповано окремі приклади підстав, з яких змінені та скасовані судові рішення апеляційного суду.
Постановою КЦС ВС від 11 січня 2023 року по справі № 645/6452/20, скасовано постанову апеляційного суду і залишено в силі рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позов пред`явлено не до належного відповідача. Висновок апеляційного суду про те, що заявлений позов про припинення обтяження квартири шляхом вилучення записів про обтяження з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є єдиним ефективним способом захисту прав позивача є помилковим, оскільки позивач вправі захистити свої права у спосіб, передбачений статтею 16 ЦК України, пред`явивши позов до належного відповідача. Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що заявником щодо державної реєстрації припинення іпотеки та зняття відповідного обтяження може бути іпотекодержатель відповідного майна. Належним відповідачем у цьому спорі є іпотекодержатель належної позивачеві квартири.
Постановою КЦС ВС від 05 квітня 2023 року по справі № 638/2019/21, постанову ХАС та рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, у забезпеченні позову ОСОБА 1 відмовлено.
Постанова вмотивована тим, що враховуючи, що забезпечення позову у обраний позивачем спосіб у межах розгляду цієї справи не забезпечить реального та ефективного виконання можливого судового рішення (якщо його буде ухвалено на користь позивача), оскільки таке рішення не підлягатиме примусовому виконанню, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про задоволення заяви ОСОБА 1 .
Постановою КЦС ВС від 15 лютого 2023 року по справі № 636/4653/21, постанову ХАС та рішення районного суду скасовано. Повідомлено ОСОБА 1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Постанова ВС вмотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому з огляду на особливий статус військовослужбовця.
ВП ВС у пункті 82 постанови від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Постановою КЦС ВС від 28 червня 2023 року по справі № 638/11422/19, постанову ХАС та рішення суду першої інстанції скасовано. Роз`яснено ОСОБА 1, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.
ВС вмотивував свою постанову тим, що сторонами основного зобов`язання - кредитного договору є ТОВ «СКС» та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», то договір є господарським. ТОВ «СКС» та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» уклали забезпечувальний договір іпотеки, тому ОСОБА_1 , до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набула статус іпотекодавця і несе всі обов`язки за іпотечними договорами в обсязі та на умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.
Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Постановою КЦС ВС від 18 січня 2023 року по справі № 615/1008/20, постанову ХАС та рішення суду першої інстанції скасовано. Повідомлено керівнику Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області про те, що розгляд пред`явленого ним позову відноситься до юрисдикції господарського суду.
Оскільки в справі, що переглядається, спір виник між прокурором, центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, та фізичною особою з приводу отримання в користування земельної ділянки для створення і ведення фермерського господарства, то справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20) зробила висновок, що: «спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство».
Постановою КЦС ВС від 21 червня 2023 року по справі № 619/1908/23, ухвалу ХАС скасовано, справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова вмотивована тим, апеляційний суд не врахував, що до апеляційної скарги поданої через Електронний суд додано довіреність в електронній формі. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.
Апеляційний суд не звернув увагу, що процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) в справі про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства (стаття 317 ЦПК України); законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) та підписується електронним підписом уповноваженої особи (повіреного).
Постановою КЦС ВС від 29 березня 2023 року по справі № 638/5047/21, постанову ХАС скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ВС зазначає, що суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що між сторонами має місце публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, а отже такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Проте ВС вказує, що доводи ОСОБА 1 щодо конфлікту юрисдикцій за його позовом заслуговують на увагу, тому колегія суддів вважає, що закриття провадження у цивільному судочинстві за аналогічними вимогами позивача поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. Тому розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17
Постановою КЦС ВС від 14 червня 2023 року по справі № 641/101/20, постанову ХАС скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова ВС вмотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав, зазначивши, що з метою ефективного захисту порушених прав, ухвалення судових рішень у справах про скасування рішення державного реєстратора обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав.
При цьому апеляційний суд належним чином не дослідив питання того, чи буде судом у цьому конкретному випадку при задоволенні такої позовної вимоги вирішено спір про право, наявний між сторонами.
Разом із тим, по суті спору суд апеляційної інстанції позов не розглянув, оцінку законності винесення Державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не надав та не перевірив висновки суду першої інстанції про те, що реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «СНЕЙК» права позивачки не порушує.
Постановою КЦС ВС від 01 лютого 2023 року по справі № 638/15884/18, постанову апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова вмотивована тим, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційний суд не повно встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що юридично значима вимога про усунення порушень була надіслана не ТОВ «ФК «Фінрайт», яке звернуло стягнення на предмет іпотеки, а іншою юридичною особою - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» майже за два роки до вчинення реєстраційних дій.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що іпотекодержателем не надано належного підтвердження виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо надіслання боржнику (спадкоємцю боржника) повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою КЦС ВС від 14 червня 2023 року по справі № 646/6239/18, постанову апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не виконав свій обов`язок, встановлений статтею 367 ЦПК України, не дослідив висновки судових автотехнічних експертиз разом з іншими доказами в справі, на які посилалися сторони (зокрема матеріали справи містять схему місця дорожньо-транспортної пригоди, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, пояснення інспектора поліції тощо), належної оцінки ні окремо, ні в сукупності ним не надав. Тобто фактично апеляційний суд самоусунувся від розгляду справи та встановлення винної особи (винних осіб) у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, залишивши спір між сторонами невирішеним, що не відповідає завданню цивільного судочинства.
Постановою КЦС ВС від 15 березня 2023 року по справі № 621/2155/20, постанову ХАС скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова вмотивована тим, що перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, у якому відповідач не приймав участі у справі, суд апеляційної інстанції не з`ясував обставин щодо підстав написання указаної розписки від імені відповідача, яку надав позивач, не з`ясував обставин щодо зазначеного ним обов`язку виплати певних сум, не з`ясував характер правовідносин, які виникли між сторонами, виходячи зі змісту наданої позивачем розписки про зобов`язання сплати кошти.
Таким чином, апеляційним судом порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи.
Постановою КЦС ВС від 15 лютого 2023 року по справі № 646/3570/20, скасовано постанову апеляційного суду в частині розгляду позовних вимог Особа 1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині залишено в силі.
ВС зазначає, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат, яке відповідає закону.
Із урахуванням положень частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» і пункту 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року № 44 (5), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені пунктом 6.11 Регламенту.
З огляду на викладене, висновок ТПП України від 29 липня 2020 року не є належним доказом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у цій справі, та не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Постановою КЦС ВС від 22 лютого 2023 року по справі № 638/5333/19, постанову ХАС скасовано, залишено в силі рішення районного суду.
Постанова ВС вмотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 не довів факт укладення між ним та ТОВ «Газенергопроект» договорів позики (поворотної фінансової допомоги).
Постановою КЦС ВС від 28 червня 2023 року по справі №632/1693/21, постанову ХАС скасовано. Рішення районного суду змінено, мотивувальна частина рішення викладена в редакції цієї постанови.
Постанова вмотивована тим, що ОСОБА 1 не пропустила шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 . Тому суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного обчислення строку для прийняття спадщини зробив помилковий висновок про пропуск ОСОБА 1 строку в 1 день та визначив додатковий строк для прийняття спадщини. Підставою відмови у позові в цій справі є відсутність порушених прав ОСОБА 1 .
Строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин.
Відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
Постановою КЦС ВС від 22 лютого 2023 року по справі № 610/381/19, рішення районного суду та постанову ХАС скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Постанова ВС вмотивована тим, що ні суд першої інстанції, який визначив розмір відшкодування, підсумовуючи відшкодування за різні правопорушення щодо нього, ні суд апеляційної інстанції, який неправильно визначив тривалість кримінального переслідування, не ухвалили законного судового рішення в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА 1 .
З огляду на зазначене, у цій частині Верховний Суд ухвалив нове судове рішення про відшкодування ОСОБА 1 моральної шкоди збільшивши її розмір, оскільки позивачем доведено негативний вплив неправомірних дій зазначених органів на його фізичний та психологічний стан, шкоду його діловій репутації.
Постановою КЦС ВС від 24 травня 2023 року по справі № 953/19143/19, скасовано постанову ХАС, та залишено без змін рішення районного суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Кристалбанк», ОСОБА_1, третя особа - ТОВ «Вердикт Фінанс», про визнання недійсним іпотечного договору.
Постанова ВС вмотивована наступним чином. Щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки. ВС зазначає, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи - контрагента за таким договором». Банк покладався на відповідні обставини на момент укладення оспорюваного договору, не знав і не міг знати про те, що спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА 1 та ОСОБА 2 . Ураховуючи, що обставин щодо недобросовісності іпотекодержателя суди у цій справі не встановили, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для визнання договору іпотеки недійсним, у зв`язку з чим в цій частині постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
Щодо вимог за первісним позовом АТ «Кристалбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок в частині задоволення зустрічного позову про визнання договору іпотеки недійсним, тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Кристалбанк» по суті не переглянув, розмір заборгованості за кредитним договором та її складові з метою звернення стягнення на предмет іпотеки станом на час вирішення цієї справи не перевірив та не встановив.
ВС постанову апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишив в силі, а в частині відмови у задоволенні первісного позову справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою КЦС ВС від 26 квітня 2023 року по справі № 645/3095/19 скасовано постанову ХАС в частині задоволених позовних вимог ОСОБА 1 до ТОВ «АНСУ» про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, рішення районного суду про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині залишено в силі.
У справі, що переглядалась апеляційний суд не врахував, що стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є публічною, процедурною нормою і не містить та й не може містити приватноправових способів захисту і одночасно та всупереч принципу диспозитивності зобов`язувати суб`єкта поєднувати позовні вимоги, яких приватно-правова норма не передбачає.
Суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що не направлення вимоги за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА 1 свідчить про недотримання ТОВ «АНСУ» умов договору іпотеки та статті 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки фактичне отримали вимоги про усунення порушення основного зобов`язання 20 березня 2018 року ОСОБА_1 не спростував.
Апеляційний суд не звернув уваги, що при здійсненні державної реєстрації безспірність заборгованості не перевіряється. Крім того, за змістом частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Тому посилання апеляційного суду лише на розбіжності щодо суми заборгованості, зазначених у вимозі про усунення порушень кредитного договору та яка встановлена заочним рішенням районного суду, є помилковим.
Постановою КЦС ВС від 25 січня 2023 року по справі № 638/18879/18, рішення районного суду та постанову ХАС скасовано. У задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним та витребування майна відмовлено.
Постанова ВС вмотивована тим, визнаючи недійсними укладені договори про відступлення права вимоги ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на користь ОСОБА 2, суди не звернули уваги, що первісний кредитор ПАТ Банк «Меркурій» з 2014 року був позбавлений банківської ліцензії, перебував у стадії ліквідації, а тому дійшли помилкових висновків про недійсність оспорюваних договорів з підстав відступлення права вимоги на користь особи, яка не є фінансовою установою.
Враховуючи, що вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА 2 , витребування квартири у цьому випадку є похідними від вимог про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, у задоволенні яких відмовлено, тому, відповідно, наявні підстави для відмови у задоволенні зазначених вимог також. У справі, що переглядалась позивач не є стороною договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладених між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ОСОБА 2, тому позивач зобов`язаний був довести, що оспорюваними договорами порушуються його певні права та інтереси.
Постановою КЦС ВС від 15 березня 2023 року по справі № 646/7970/19, постанову ХАС в частині вирішення позовних вимог ОСОБА 1 до АТ «УкрСиббанк» про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано, а рішення районного суду про відмову у задоволенні позову в цій частині залишено без змін.
Постанова вмотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що умовами Договору про банківське обслуговування передбачене право Банку прийняти рішення про тимчасове призупинення здійснення операцій з використанням певної картки у випадках, встановлених Договором та/або законодавством, зокрема якщо Клієнт не надав необхідні Банку документи та/або інформацію для проведення Банком процедури уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення Клієнта.
Позивач зазначені умови договору не оспорював, його підписання не заперечував, презумпцію його правомірності не спростував, обставини для кваліфікації їх нікчемними відсутні.
Дії банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу щодо тимчасового призупинення здійснення операцій з використанням карток позивача відповідали умовам укладеного з ним договору про банківське обслуговування, не були пов`язані з незаконними діями позивача у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тому не потребували звернення із заявою до правоохоронних органів;
За таких обставин відсутня протиправність та вина відповідача, що виключає підстави для його відповідальності за порушення зобов`язання, тому суд першої інстанції ухвалив судове рішення, яке в оскарженій частині відповідає закону.
Апеляційний суд зробив помилковий висновок про порушення банком порядку та строку зупинення фінансових операцій по рахункам позивача.
Постановою КЦС ВС від 15 лютого 2023 року по справі № 645/3628/18, рішення суду першої інстанції та постанову Харківського апеляційного суду змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова ВС вмотивована тим, що спірні правовідносини безпосередньо стосуються прав, інтересів та обов`язків користувачів суміжних гаражних боксів, яких до участі у справі, як співвідповідачів залучено не було. За таких обставин суду слід було відмовити у задоволенні позову прокурора у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів.
Крім того, із справи відомо, що ОСОБА 1 вчинив самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, будь-яких правочинів щодо придбання гаража не укладав, а зареєстрував право власності на нього за рішенням державного реєстратора, яке було скасовано рішенням суду. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що ОСОБА 1 є добросовісним набувачем майна та застосували нерелевантну для цих фактичних обставин постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 554/5323/14 до вирішення цього спору.
Постановою КЦС ВС від 15 лютого 2023 року по справі № 644/393/19, рішення районного суду та постанову ХАС змінено, викладено їх мотивувальні частині в редакції цієї постанови.
Постанова ВС вмотивована тим, що суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради, але помилилися щодо мотивів відмови. Суд апеляційної інстанції, відмовивши у задоволенні позову з тих підстав, що скасування рішення про державну реєстрацію не буде ефективним способом захисту прав Харківської міської ради, водночас, не зазначив, яким чином порушено право Харківської міської ради, за умови, що спірна земельна ділянка, на якій розташований садовий будинок, знаходиться у постійному користуванні СТ «Електроенергетик». Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права.
Постановою КЦС ВС від 25 січня 2023 року по справі № 645/935/20, змінено постанову ХАС та рішення районного суду, викладено їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.
Постанова вмотивована тим, що позовні вимоги про визнання договору удаваним пред’явлені за неналежного суб`єктного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у їх задоволенні позові. Позовні вимоги про переведення прав покупця за договором та скасування державної реєстрацію є похідними, тому в їх задоволенні слід відмовити з цих підстав.
Суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови.
Постановою КЦС ВС від 15 лютого 2023 року по справі № 643/16961/19, постанову ХАС в частині зміни мотивування відмови у відшкодуванні ОСОБА 1 витрат на професійну правничу допомогу скасовано і залишено в цій частині в силі рішення районного суду.
Постанова вмотивована тим, що змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд помилково зазначив про можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою. Такий висновок апеляційного суду суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року
у справі № 496/3134/19
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу
та не можуть бути відшкодовані у порядку, визначеному частиною четвертою статті 137, частиною сьомою статті 139 та частиною третьою статті 141 ЦПК України.
Постановою КЦС ВС від 18 січня 2023 року по справі № 2-7200/08, постанову ХАС змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на недодержання позивачем встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію. В іншій частині постанова ХАС залишена без змін.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позову впливає на права та обов`язки ПП «Варнер», яке не було залучено до участі в справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Разом з тим, враховуючи, що пред`явлення позову до неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, висновок апеляційного суду про недодержання позивачем встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення спірного об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, тобто недоведеність позовних вимог, є помилковим.
Постановою КЦС ВС від 21 червня 2023 року по справі № 645/5876/20, постанову ХАС змінено шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що ОСОБА 2 не довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА 2 та перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.
Між тим при розгляді заяви ОСОБА 2 апеляційний суд хоча й зробив правильний висновок про відмову в її задоволенні, проте послався на дві взаємовиключні підстави: недоведення заявником існування нововиявлених обставин та посилання як на підставу для перегляду судового рішення на обставини, які не можуть бути нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Постановою КЦС ВС від 18 січня 2023 року по справі № 644/8115/18, постанову ХАС змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а у решті - залишено без змін.
ВС погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА 2 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА 3, ОСОБА 1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, однак апеляційний суд помилився щодо мотивів такої відмови.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачі не надали належних і допустимих доказів на підтвердження того, що смерть ОСОБА 4 сталася внаслідок проведення антитерористичної операції. Також апеляційний суд виходив із того, що позивачі безпідставно посилались на положення статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», оскільки не довели факт терористичного акту, внаслідок якого загинув ОСОБА_4 .
ВС зазначає, що у законодавстві України немає такої юридичної основи, що дає змогу визначити конкретний майновий інтерес позивачів щодо права вимоги на підставі Закону України «Про боротьбу з тероризмом» до держави про відшкодування ним моральної шкоди, завданої у зв`язку із загибеллю чоловіка та батька у період проведення АТО. Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог на підставі статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
Як зазначила ВП ВС у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, проблема такої справи полягає в тому, чи має за заподіяні моральні страждання позивачів нести відповідальність саме Держава Україна. І якщо так, то за порушення якого саме обов`язку з гарантування права на життя така відповідальність має настати.
Крім того, якщо ж позивачі вважають, що їхній чоловік та батько загинув внаслідок діяння рф, то за це не може бути відповідальною Україна.
Рішення Великої Палати Верховного Суду
Було рішення, де Об`єднана палата Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року по справі № 633/408/18.
По суті ВП ВС підтримала апеляційну інстанцію та визнала передачу земельної ділянки у власність відповідачу незаконною, зобов'язавши його повернути ділянку у відання держави.
ВП ВС неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
ВП ВС скасувала постанову ХАС в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області «Про передачу земельної ділянки у власність» та в частині скасування рішення державного реєстратора. Ухвалила у цій частині нове рішення, яким відмовила в задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру та про скасування рішення державного реєстратора
ВП ВС змінила постанову ХАС в частині зобов`язання ОСОБА 1 повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, виклавши мотивувальну частину у редакції постанови ВП ВС, а резолютивну частину в такій редакції: «Витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку …»
Наведені вище помилки, які допускались суддями апеляційного суду при перевірці рішень місцевих судів за апеляційними скаргами, здебільшого свідчать про неповноту дослідження всіх обставин проваджень, що викликано надзвичайно великою навантаженістю у зв’язку із недостатньою чисельністю суддів протягом останніх років.
Крім цього, важливими чинниками, які негативно впливають на повноту дослідження всіх обставин судової справи є: перебування Харківської області у зоні активних бойових дій, періодична відсутність електроенергії внаслідок ракетних обстрілів з боку країни-агресора, пошкодження будівлі Харківського апеляційного суду та відправлення судочинства до кінця 2022 року в іншому населеному пункті.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. Суди, де це можливо, мають працювати у штатному режимі. Водночас забезпечити стабільну та безперебійну роботу всіх судів в умовах війни вкрай складно. Всі ці фактори також не можуть не впливати на відправлення судочинства як в Україні в цілому, так і у Харківському регіоні зокрема
Суддя судової палати
з розгляду цивільних справ
Харківського апеляційного суду Олена ТИЧКОВА
Головний спеціаліст
відділу судової статистики
та узагальнення судової практики Анастасія КАЛЮЖКО
_03_03.png)
